Фінішував марафон! 42 км!
Наша родина неймовірно міцна. Завжди підтримуємо одне одного. Мої дорогі дівчата підтримують - мама і дружина! Так приємно!

Погода видалась чудовою.
Сонце підкреслило красу Києва і можливість бігти і насолоджуватись погодою.

42 км було приємно бігти.
Підготовка далася взнаки. Минулий рік були сильні судоми, то цей рік готувався інтенсивніше, вуглеводна дієта перед стартом була якісною.
То в цей раз без судом. Звісно і травм не було.

Рекорд не побив (3 години 38 хвилин особистий лічнік), але фінішував достойно.
І це тішить.

Поки бігав (а це 4 години), обдумував свій текст про нейрофізіологію мозку під час бігу, і те що біг - це дуже круте нейротренування для мозку, який формує стійкість, витривалість і силу волі. знижує тривогу, покращує мислення і пам’ять, стабілізує емоції,
і формує психічну стійкість — “м’яз волі”.
Придумав важливі шматки в мою книгу.

З такою підтримкою, як мої дівчата бігати - це взагалі щастя.
Подивіться, які слова мені написали.

На фініші сфотографувався з друзяками-херсонцями, з якими бігали ще в Херсоні до 2022 року. Всі фінішували! Фото в коментах!
@bagnenkoPsy

Чекліст піклування про себе

Початок тижня — завжди планування, аналіз і купа задач.
І в цей момент ми забуваємо піклуватись про себе дуже часто.

Ділюсь корисним матеріалом, який буде помічним якраз в цьому — в піклуванні про себе. (Я вже якось викладав цей матеріал)

Піклування про себе - така важлива тема, про яку часто ми забуваємо

Одна з речей, яку бачу на сесіях з клієнтами, якою, думаю, важливо поділитись, що багато хто так піклується про всіх навколо, про близьких, але забуває про себе.

Ось чекліст «Як віднайти свої потреби?»

1. Зверни увагу на тіло

✅Втома, напруження, безсоння, головний біль часто сигналізують про незадоволені потреби.

✅Запитай себе: чи це потреба у відпочинку, у фізичній активності, у якісній їжі?

2. Відслідковуй емоції.

✅ Емоції показують, чого бракує.

✅Смуток може свідчити про потребу у близькості, радість - про задоволення важливої потреби, тривога - про потребу у безпеці чи визначеності.

3. Запитай себе: «Чого мені зараз бракує?»

✅Можна ставити питання кілька разів на день.

✅ Наприклад: «Чого я потребую прямо зараз? Спокою? Підтримки? Простору для себе?»

4. Звернись до базових сфер

✅ Фізичні (сон, їжа, рух, здоров’я).

✅ Емоційні (любов, прийняття, підтримка).

✅ Соціальні (спілкування, приналежність, дружба).

✅ Духовні (сенс, віра, розвиток, цінності).

5. Практикуй «щоденник потреб»

✅ Щодня пиши:
«Що я сьогодні відчував?»
«Що це може означати?»
«Яку мою потребу це підкреслює?»

6. Вчись розрізняти «хочу» і «потребую»

✅ «Хочу» може бути миттєвим бажанням (шоколад, соцмережі).

✅ «Потребую» часто глибше (відпочинок, підтримка, розвантаження).


7. Спостерігай за моментами радості

✅ Коли ти почуваєшся добре, це знак, що потреба задоволена.

✅ Зафіксуй: яка саме? (наприклад, у визнанні, у близькості, у свободі).


Піклування про себе - це не розкіш. Це обов’яок кожного.
Знаю, що багато хто з вас вже досвідчені і піклуєтесь про себе.
Цей пост - скоріше нагадування про базові речі. Але якщо якась з думок стала слушною, може спробуйте виключно її.

Якщо це корисно - поставте 🔥 або + в коментарях

P.S. На фото я втілюю потребу у якісній фізичній підготовці на марафон.
@bagnenkoPsy

«Я не хочу про це говорити». Уникання при ПТСР. Серія ПТСР у військових. Частина 4.

Продовжую розказувати про симптоми ПТСР. Вже рік проводжу групи для військових.
Одна з частин - це обговорення змін, які сталися під час перебування в зоні бойових дій.
Ці зміни - це і є симптоми ПТСР.
Зміни від перебування в ситуації крайньої небезпеки.

