tgoop.com/IndexLibrorum/716
Last Update:
Як би я не тікав від усвідомлення і прийняття цієї трагічної новини, вона все одно мусить бути озвучена на цьому каналі: днями померла Ірина Маркова.
Навіть якщо досі вам це ім'я не було знайоме, давайте цінувати і пам'ятати її - чудову сміливу і життєлюбну людину, бо вона була цього варта як за життя, так і по смерті.
Ірина Маркова - талановита перекладачка з хорватської та боснійської мов. Її стараннями на світ з'явилися чудові переклади українською мовою творів Іво Брешана, Мілєнка Єрґовича та Славенки Дракуліч. Вона співпрацювала з видавництвом "Книги - ХХІ", де вийшов її перший переклад - роман Азартні ігри з долею Іво Брешана, з видавництвом "Комора", яке надрукувало збірку репортажів Мілєнка Єрґовича Жертвам сниться велика воєнна перемога, роман Астарот того ж таки Іво Брешана та роман Славенки Дракуліч Ніби мене нема(є), а ще - з видавництвом "Komubook", у якому вийшов її переклад роману Пси на озері Мілєнка Єрґовича. Над перекладом епічного роману Рід цього ж письменника Ірина Маркова працювала останнім часом. Це її останній проєкт, втілення якого у видавництві "Комора" Ірина вже не побачить. На жаль...
Пам'ятаю, як знайшов Ірину в інстаграмі й підписався на її соцмережі, коли остаточно вирішив робити у Варшавському університеті дипломну роботу по українських перекладах балканської літератури. Планував ще тоді взяти в неї розлоге інтерв'ю для дипломної, проте все відкладав до кращих - постковідних / повоєнних - часів. А потім - звістка про хворобу Ірини, збори на лікування, довгі місяці очікування, надії на одужання...
Знаючи, скільки лікарняних кіл пекла подолала Ірина, як стійко та наполегливо боролася з хворобою, що ніяк не відступала - досі дивуюся з її витримки. І в цей же час вона продовжувала працювати. Попри все. Переклала величезний роман Єрґовича, заснувала нове видавництво, співпрацювала з літагенцією OVO - і це тільки те, що я знаю.
Особливою несподіванкою стала саме поява "Koimoiakai Publishing House" - видавництва, яке спеціалізується на виданні балканської літератури українською мовою і співзасновницею якого була Ірина. І першим утіленим проєктом видавництва стала публікація роману хорватської письменниці Марини Вуйчич 50 цигарок на честь Єлени саме в перекладі Ірини Маркової. І перших сто примірників цієї книги за передзамовленням розсилали в ексклюзивному пакуванні. Вона прийшла мені ще в лютому настільки гарно запакована, що я досі не наважився розпакувати її. Здається, мій примірник ще й підписаний пані Іриною - та не знаю, коли наважуся заглянути досередини. Хотілося б сказати, що тоді, коли мине біль цієї втрати. Та чи мине він?
Видавництво "Комора" у своєму інстаграмі опублікувало красиве фото Ірини разом з Єрґовичем, таке світле й затишне. Хочеться, щоб його побачили всі й запам'ятали Ірину саме такою.
Ірина Маркова слугує прикладом стійкості для всіх нас. І її смерть - важка втрата перш за все для нашої культури, адже Ірина, молода, талановита й енергійна, ще стільки могла б зробити для промоції балканської літератури в Україні. Її перекладацька спадщина - як міст на Дрині - безцінний та міцний зв'язок наших літератур.
BY ⸙ Index Librorum ⸙
Share with your friend now:
tgoop.com/IndexLibrorum/716