Останній день книжкових фестивалів — це завжди дикі знижки, які доходять до 50%

На цьому фото і без слів все ясно.

Лабораторія видає чудові книги.
Взяв те, що до того хотів і не думав.
1. Колір «Жовтий»
2. Нацисти-мільярдери
3. Книга на війні
4. Коротка біографія Габріеля Гарсія Маркеса

І ще 3 книги/Робочі зошити про роботу з тривогою, депресією, фобіями і самооцінкою.

Ті книги, які дуже допоможуть в роботі з військовими і цивільними.

Дуже гарний улов цього року на фесті.
@bagnenkoText

Зі мною сталась ЛітОсвіта і я хочу розказати про це

ЛітОсвіта і річний курс письменницької майстерності — це не просто навчання.
Це досвід, який змінив мене.

Рік тому я вступив на річну програму ЛітОсвіти. Це був трошки ризикований крок, бо у мене було ще 4 інших навчання.
Але моєю метою було закінчити книгу про втрати, яку я мав тільки в задумі.
А також купу роботи з військовими і волонтерство.

Забігаючи наперед я скажу, що все вийшло.
Все вийшло і книга на 95% дописана, і вона потребує тільки шліфовки.

Мені ще треба трохи попрацювати над нею. Але я вже просто бачити не можу той рукопис, зробив паузу на тиждень. Втома від власного тексту - це нормальне явище для автора (втома це я так дуже ніжно сказав, направду просто вже тошнота і ненавість).

Найкраще те, що є відчуття супроводу весь рік навчання.
А в кінці року ще й пітчинг - коли 8 видавництв присутні, а автори розказують про свій написаний твір.

Я пітчив свою книгу 8 видавництвам. І це теж доволі важлиаий досвід.

Що дала мені ЛітОсвіта:

✅ Стабільність. Я писав як раб на власних плантаціях творчості.
✅ Сміливість. Я психанув і вирішив писати про ту тему
✅ Професійні навички. Я вчився у найкращих людей в сфері літератури. Автори художніх книг, автори чудових нон-фікшн книг, автори дитячих книг.
Це було неймовірно важливо і цінно.
✅ Літературне коло.
✅ Супровід від Тетяни, яка знає кожного і допомагає в дрібних питаннях - це окрема пісня.


І головне. Ключове. Я дійсно писав книгу весь рік, бо програма побудована так, що якщо ти просто чесно робиш свою частину - то все продумано. Я вставав щоранку і писав.
І це вже перемога.
Бо завжди є куратор, якому треба звітувати.
Є стабільне навчання.
Завантаження іншими проектами, втома, виснаження, обстріли не завадили дописати.
Письменник - не той хто мріє писати і має круті ідеї, а той, хто пише. Бо саме в процесі письма я навчився найбільше. Знань у мене повна голова, а ще 3 полиці з книгами про письменницьку майстерність в домашній бібліотеці.


Тому я дуже задоволений навчанням.
Ви питаєте чи раджу я?
Ні, не питаєте? Ну я все одно відповім. Так, раджу :)

І так. Робота з куратором - це неймовірний досвід. Окрема подяка пану Ростиславу Семківу, який супроводжував весь рік.

А якщо вам цікаві чисто письменницькі висновки за рік (бо їх багато) - поставте ❤️ або + в коментарях.
Напишу окремий пост. Бо цей вияв любові до ЛітОсвіти вже дуже довгий і краще вчасно зупинитись, як казав мій дідусь, який дуже любив співати пісні.

P.S. На фото я з Марією Придьмою, керівницею ЛітОсвіти, яка дуже вкладається в якість школи і кожного курсу. Не знаю, як їй вдається, але дійсно - відчуття сімейності зберігається і водночас це дуже професійне навчання.
Дуже крутий досвід.

@bagnenkoText

Поглиблення якості стосунків — один з елементів посттравматичного зростання. Рубрика «Вичитав».