Раніше я розказував про інтрузії (повторне переживання, писав тут).
Сьогодні розкажу про уникання травмуючих спогадів.

🧠 Що таке уникання при ПТСР
Уникання — це психологічний і поведінковий механізм, коли людина свідомо або несвідомо намагається не зустрічатися з болючими спогадами, думками, почуттями чи ситуаціями, які нагадують про травматичну подію.
Це — природна реакція психіки, спрямована на захист від нестерпного болю. Проте з часом вона закріплює ПТСР, бо людина не має можливості “перепрожити” і інтегрувати досвід травми.

⚙️ Звідки береться уникання
Після травматичної події (наприклад, бойових дій, полону, втрати, поранення, насильства) психіка переживає надмірний стрес, який перевищує здатність людини його обробити.
Щоб вижити, мозок запускає захисні механізми:
- амігдала (центр страху) залишається гіперактивною;ч
- гіпокамп (відповідає за контекст і пам’ять) не може “записати” подію як минулу;
- префронтальна кора (контроль і осмислення) вимикається.

У результаті спогади залишаються “живими” — як ніби травма відбувається “тут і зараз”.
Щоб не зустрічатися з цим жахом, мозок виробляє уникання як спосіб захисту — не думати, не відчувати, не говорити, не йти туди, де може “спалахнути” біль.

🔍 Як проявляється уникання
Уникання може бути психічним, емоційним і поведінковим.
1. Психічне:
Людина уникає думок, образів, асоціацій, пов’язаних із травмою.
Може “витісняти” спогади, не згадувати окремі деталі.
Часто з’являється відчуття “порожнечі” чи “застигання”.

2. Емоційне:
Втрата здатності відчувати (емоційне оніміння).
Нездатність радіти, любити, бути залученим.
Страх або сором при спробі говорити про подію.

3. Поведінкове:
Людина уникає місць, людей, запахів, звуків, новин, фільмів, навіть думок, що нагадують про травму.
Може ізолюватися, кидати роботу, обмежувати соціальні контакти.
Часто замінює активність на втечу: алкоголь, робота без зупину, прокрастинація, надмірний контроль.

⚠️ Чому уникання небезпечне
На короткий час воно знижує тривогу, але довгостроково підтримує ПТСР:
- травматична пам’ять не інтегрується у життєвий наратив;
- тіло продовжує жити у “режимі небезпеки”;
- людина не відновлює відчуття безпеки й контролю;
- з часом виникає депресія, соціальна ізоляція, соматичні проблеми.

Простими словами — уникання блокує зцілення.

🩺 Як лікується уникання при ПТСР
Сучасні підходи до терапії базуються на поступовому і безпечному “поверненні до травми” — але не для повторного болю, а для інтеграції досвіду.
Ключова задача — дозовано і з підтримкою.

🔹 1. Психотерапія
Найефективнішими доведено такі підходи:
🌿КПТ
🌿Наративна терапія
🌿EMDR (десенсибілізація і переробка рухами очей)
🌿Соматична терапія
🔹 2. Безпечне середовище
Важливо створити простір, де людина не відчуває загрози — як у терапії, так і в повсякденному житті.
Підтримка сім’ї, стабільний режим, контакт із тілом, базові потреби (сон, їжа, відпочинок) — це основа для початку роботи з травмою.
🔹 3. Малими кроками — до контакту з почуттями
🌿Терапевт допомагає людині дозовано наближатися до того, що викликає страх:
спочатку просто назвати емоцію, потім описати ситуацію, потім дозволити собі її відчути.
🌿 Це вчить мозок: “я можу згадати — і залишитися в безпеці.”

Я буду проводити майстер-класи по темі взаємодії військових і цивільних.
Працюю в шпиталі для військових, є деякий досвід.
20 жовтня ми починаємо.

Реєстрація і деталі тут:
https://forms.gle/t8QzCK3BpLnRhHMZ7
Запрошую.
Також буде присутній діючий військовослужбовець.

