Game Designer Notes

Split Fiction
Review

Нарешті допройшов із другом нове творіння студії Hazelight і це пост із загальними думками про проект.

- Сетинг. Дуже унікальна ідея в поєднанні Sci-Fi, Fantasy та Сучасності. Щось подібне зробити важко, особливо правдоподібно. Мені подобається як сетинг підтримується структурою сюжету та гри, проводячи чіткі межі між світами.

- Pacing. Тут також є два гарних моменти. Перший - гра про кооп. Кожна зміна сетингу це зміна темпу і це можливість спокійно вийти з гри. Двоє друзів або пара пограли, пройшли локацію, вийшли. Другий - кожен раз гра робить це вчасно. Як тільки щось починає вже набридати, Split Fiction пропонує щось нове або закінчує відрізок.

- Персонажі. На скільки мені відомо, Джозеф Фарес списував двох дівчат зі своїх дітей. Дві дуже різні дівчинки, зі своїми світами в голові, з різними темпераментами. Кожен гравець знайде мотивацію емпатизувати тій чи іншій героїні. І знову таки, їх характери, їх емоції - це частина сетингу. Що веде мене до...

- Системний підхід. Як персонажі нерозривно пов'язані із сетингом, так і кор механіки системно еволюціонують та мутують в щось інше від розділу до розділу. У гри є один кор (double jump, dash, лазіння по жердинам тощо) і його окремі гейм моди, які частіше за все використовують ідентичну розкладку на контроллері.

- Кооперативний геймплей. Може звучати як трюїзм, але це дуже креативний трюїзм. В грі безліч міні-ігор, які вимагають кооперативної взаємодії і всі вони максимально просто зроблені. Просто - це не значить нудно. Важко - це значить фаново.

- Відсутність колектіблів. Я впевнений, що їх присутність дуже сильно відволікала б гравців. Дякую, Hazelight, ви знаєте, що ви робите.

- Антагоністи. Тут будуть спойлери. На мою думку, головними антагоністами залишаються саме пре-фінальні боси, які є буквально "тінями" головних героїнь. Рейдер звичайно грає основну мотивуючу роль, але він ворог не екзистенційного характеру, а по-факту. Але саме розділи, де Зоя та Міо зустрічаються із своїм підсвідомим і є основним конфліктом сюжету. Конфлікт, який змушує героїв рости, мотивує до змін. Рейдер об'єднує героїнь, але не змушує змінитись. Це дуже цікавий для мене трюк, який я запам'ятаю.

Загалом, неймовірно добрий та якісний проект. Я мінусів в грі не бачу (я маю на увазі, що треба було б фіксити чи робити інакше). Якщо вони і були, то не значні. Точно претендент на Game of the Year.

p.s. Пости по грі ще плануються.

www.tgoop.com/GameDesigner_Notes/3296

279 viewsJun 14 at 12:05

Split Fiction
Review

Нарешті допройшов із другом нове творіння студії Hazelight і це пост із загальними думками про проект.

- Сетинг. Дуже унікальна ідея в поєднанні Sci-Fi, Fantasy та Сучасності. Щось подібне зробити важко, особливо правдоподібно. Мені подобається як сетинг підтримується структурою сюжету та гри, проводячи чіткі межі між світами.

- Pacing. Тут також є два гарних моменти. Перший - гра про кооп. Кожна зміна сетингу це зміна темпу і це можливість спокійно вийти з гри. Двоє друзів або пара пограли, пройшли локацію, вийшли. Другий - кожен раз гра робить це вчасно. Як тільки щось починає вже набридати, Split Fiction пропонує щось нове або закінчує відрізок.

- Персонажі. На скільки мені відомо, Джозеф Фарес списував двох дівчат зі своїх дітей. Дві дуже різні дівчинки, зі своїми світами в голові, з різними темпераментами. Кожен гравець знайде мотивацію емпатизувати тій чи іншій героїні. І знову таки, їх характери, їх емоції - це частина сетингу. Що веде мене до...

- Системний підхід. Як персонажі нерозривно пов'язані із сетингом, так і кор механіки системно еволюціонують та мутують в щось інше від розділу до розділу. У гри є один кор (double jump, dash, лазіння по жердинам тощо) і його окремі гейм моди, які частіше за все використовують ідентичну розкладку на контроллері.

- Кооперативний геймплей. Може звучати як трюїзм, але це дуже креативний трюїзм. В грі безліч міні-ігор, які вимагають кооперативної взаємодії і всі вони максимально просто зроблені. Просто - це не значить нудно. Важко - це значить фаново.

- Відсутність колектіблів. Я впевнений, що їх присутність дуже сильно відволікала б гравців. Дякую, Hazelight, ви знаєте, що ви робите.

- Антагоністи. Тут будуть спойлери. На мою думку, головними антагоністами залишаються саме пре-фінальні боси, які є буквально "тінями" головних героїнь. Рейдер звичайно грає основну мотивуючу роль, але він ворог не екзистенційного характеру, а по-факту. Але саме розділи, де Зоя та Міо зустрічаються із своїм підсвідомим і є основним конфліктом сюжету. Конфлікт, який змушує героїв рости, мотивує до змін. Рейдер об'єднує героїнь, але не змушує змінитись. Це дуже цікавий для мене трюк, який я запам'ятаю.

Загалом, неймовірно добрий та якісний проект. Я мінусів в грі не бачу (я маю на увазі, що треба було б фіксити чи робити інакше). Якщо вони і були, то не значні. Точно претендент на Game of the Year.

p.s. Пости по грі ще плануються.

BY Game Designer Notes