Вивчаю зараз книгу щоранку «Трансформовані травмою» Річарда Тедескі.
Він пише детально про посттравматичне зростання - це досвід, коли людина після травмуючої ситуації стає сильнішою, глибшою, перетворюючи втрату у здобуток, і знаходить новий сенс.

Є 5 складових посттравматичного зростання - коли людина після травмуючої події піднімається над нею, зростає і стає сильнішою
1. Нові можливості
2. Особистісна сила
3. Зміни у стосунках з іншими
4. Цінувати життя
5. Духовні та екзистенційні зміни

І ось одна з них — це більша цінність людей і відносин.

Чудова книга «Трансформовані травмою» від авторів терміну «Посттравматичне зростання».
Я продовжую щоранку вивчати матеріали для моєї роботи з військовими. Найкращим ділюсь.

В коментарях покажу обкладинку книги👇.

Якщо це корисно - поставте 🔥.
Це рубрика #Вичитав, тут ділюсь корисним
@bagnenkoText

3 причини прочитати «Психоаналітичну діагностику» Ненсі Маквільямс.

Прийшла нова книга від Видавництва Ростислава Бурлаки і я вирішив одразу розказати про неї

Це якісне видання класичної роботи Ненсі Маквільямс. Дуже хороший папір, приємно тримати в руках.
Мастхев для клінічного психолога в бібліотеці. Памʼятаю, що це було довгий час читання перед сном, тільки якість мого примірника була значно гіршою, що не заважало навчатись. Ууух.

Ось три вагомі причини, чому варто прочитати книгу Ненсі Маквільямс «Психоаналітична діагностика»:

1. Глибше розуміння особистісної організації
Авторка систематизує психоаналітичний підхід до діагностики, пояснюючи різні рівні функціонування особистості (невротичний, прикордонний, психотичний). Це дає змогу психологу чи психотерапевту побачити не лише симптом, а й структуру особистості клієнта.

2. Практична користь для клінічної роботи
Книга не обмежується теорією — у ній багато клінічних прикладів, описів динаміки різних типів клієнтів, стилів їхнього мислення, переживання і стосунків. Це робить її цінним інструментом у діагностиці та формуванні терапевтичної стратегії.

3. Поєднання класики та сучасності
Маквільямс вдало поєднує класичні психоаналітичні концепції (Фрейд, Кляйн, Кернберг) із сучасними дослідженнями та клінічною практикою. Завдяки цьому книга допомагає читачеві інтегрувати різні теоретичні підходи та краще розуміти складність людської психіки.

Коротше щоб використовувати влучно і розуміти терміни, які стали зараз суперпопулярними — невротичний, межовий і психотичний рівень розвитку, нарцистичний тип особистості — найкраще мати цю книгу і один раз прочитати.
Купити можна на сайті видавництва — ще є в наявності.

Щиро раджу.

До речі, як вам, чи писати про таку більш серйозну психологічну літературу? Чи цікаво?
@bagnenkoText

«Щасливе життя» - книга вихідних, яку читаємо разом з дружиною.

Ця простенька книга - моє читання на вихідні.

У нас з дружиною є чудова звичка, яка мені дуже подобається. Ми разом читаємо одну книжку і потім обговорюємо. Такий собі маленький книжковий клуб.

Ця книга - це результат дослідження в Гарварді, яке почалось в 1938 році. І воно мало на меті одну просту задачу - дослідити, що робить життя людей щасливим. Змістовним і напвоненим.Щороку 724 учасники розповідають про своє здоров’я, особисте життя і роботу. І так вже майже 90 років. А далі їх діти, онуки, експеримент продовжується.

Висновок один - найважливіше, що відмічали всі учасники експерименту, це — позитивні стосунки.
найважливішою умовою добробуту кожної людини є міцні стосунки.

Поки прочитано небагато. Але мені подобається, як ця теза і думка розкривається на багатьох прикладах.

А що у вас за читання на вихідні?
@bagnenkoText

Те, що пишуть брати Капранови публічно про атаку русні на Львів — це за гранню здорового глузду.

Львів переживає найбільшу атаку з початку повномасштабного вторгнення.