Це серія постів про ПТСР і комунікацію
Пост про комунікацію тут:
Пост про історію ПТСР тут;
Пост про помилки в комунікації, частина 1. Тут
Пост про інтрузії, як симптом ПТСР — тут

А якщо це корисно — поставте 🔥 або + в коментарях.
@bagnenkoPsy

Горювання — як марафонський біг.

Сьогодні була сесія з клієнткою і ми говорили про це. Вона дозволила написати про саму ідею, яка народилась в процесі нашої сесії.

Я порівняв процес горювання з марафонською дистанцією.


Горювання - це марафонська дистанція. Це дуже довга дистанція. Кожному марафонцю дають стартовий номер, я отримав свій, мій був 479 і з ним я біг всю свою дистанцію. Близько 4 годин.
Пробігти його можеш тільки ти.
Не можна передати нікому свій стартовий номер. Не можна.
Ти не можеш її оминути, якщо вже став на старт.

Старт - це втрата.
Коли стається втрата, подобається тобі чи ні, ти вже на старті марафонської дистанції.

Є 2 категорії людей
1. Перші - уникають цієї дистанції. Не біжуть. І часто навіть не хочуть про це говорити. Але стартовий номер залишається у них. Вони так
2. Другі - починають рух. Хтось свідомо розуміє важливість горювання, хто несвідомо і горює потроху. Кожен в своєму темпі, але рухається вперед.

На жаль, можна все життя уникати горювання, така людина може провести все життя на старті. Тут починаються ускладнення, як реакція пролонгованого горя (РПГ) і починаються коморбідні (супутні) проблеми - депресія, тривожність, розлади.

Також додам ще одну цікаву особливість. Про підтримку.

Я біг 3 дні тому і вздовж всієї траси в 42 км стояли люди з плакатами, дудками, кричалками і підтримкою.

Всі плакати поруч можу дуже умовно розділити на 2 категорії:
1. Мотивуючі
2. Підтримуючі


Так от. Мотивація дуже заважає. Іноді навіть дратує. Вона не потрібна.
Коли ти вже на дистанції, тільки ти знаєш скільки у тебе сил. І коли тобі розказують: давай, давай, вперед, поднажмі, ще 20 км, чому так довго, дивись, он біжить дівчинка поруч, - це ніяк не допомагає.

А підтримка потрібна. Підтримка направлена на цінність того, хто я є. І що я вже зробив.
Наприклад: Ти так багато пробіг, ти красавчик. Супер.
Твій крок викликає повагу.
Підтримка допомагає, мотивація заважає.

Я написав про це, бо досвід горювання доволі важкий.
Нехай образ марафону постає перед вами, коли ви думаєте про втрату.
Бо горювання не проходить швидко.
Але рано чи пізно марафонець добігає до фінішу, коли ви звикаєте до втрати. І у вас починається оновлене життя, де ви не забуваєте про втрату, але вона вже не так болить. Життя зі світлим сумом від втрати.

***
Більше про втрати будемо говорити на навчанні.
Я буду проводити майстер-класи по темі взаємодії військових і цивільних.
Працюю в шпиталі для військових, є деякийдосвід.
20 жовтня ми починаємо.
Буде 3 майстер-класи - 1 на тиждень. Про втрати - третій

Кому буде корисно
✅ Родичі військовослужбовців
✅ Спеціалісти допомагаючих професій - волонтери, активісти, психологи
✅ Всі, хто хоче глибше розуміти мислення військових і як мудро взаємодіяти

Також буде присутній діючий військовослужбовець, який поділиться особистим досвідом.
Більше інформації - за посиланням.
Реєстрація тут:
https://forms.gle/t8QzCK3BpLnRhHMZ7
Запрошую.

А якщо вам корисні матеріали про горювання або відгукнулась ця аналогія, то поставте + в коментарях або вогник.
Більше матеріалів по хештегу #Горювання

P.S. на фото я якраз на фініші, в фіналі свого марафонського забігу.
@bagnenkoPsy

6 заборонених фраз в спілкуванні з військовими. Частина 2.

Спілкування з військовими, особливо з тими, хто щойно повернувся з фронту або пережив травматичний досвід, потребує такту, поваги та чутливості.

