👉 Донатьте: https://send.monobank.ua/jar/8DP6nvegoq

Подробиці збору: https://www.tgoop.com/tripwithbook/28814

До речі, для всіх олдів, які можуть пам'ятати — я видалив Шоб вам поговорить всюди де зміг.

Тепер ця моя мемна перша спроба в подкастинг лежить тільки в мене на диску)

🚀 У 1937 році на світ з’явилося перше спільне оповідання ще не одружених Генрі Каттнера та Кетрін Люсіль Мур, яке називалося Quest of the Starstone. У ньому пара спробувала об’єднати двох ключових персонажів Кетрін: Джирель з Джойрі та Нортвеста Сміта.

Не сказати, що оповідання є видатним зразком їхньої творчості, однак саме з ним пов’язана одна дуже цікава історія, в яку було замішано Роберта Гайнлайна.

📍 В одному з епізодів Нортвест Сміт, сповнений туги за земною домівкою, співав «стару ніжну пісню усіх вигнанців-землян», в якій були такі рядки:

— and count the losses worth
To see across the darkness
The green hills of Earth.

Пісня до того згадувалася і в таких оповіданнях Кетрін, як Shambleau та The Cold Gray God.

🌚 Через 10 років після виходу Quest of the Starstone у The Saturday Evening Post виходить історія Роберта Гайнлайна, яка називається… The Green Hills of Earth. Згодом він випустив цілу збірку оповідань з такою самою назвою.

Дізнався він про те, що випадково «вкрав» назву у своїх колег, коли приніс хворій Віді Джеймсон, яку прихистив у себе під час судового процесу над її тогочасним хлопцем Лафаєтом Рональдом Габбардом, стосик журналів. Жінка любила історії про Нортвеста Сміта, тож наштовхнулася на Quest of the Starstone і побачила вже знайомий рядок.

Гайнлайн одразу ж написав Каттнерам вибачення — наступні публікації містили подяку, в якій зазначалося, що Кетрін дала дозвіл на використання свого «дітища», а в самої фрази ростуть ноги саме з її оповідання.

🚀 Тим часом у 1995 році виходить цікавий буклет-триб’ют всій цій історії — Quest of the Green Hills of Earth в редакції Неда Брукса. Всередині — передруковане оповідання Quest of the Starstone, вірші Гайнлайна з The Green Hills of Earth (у творчості Гайнлайна їх створював сліпий поет Рислінґ, на честь якого згодом назвали престижну жанрову премію), а також матеріали, створені зацікавленими прихильниками.

Наприкінці буклету навіть можна знайти ноти, на які мають бути накладені вірші.

✍ Щодо ж самого Рислінґа — Гайнлайн зізнавався, що персонаж був створений під враженнями від унікальних здібностей сліпого машиніста Тоні, з яким вони разом працювали в часи Другої світової. Чоловік мав надзвичайний музичних слух і навіть умів розпізнавати своїх колег за звуком кроків. Поруч із Dune та Earthlight знаходиться іменний кратер Рислінґа, названий так астронавтами місії Apollo 15.

Члени екіпажу навіть хотіли зачитати уривки історії біля кратера, однак їм не вистачило на це часу. Коли їхня місячна прогулянка добігала свого кінця, капітан Джо Аллен повідомив своїм астронавтам таке:

«Як сказав би космічний поет Рислінґ, ми готові "повернутися до людських домівок на прохолодних земних пагорбах"».

ВОНО ЖИВЕ

Не забувайте!
Правильний відгук/огляд/рецензія — позитивний.

#гумор

Присвячується всім моїм відгуками на UAGeek)

(Там є й будуть і хороші, щоб ви про мене не думали!!!)