Але засудження і нападки на постраждалих і жертв обстрілу - це найгірше, що може зробити публічна людина..
Варто сказати, що тепер під цим ніком вже пише пан Віталій Капранов, бо Дмитро Капранов помер в 2024.

Це класичний віктім-блеймінг (від англ. victim blaming — «звинувачення жертви») — це явище, коли відповідальність за подію чи злочин частково або повністю перекладається на саму жертву, а не на того, хто завдав шкоди.

І ні, це не можна толерувати.
Мені не все одно, і я не промовчав, бо він — письменник, моральний авторитет для чималої кількості людей і може впливати. Тому про це треба говорити.

Добре, що люди в коментарях напхали з три короба.
За цією логікою дрони в Польшу і Данію полетіли за російськомовними.

р*сія вбиває тому, що хоче продовжувати цю війну і вбивати, а не хтось з постраждалих в цьому винний. Крапка.

Як клінічний психолог, хочу відзначити головне в цьому - постраждалим потрібне розуміння, підтримка і турбота (а не засудження).
І в ситуації, коли хронічний стрес забирає останні ресурси емпатії - це має бути першочерговим.

@bagnenkoText

Що заспокоює і зменшує стрес від травми?

Продовжую вивчати книгу про Посттравматичне зростання (називається «Трансформовані травмою») і ділитись найцікавішим. Це руборика «Вичитав».

Дуже сильна книга.

Вона про те, що після серйозної травми можливе зростання. І автор на багатьох прикладах показує це.

В цьому розділі він показує, як якісна взаємодія з психологом може підтримати і допомогти у зростанні.

По-перше, багато хто переживає травмуючу подію бачать зміни в собі і в своїх реакціях. Стають більш дратівливими, уникають людей.

По-друге, людина починає себе засуджувати, картати і мучати самих себе. І це ніяк не допомагає у відновленні.

Автор показує, що якщо є якісне пояснення між постраждалою особою і тим, хто надає підтримку - то може статись зростання.
Психологи називають це психоедукація - по суті це якісне пояснення як діє мозок і що відбувається з людиною.

Один з учасників дослідження пише про те, що дуже мучився від змін в собі. А потім потрапив на прийом до хорошого психолога. І почались зміни на краще.
«Він сказав: «Насправді з тобою все гаразд». Усе це наслідок того, що трапилось з тобою… І відчув неймовірне полегшення, бо він не говорив мені, що я божевільний і розпадаюсь на частини чи щось у тому дусі».

І от саме якісна підтримка і пояснення, як діє мозок в травмуючій ситуації - це дуже важливий етап в процесі відновлення.
Це одна з ключових моїх задач в госпіталі, де я працюю.

Я буду проводити майстер-класи по темі взаємодії військових і цивільних.
Працюю в шпиталі для військових, є деякийдосвід.
13 жовтня ми починаємо.
Буде 3 майстер-класи - 1 на тиждень.

Кому буде корисно
✅ Родичі військовослужбовців
✅ Спеціалісти допомагаючих професій - волонтери, активісти, психологи
✅ Всі, хто хоче глибше розуміти мислення військових і як мудро взаємодіяти.

Реєстрація тут:
https://forms.gle/t8QzCK3BpLnRhHMZ7
Запрошую.

А ця книга просто мастхев в бібліотеці. Автор дуже доступно
Якщо це корисно - поставте 🔥.
Це рубрика #Вичитав, тут ділюсь корисним

Фото книги в коментарях👇
@bagnenkoText

От як треба рекламувати книжкові події. З душею.

Садовий пішов на БукФорум. І він вміє тримати увагу.

Пішов на подію за книжками для жінки. Потім довго шукав Кокотюху. Врешті Кокотюха йому і каже: «А я і не ховаюсь».🤪

Чесно зажлобився на 600 грн за торбинку. І як я його розумію 😁

А потім з горою книг додому 👌💁🏻‍♂️.
P.S. і як же він щиро скаржиться перехожим за ту торбинку за 600 грн. Ну? Скажіть обдиралово 💁🏻‍♂️
@bagnenkoText

Мій 1 день в стаціонарі в лікарні або 4 ключові переваги довготривалого читання.