Ось друга частина відео — тут нові фрази, які не варто говорити. Я збираю і систематизую те, що розказують мені військові.
Перша частина відео про заборонені фрази — тут.
Також є текстова версія матеріалів про заборонені фрази з військовими.

Ці слова майже завжди викликають роздратування та непорозуміння:
1.«Я тебе розумію»
2.«Минуло — і добре»
3.«Ти герой»
4.«Тобі ще пощастило»
5.«Тримайся»
6.«Коли закінчиться війна?»

Пам’ятайте: піклування про військових — це не лише про слова, а й про повагу, тишу, слухання й підтримку без зайвих запитань.
І не забуваймо про власний емоційний стан — відновлюватися потрібно всім.

***
Більше про військових і цивільних будемо говорити на навчанні.
Я буду проводити майстер-класи по темі взаємодії військових і цивільних.
Працюю в шпиталі для військових, є деякийдосвід.
20 жовтня ми починаємо.
Буде 3 майстер-класи - 1 на тиждень. Про втрати - третій

Кому буде корисно
✅ Родичі військовослужбовців
✅ Спеціалісти допомагаючих професій - волонтери, активісти, психологи
✅ Всі, хто хоче глибше розуміти мислення військових і як мудро взаємодіяти

Також буде присутній діючий військовослужбовець, який поділиться особистим досвідом.
Більше інформації - за посиланням.
Реєстрація тут:
https://forms.gle/t8QzCK3BpLnRhHMZ7
Запрошую.
Запис буде.

Не забувайте піклуватись про свій емоційний стан.

Якщо це було
корисно - поставте «+» чи 🔥
в коментарях. Дякую!

#відео
@bagnenkoPsy

9 причин бігати з точки зору нейрофізіології

Я пробіг марафон 2 дні тому. І я пообіцяв написати текст про те, що дає біг і як впливає на мозок.
З точки зору нейрофізіології, біг на довгі дистанції (зокрема марафон) — це одна з найпотужніших природних практик саморегуляції, нейропластичності й стресостійкості.

Ось що саме біг тренує і розвиває 👇

🧠 1. Регуляцію стресової системи
Під час тривалого бігу активується гіпоталамо-гіпофізарно-надниркова вісь (HPA-axis) — головна система реагування на стрес.
З часом організм «вчиться» працювати економніше:
• рівень кортизолу при навантаженнях знижується,
• вегетативна нервова система переходить у стабільніший режим,
• формується толерантність до фізіологічного стресу, яка переноситься і на психічний.
👉 Тобто біг тренує здатність залишатися спокійним у складних обставинах — це «м’яз стійкості».

💭 2. Зміцнення самоконтролю і покращення здатності до саморегуляції
Біг допомагає в зміцнення префронтальної кори
Тривалий ритмічний біг (від 40 хв і більше) стимулює активність дорсолатеральної префронтальної кори — зони мозку, відповідальної за:
• самоконтроль,
• прийняття рішень,
• планування,
• подолання імпульсивності.
🔹 Коли людина долає втому й продовжує бігти, мозок «переучує» себе з реактивності на свідому дію.
🔹 Це допомагає краще керувати емоціями, не зриватися під тиском і концентрувати увагу.

🌿 3. Зменшується тривога і стрес
Довготривалий біг активує ендоканабіноїдну систему і серотонінові шляхи.
Те, що називають “runner’s high” (ейфорія бігуна), зумовлене:
• виділенням ендорфінів (зменшують біль, створюють відчуття спокою),
• ендоканабіноїдів (покращують настрій, знижують тривогу).
🔹 Мозок буквально входить у стан внутрішньої гармонії.
🔹 Це природний антидепресантний ефект, підтверджений МРТ-дослідженнями.

⚡ 4. Покращення нейропластичності і кількості нових нейронів.
Тривалі тренування підвищують рівень BDNF (Brain-Derived Neurotrophic Factor) — білка, який:
• стимулює ріст нових нейронних зв’язків,
• підтримує клітини гіпокампу (центру пам’яті та навчання),
• покращує концентрацію й здатність до мислення.
Білок BDNF — фактор росту мозку.

Тому регулярний біг покращує когнітивні функції і допомагає мозку “молодіти”.

Це означає: регулярний біг буквально “оновлює” мозок, допомагає краще запам’ятовувати й швидше відновлюватись після стресу.

