tgoop.com/agile_space/163
Last Update:
Привіт 😉
Як і обіцяли, сьогодні розглянемо ромб групового прийняття рішення. Це невеличка інтерпретація книги 'Facilitator's guide to participatory decision-making' (автор Sam Kaner).
🔸При обговоренні нових комплексних тем група може дійти до найкращого рішення доволі швидко в ході звичайної дискусії (малий ромб - business as usual).
🔸Якщо ж фасилітатор бачить, що рішення не приймають усі члени групи, то він/вона провадить групу до зони розходження. Оскільки достатня кількість тем може завершитись у першій фазі, то ця зона може відчуватись незвично: хтось може бути особливо захопленим, комусь може бути тривожно. Роль фасилітатора тут у тому, щоб допомогти групі відобразити різні аспекти цього розходження: дати висловитись усім, зробити так, щоб усі почувались комфортно та зібрати різні ідеї.
🔸Як би комфортно там не було, далі фасилітатор мусить провадити до зони дискомфорту. Тут найчастіше трапляються конфлікти. На це є кілька причин: люди можуть не бачити світла в кінці тунелю, люди можуть не приймати позицій інших людей, які протилежні до їхніх позицій.
❗️Важливо: цю зону не треба оминати, радше навпаки. Завдання фасилітатора у зоні дискомфорту - допомогти групі зрозуміти одне одного на шляху до спільного рішення.
🔸Щойно це стається, фасилітатор проводить до зони сходження. Тут вже видно знову прогрес, а не так, наче всі по колу топчуться, і це спостереження може окриляти.
❗️Важливо: фасилітатор має допомогти команді використати цю нову енергію НЕ на генерацію нових ідей, а на власне сходження до тієї, що є найкращою в цьому контексті.
🔸Остання фаза цього ромба - це зона закриття, де фасилітатор сприяє тому, щоб група прийняла те рішення, яке вважають для себе найкращим.
Якщо вам цікаво більше дізнатись про інструменти для кожної зони, про невдалі моменти фасилітації, що робити коли питань багато і всі вони без відповідей, то почніть з цієї книги😊
BY Agile Space 💙💛
Share with your friend now:
tgoop.com/agile_space/163