Цікава історія зі мною сталась — був на 1 добу в лікарні. Дуже неочікувано. Це чисто профілактичний захід по здоров’ю (коли у тебе прекрасна дружина-лікар і ти працюєш в лікарні, то піклуватись про себе стає нормою), планував на 2 годинки, але це був повноцінний стаціонар, робили анестезію, потрібно було залишитись, так порадив місцевий лікар. Нічого критичного,
вже вдома. Все добре.

Добре, що є дружина. Привезла класних книг. Хотілось тільки художку - то вона привезла те, що давно відкладав.

І знаєте, що я зрозумів?
Книга — це найкраще відновлення і радість. Саме книга, як цікава історія, не тільки в цілях навчання.
То я найбільше насолоджувався можливістю все відкласти і просто почитати книги, без соцмереж. Добрався до історії Ганнібала Лектера і легендарнї книги Стівена Кінга «Воно». Читав взапой. І що цікаво, майже не був в соцмережах аж до пізнього вечора.

І ось 4 переваги довготривалого читання книги для нейрофізіології мозку, які я хочу виділити як клінічний психолог:

1. Активізація когнітивних процесів
Під час читання одночасно працюють кілька ділянок мозку - ті, що відповідають за зорове сприйняття, мовлення, пам’ять і уяву. В цей час активується складна нейронна мережа, що включає зони, пов’язані з мовленням (Брока, Верніке), зоровою корою, префронтальною ділянкою та гіпокампом. Тривале читання стимулює формування нових синаптичних зв’язків між цими ділянками, підвищує ефективність передачі сигналів і зміцнює так звану когнітивну пластичність мозку — здатність до навчання, адаптації та створення нових способів мислення.

2. Тренування уваги та стійкої концентрації
Тривале читання вимагає послідовного фокусування на тексті без постійного перемикання між завданнями. Це зміцнює нейронні механізми, які відповідають за контроль уваги, і допомагає легше зосереджуватися не лише під час читання, а й у повсякденній діяльності. В наш час соцмереж і кліпового мислення - це дуже важлива навичка.

3. Розвиток глибокого мислення та саморефлексії
Читаючи довго і вдумливо, людина вчиться занурюватися в зміст, співвідносити прочитане з власним досвідом, робити висновки. Це стимулює розвиток префронтальної кори - зони мозку, що відповідає за критичне мислення, планування та усвідомленість.

4. Розвиток емпатії і “дзеркальних” систем мозку
Наративне читання — особливо художніх текстів — активує дзеркальні нейрони в ділянках скроневої та префронтальної кори, відповідальних за співпереживання і розуміння інших. Це покращує соціальне пізнання, здатність уявляти чужий досвід, розпізнавати емоції та формувати складні етичні судження. Таким чином, регулярне читання сприяє розвитку емпатії на нейробіологічному рівні.

Тому читайте. Це прекрасний і дуже корисний спосіб розвитку нейропластичності мозку.

@bagnenkoText

Сьогодні називають Нобелівського лауреата по літературі.

Серед потенційних фаворитів на Нобелівську премію з літератури 2025 року згадуються:
1. Кан Сюе: Китайська письменниця, яка вже була серед фаворитів у 2024 році.
2. Харукі Муракамі: Японський автор.
3. Маргарет Етвуд: Канадська письменниця.
4. Джеральд Мурнан: Австралійський автор, відомий своєю унікальною прозою.
5. Сесар Айра: Аргентинський письменник.
6. Томас Пінчон: Американський автор.

Я за Муракамі або Пінчона. Муракамі дуже люблю.
Але чомусь думаю буде якийсь маловідомий автор з Африки чи Середньої Азії.
Ваші ставки?

UPD Нобелівську премію з літератури отримує
🇭🇺 Laszlo Krasznahorkai — відомий своїми насиченими, апокаліптичними та глибоко філософськими романами

@bagnenkoText

Еріх Фромм «Мистецтво любові» - одна з кращих книг цього року.