💗 5. Гармонізацію міжпівкульних зв’язків
Під час ритмічного бігу права і ліва півкулі працюють синхронно — через координацію рук і ніг.
Це стимулює корпус калозум (мозолисте тіло) — головний “міст” між півкулями.
Результат:
• покращується інтеграція емоцій і раціонального мислення,
• підвищується гнучкість у прийнятті рішень,
• зростає відчуття цілісності «я».

💤 6. Відновлення системи сну
Регулярний біг регулює секрецію мелатоніну та нормалізує циркадні ритми.
Це означає: краще засинання, глибший сон, ефективніше відновлення після стресу.

🔋 7. Тренування витривалості нервової системи
Довгі дистанції — це постійна взаємодія між тілом, диханням і психікою.
Мозок вчиться:
• економно витрачати енергію,
• чергувати напруження і відновлення,
• долати дискомфорт без паніки.
Це створює нейрофізіологічну основу резилієнтності — здатності «повертатися» після перевантаження.

🧘‍♂️ 8. Стан потоку
Бігуни часто входять у flow state — особливий режим мозку, коли:
• увага звужена,
• мислення стає ясним,
• тіло працює автоматично.
У цьому стані знижується активність мигдалеподібного тіла (страх) і посилюється фронтальна синхронізація, що створює глибоке відчуття спокою та сенсу.

🧠 9. Біг “пробуджує” мозок

Під час бігу активується кровообіг, і до мозку надходить більше кисню та поживних речовин. Це означає, що нейрони — клітини мозку — працюють ефективніше. Людина після пробіжки часто відчуває ясність думок, легкість і зосередженість.

Звісно, я не спонукаю бігати марафони. Це складна задача, яка потребує довготривалої підготовки і витримки.

Але якщо ви вирішити бігати в своєму темпі свої дистанції - це супер

Якщо це було корисно - поставте + або🔥
І напишіть в коментарях, чи ви бігаєте. Побачимо скільки нас :)
@bagnenkoPsy

Як наше мислення впливає на нашу стійкість?

Курс для студентів з психологічної стійкості почався.

Так тішусь, коли розумію, що люди стають більш освіченими в розумінні, як працює психіка.

Сьогодні деікі студенти сказали, що ніколи так детально не говорили про емоції.
Це так радісно.
Взагалі викладання - це те, що я дуже люблю.
Не люблю сухі лекції, у мене це завжди інтерактив і розмова.

Сьогодні детально розказував про те, як мислення формує емоції і нашу стійкість загалом. Як автоматичні думки руйнують нас і нашу стійкість.
Детально про Когнітивно-Поведінкову терапію, погляд на стійкість.

Когнітивна стійкість — це здатність людини адаптувати мислення до змін, зберігати ясність і гнучкість у сприйнятті подій.
Коли ми стикаємось із кризою, саме мислення визначає, чи бачимо ми лише втрати, чи також можливості.
«Ми страждаємо не від речей, а від думок про речі» — Епіктет.
Психологічні дослідження (A. Beck, A. Ellis, A. Bandura) показують, що не події самі по собі викликають емоції, а наші інтерпретації цих подій.


До речі, хочете більш детально розкажу про когнітивний компонент стійкості за версією Аарона Бека, засновника когнітивно-поведінкової терапії?
Це матеріал сьогоднішньої лекції.

Якщо так - поставте 🔥 або +
Бо може не всім то і цікаво.

@bagnenkoPsy

«Весь світ - лайно» і «Я не можу довіряти нікому». Негативні зміни у мисленні та емоціях при ПТСР. Серія про симптоми ПТСР

Продовжую писати про симптоми ПТСР.
Сьогодні розкажу про третій (за DSM-5) і важливий - негативні переконання і зміни в мисленні. З ним я часто стикаюсь.

Я дійсно хочу, щоб кожен з нас розумів краще стан, в якому знаходяться деякі військові. І міг щиро допомагати і підтримувати. Якщо це буде корисно - не забудьте поставити вогник або + в кінці і поділитись з іншими, бо кожен текст забирає багато енергії і ваш відгук цінний.

💭 Що це таке - негативні зміни у мисленні?