Розкажу про книгу яка дуже вплинула на мене. І реально одну з кращих книг, яку читав цього року. Я читав її в потягах (як на фото), в чергах, в дорозі і при очікуванняхю
Я читав її дуже повільно, бо мені дуже сподобалась вона і хотілось посмакувати кожну думку (а ще просто часу реально дуже мало з моїми навчаннями, роботою з військовими і веденням майстер-класів.
Книга Еріха Фромма «Мистецтво любові» — це одна з важливих праць ХХ століття про людські стосунки, емоційну зрілість і духовний розвиток. Її цінність не у “рецептах” любові, а у філософсько-психологічному осмисленні того, як любити — свідомо, зріло й активно.

Ось основні причини, чому варто її прочитати:
1. Любов як мистецтво, а не почуття
Фромм переконує, що любов — це не просто емоція, яка «стається» з нами, а активна життєва позиція, що вимагає знання, практики та відповідальності.
Він ставить любов у ряд із будь-яким мистецтвом — як живопис чи музика: щоб навчитися любити, потрібно тренуватися.

2. Глибокий аналіз природи людини
Автор досліджує, чому люди прагнуть любові, але не вміють любити. Він пояснює, як сучасне суспільство (зокрема споживацьке мислення) спотворює розуміння любові, перетворюючи її на “обмін вигодами”, а не на духовну єдність.

3. Розрізнення видів любові

Фромм описує кілька форм любові — батьківську, еротичну, братню, любов до себе та до Бога, показуючи, що справжня любов — це єдність усіх цих вимірів. Це допомагає читачеві краще зрозуміти власні почуття й відносини.

4. Психологічна зрілість як умова любові
Ключова ідея книги — неможливо по-справжньому любити, не ставши зрілою особистістю. Любов — це не втеча від самотності, а здатність бути з іншою людиною, не втрачаючи себе.
«Любов — це союз за умови збереження цілісності кожного».

5. Антидот до сучасної поверховості
У добу швидких стосунків і споживацької культури ця книга звучить особливо актуально: Фромм закликає до глибокої, усвідомленої присутності в стосунках, протилежної до “емоційного споживання” й романтичних ілюзій.

6. Поєднання психології, філософії та духовності
Фромм поєднує ідеї психоаналізу, гуманістичної психології, християнської етики та екзистенціалізму. Це дає широкий, цілісний погляд на любов як на шлях духовного розвитку.

7. Книга, що змінює ставлення до себе і до світу
Після прочитання важко залишитися тим самим: Фромм спонукає ставити собі питання — чи я справді люблю?, чи просто шукаю любов, щоб заповнити порожнечу?
Це книга, що вчить не тільки як кохати іншого, а й як стати людиною, здатною любити.

Мене вона надихнула вчитись любові, як мистецтву.
Як я рік навчався на письменницькому курсі. Так само, тільки ще завзятіше я планую вчитись любити.

Цитати:

✅ Любов — це не пасивне почуття; це діяльність. Любов — це перш за все не стосунок до якоїсь певної людини, а установка, орієнтація характеру, що визначає ставлення людини до світу взагалі, а не лише до одного ‘об’єкта’ любові.”

✅Зріла любов – це не потреба у володінні іншою людиною, а радість від того, що вона є.

✅Прийнято вважати, що закоханість — це вже вершина любові, тоді як насправді це початок і лише можливість набуття любові. … Випадково люблячими не стають;
Твоя власна здатність любити викликає любов так само, як і зацікавленість робить людину цікавою.

✅ “Любити когось — це означає говорити йому: ти для мене дорогий, я хочу, щоб ти ріс і розвивався, бо твоя радість і твоє життя — це моє щастя.

Для мене це дуже важлива для особистого зростання книга, глибока і водночас проста.
І я щиро її раджу.
Там всього 180 сторінок маленького формату.
Але я читав її поступово і не взапой і мені здається, що такі книги створені якраз для такого читання.

Ставлю 9 з 10. Не максимум тільки тому, що автор не написав більше. Хотілося б, щоб автор ще показав побільше прикладів зрілої любові.
Той випадок, коли внутрішньо кажеш автору: Пиши, пиши, не зупиняйся.

Якщо корисно - поставте 🔥
Автор тексту: Володимир Багненко

А ви читаєте такі книжки? Чи Еріха Фромма взагалі читали?
@BagnenkoText

Іліада і Одісея від Атени - приїхали нові книги про ветеранів і війну, які так давно очікував.

Обстріли обстрілами, а сонечко вийшло і нові книжечки приїхали за розкладом і я про них розкажу з особливим захопленням.

Приїхала передзамовлена класика. Видання Гомера - Іліада і Одісея.

«Одіссея» Гомера — це епічна поема про довгу подорож Одіссея, царя Ітаки, який після Троянської війни десять років намагається повернутися додому. Вона розповідає про його боротьбу з богами, чудовиськами й спокусами, а також про вірність дружини Пенелопи, що чекає його всі ці роки. Основна тема — сила людського духу, прагнення до дому й пошук себе через випробування.
Якщо сучасною мовою - то книга про повернення ветерана з війни. І його зміни. І прагнення повернутись додому. Дуже потрібна книга зараз.

«Іліада» Гомера описує події останнього року Троянської війни — конфлікт між Ахіллесом і царем Агамемноном, а також героїзм і трагедію війни. У центрі твору — гнів Ахіллеса, який стає символом честі, гордості та внутрішнього вибору людини. Поема показує, як війна розкриває найвищі й найтемніші сторони людської природи.
Здається, теж дуже потрібна і сучасна тема.

Давно хотів мати українською мовою якісне видання, а тут нове видавництво «Атена» видало одними з перших ці 2 книги Гомера, ще й знижечки приємні запропонувало.
Дуже класне оформлення.
Якісний переклад з давньогрецької Бориса Тена.
І взагалі я намагаюсь нові видавництва підтримувати.
Так що тут все співпало.

Читав обидві кнгиги колись російською. Тепер хочу оновити їх прочитання українською. А ви читали Гомера? Як вам?
@BagnenkoText

Поповнення в бібліотеку - прийшли книги від Букшеф.

Я хоч і бігав свій марафон, але книжечки до мене приїхали!
Поповнення в бібліотеку, яку я зараз почав активно наповнювати.
Макконахі читав колись російською, дуже крута. Біографії збираю, то тепер маю її в якісному виданні від BookChef.
Селінджер написав неймовірні оповідання. Теж читав, теж хочу мати в бібліотеці українською.
Відомі українці, психологія стосунків. Цікава новинка.
«Тією горою є ви» Бріанни Вест - дуже багато бачив відгуків, хочу прочитати і мати власне ставлення.

Через біг ці вихідні майже не читав. А що у вас на ці вихідні? Показуйте.
@BagnenkoText

Схильність уникати труднощів і розмов про ці труднощі має довгостроково негативні наслідки на понад 30 років життя. Рубрика «Вичитав».

Це дуже цікаво. Бо уникання розмови про труднощі і загалом фокусу розмов про ці труднощі має довгостроково негативні наслідки. І в книжці автори стверджують, що на понад 30 років життя.
Це результати Гарвардського дослідження - з книги «Щасливе життя», яку я вивчаю разом з дружиною зараз.

Відносини, в яких проговорюють все і намагаються лагодити свої труднощі набагато міцніші, аніж ті, хто уникають, знаючи про труднощі.

Багато досліджень показує, що якщо люди відмовляються боротись з проблемами в стосунках, то проблема не тільки не зникає, а й поглиблюється.
Найбільше ресурсу і підтримки ми отримуємо від тривалих позитивних стосунків.

Так, в моменті проговорювати і боротись за стосунки складно.
Але саме це і робить стосунки міцніше.

Обкладинка книжки в коментарях.
Якщо це корисно - поставте 🔥.
Інші корисні думки з рубрики читайте за хештегом #Вичитав.
@bagnenkoText