Після травматичної події у людини часто змінюється спосіб мислення, емоційне сприйняття себе та світу.
Психіка намагається захистити себе, але водночас “застрягає” у стані тривоги, провини чи безнадії.

Відповідно до Діагностичного та статистичного посібника з психічних розладів (DSM-5), цей симптом включає:

- постійні негативні переконання про себе (“Я зіпсований”, “Я не гідний довіри”), про інших (“Ніхто не допоможе”), або про світ (“Світ небезпечний”);
- спотворене відчуття провини чи сорому (“Я мав загинути замість них”, “Це моя вина”);
- зниження інтересу до діяльності, яка раніше приносила задоволення;
- емоційне оціпеніння, відчуженість від людей;
- нездатність відчувати позитивні емоції — радість, любов, довіру.

Це не просто пригнічений настрій — це глибока зміна мислення та емоційного сприйняття, коли травма руйнує колишнє уявлення про безпеку і стабільність.

🧠 Як це виникає
Після травми мозок, особливо лімбічна система (мигдалеподібне тіло, гіпокамп), переходить у режим постійної тривожної готовності.
Це біологічна реакція на небезпеку — але коли вона триває довго, вона спотворює сприйняття реальності.
Мозок “вчиться” бачити загрозу навіть там, де її немає, і будь-який спогад про травму активує ті самі реакції, що й тоді.

Типові когнітивні спотворення:
- “Я міг цьому запобігти.”
- “Світ тепер ніколи не буде безпечним.”
- “Мені не можна довіряти людям.”
- “Я не маю права на щастя.”

Це спроба психіки знайти сенс у тому, що сталося, але часто — за рахунок самозвинувачення чи недовіри до світу.

💬 Як це проявляється
- Людина уникає спілкування, віддаляється навіть від близьких.
- Втрачає здатність довіряти, планувати, уявляти майбутнє.
- Емоційна сфера “замикається” — з’являється байдужість, ніби все відбувається з кимось іншим.
- Часто можна почути фрази: “Я більше не відчуваю нічого”, “Я став іншим”, “Я не можу радіти”.

Я часто чую від хлопців, що світ несправедливий, все погано.
І це не діагноз світу, а знак, що з цим переконанням можна працювати.

З цим добре працює EMDR-терапія, Когнітивно-процесуальна терапія, наративна терапія і логотерапія. Про це коротко поговоримо на навчанні.

💡 Важливо зрозуміти
Негативні зміни у мисленні та емоціях при ПТСР — це наслідок порушення базових переконань про безпеку, довіру, справедливість і контроль над життям.
Мозок після травми прагне захиститися, але іноді робить це ціною відчуження, ізоляції й втрати сенсу.

Психотерапевтична робота допомагає:
✅ повернути почуття контролю,
✅ переосмислити травму як частину досвіду, а не як визначення особистості,
✅ відновити контакт із власними почуттями, людьми і життям.

Як каже Бессел ван дер Колк:
“Одужання від травми — це не забуття болю, а вміння жити змістовно попри нього.”
(Джерело: “Тіло веде лік”, 2014)

*
Я буду проводити майстер-класи по темі взаємодії військових і цивільних.
Працюю в шпиталі для військових, є деякий досвід.
20 жовтня старт.

Реєстрація і деталі тут:
https://forms.gle/t8QzCK3BpLnRhHMZ7
Запрошую.
Також буде присутній діючий військовослужбовець, який поділиться особистим досвідом.

Це серія постів про ПТСР і комунікацію
Пост про комунікацію тут:
Пост про історію ПТСР тут;
Пост про помилки в комунікації, частина 1. Тут
Пост про інтрузії, як симптом ПТСР — тут
Пост про уникання, як симптом ПТСР - тут.

На фото військовий, з яким дуже плідно працювали. Він дозволив викласти це фото. І взагалі коли людина готова працювати — це дає результат.

А якщо це корисно — поставте 🔥 або + в коментарях.
@bagnenkoPsy

7 відмінностей у проживанні втрати між військовими і цивільними.

Написав статтю.
Нещодавно її взяли до блогу Еспресо ТВ.

Поділюсь і з вами:
https://bc.espreso.tv/news-tse-navit-blizhche-nizh-ridnya-shcho-treba-znati-pro-goryuvannya-viyskovikh?preview_token=GXiYHkWQybtp8jYlB5u8pAFrxeDxM1IgNO4iYPYkOgANpmYRijNvHiM2leqX3W1G

Приємного читання.
Якщо це корисно - поставте 🔥, будь ласка.

На фото я з одним з військових в сонячний день на вулиці проводжу підтримуючу терапію.
@bagnenkoPsy

Ден Малов - мій друг, дизайнер і дуже світла людина.
Він пішов служити в ЗСУ просто по повістці.
І він загинув в серпні 2024 року.

Вийшов матеріал на УкрІнформ про Дена, де я дав невеличкий коментар про нього

https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/4044983-pamati-operatora-bpla-denisa-malova-pozivnij-kosmonavt.html

Також я записував колись з ним подкаст.

Ми говорили про його будні, що підтримує і що надихає. А вже через 3 місяці після запису він загинув.
https://www.youtube.com/watch?v=B5rNENqkScw

Він віддав життя за Україну і за наше спокійне майбутнє.
І він був справді дуже світлою людиною.


Честь Дену.
Якщо у вас є бажання віддати честь людині, яка віддала життя за Україну - подивіться відео з ним, почитайте. Це дійсно важливо для пам’яті.

Дякую вам. Сумую за Деном. Дуже.

@bagnenkoPsy

Як підтримати себе одразу після втрати?

Втрата близької людини – це важко. Оксана Королович - психотерапевт та вдова військового ділиться порадами, як впоратися з горем.

Повний випуск дивіться
на моєму YouTube-каналі «Володимир Багненко. Психолог»

***
Більше про втрати будемо говорити на навчанні.
Я буду проводити майстер-класи по темі взаємодії військових і цивільних.
Працюю в шпиталі для військових, є деякийдосвід.
20 жовтня ми починаємо.
Буде 3 майстер-класи - 1 на тиждень. Про втрати - якраз третій.

Кому буде корисно
✅ Родичі військовослужбовців
✅ Спеціалісти допомагаючих професій - волонтери, активісти, психологи
✅ Всі, хто хоче глибше розуміти мислення військових і як мудро взаємодіяти

Також буде присутній діючий військовослужбовець, який поділиться особистим досвідом.
Більше інформації - за посиланням.
Реєстрація тут:
https://forms.gle/t8QzCK3BpLnRhHMZ7
Запрошую.

Не забувайте піклуватись про свій емоційний стан та про тих, хто вас оточує.

А якщо вам це було
корисно - поставте 🔥 чи «+» в коментарях. Дякую!
@bagnenkoPsy

Запрошую на серію майстер-класів: «Військові і цивільні»

Мене звуть Володимир Багненко, клінічний психолог. Працюю в шпиталі для військових, є деякий досвід.

Запрошую вас на свою авторську серію майстер-класів по взаємодії військових і цивільних.

20 жовтня ми починаємо.
Буде 3 майстер-класи - 1 на тиждень.

Вас чекає трохи теорії та багато практики.

Кому буде корисно:
✅ Родичі військовослужбовців
✅ Спеціалісти допомагаючих професій - волонтери, активісти, психологи
✅ Всі, хто хоче глибше розуміти мислення військових і як мудро взаємодіяти

Теми:
Тема 1. Базова психоедукація. Що таке ПТСР. Як виглядають симптоми ПТСР і чому їх не варто лякатись. Як комунікувати. Що говорити і чого уникати. Це оновлений майстер-клас.
Тема 2. Як підтримати і говорити. Що говорити і чого уникати. Військові і цивільні. Базові навички. Базові принципи побудови контакту. Техніки і вправи, які працюють. Правила бою, за якими живе військовий.

Тема 3. Саморегуляція того, хто підтримує. Втрати. Техніки для відновлення після втрат. FAQ

Також буде присутній діючий військовослужбовець, який поділиться особистим досвідом.

Більше інформації - за посиланням.

Реєстрація тут:
https://forms.gle/t8QzCK3BpLnRhHMZ7

Запис буде. Всім учасникам надається запис майстер-класу і презентація.
Кількість місць обмежена.

@bagnenkoPsy