Warning: Undefined array key 0 in /var/www/tgoop/function.php on line 65

Warning: Trying to access array offset on value of type null in /var/www/tgoop/function.php on line 65
- Telegram Web
Telegram Web
Gerc pinned a photo
Эволюція війни вийшла на рівень контролю перед лбз за 15км. Пересування та ведення бойових дій дуже ускладнене як для нас так і для противника. Люба техніка знищюється, а дійти до лбз можливо тільки пішки. Вангую що через декілька місяців мавіки вже будуть не дуже актуальними бо вони не літають так далеко як фпв. Підари на фпв проводять і розвідку і враження.
Зараз ситуація в Канстахі нагадуює чомусь Покровськ. Газони стрижуться, все білиться та фарбується. Нащо це все? Я розумію що робочі місця і все таке, але це тупо безглузда хуіта. Роботяг які траву косять може уїбати фпвшка ні за хуй собачий, зато газон буде....
В Костянтинівкі вже нема такої години щоб щось не уїбало. Дуже багато фпв та молній. Ібашуть все що іздить/рухається. Найстрашніша небезпека все ще від кабів. Хлопці працюють а адових умовах, але працюють. Хоч і миру не видно на горизонті та всі зайобані сидіти тут без ротацій все одно роботу роблять. Якось будемо....
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
В одне найкультовіших місць констахи (заправка ОККО), де для військових кава та хотдоги були безкоштовні прийшов узкій мір...

Кожен військовий який бував в Костянтинівці знає це місце....
"Не туди ми йдемо, брате"

Брате,
бачив сьогодні відео з Кам'янця. Як люди оточили бусик ТЦК, як шини ріжуть, як жінку швидка відвозить. І в мене всередині не злість - туга.

Туга, тому що ми вже третій рік тут, і я бачу, як війна нас ламає - не тільки тілом, а зсередини. Пам'ятаєш, спочатку просто трималися. Потім почали рахувати, хто з нами залишився. А тепер дивимося, як у тилу людей ловлять, ніби вони не громадяни, а якийсь ресурс.

Я не за те, щоб від мобілізації бігали. Ми самі не бігали. Але, чорт візьми, з людьми ж можна по-людськи. Не запихати їх у бусики, як мішки. Не збивати жінок, коли вони намагаються захистити.

Коли ти на нулі і бачиш, як побратими не повертаються, ти хочеш одного - щоб у тилу було по-чесному. Щоб мобілізація - не полювання, а відбір тих, хто може і готовий. А тут - Хмельницький, натовп, шини. Формально - «злочин», а по суті - втрачена довіра.

Ми тут зброю в руках тримаємо, але в тилу бояться довірити слово. Нам читають статути, а на цивільних діють наче вони вороги. Це вже не про порядок. Це про свавілля під прапором війни.

Якщо ми хочемо вистояти, то треба перестати робити ворогів зі своїх. Повернути повагу. Не «плани», не «улов». А розмова. Пояснення. Вислуховування. Хто боїться - зрозуміти. Хто не може - не ламати.

Ми й так втрачаємо найкращих щодня. Так хоч живих перестаньте гнати як худобу.

"Хмара"
"Слухаю тишу".

Колись тиша означала відпочинок. Зараз - тривогу.
Бо якщо не чуєш неба - це не означає, що його немає.
Це означає, що воно чує тебе.

Пищалка «Орлана», гул «Мавіка», свист FPV.
Усе починається зверху.
Позиції, траншеї, навіть біг по полю - все в прямому ефірі.
Небо - друга земля. Але набагато небезпечніша.

Сидимо. Слухаємо.
Мовчить - значить, хтось летить, але тихо.
Гуде - значить, хтось уже десь не слухав.
І платить.

Тому ми дивимося вгору.
Не молимося. Не милуємося.
Просто виживаємо.

Тиша - це шум майбутнього удару.
І ти маєш почути її першим.
Російське військове командування робить дуже велику ставку на дальнобійні екіпажі БПЛА, які працюють виключно по наших логістичних маршрутах.

На відміну від наших екіпажів, екіпажі БПЛА противника зосереджуються не лише на ЛБЗ. Вони ретельно контролюють заїзди до наших позицій, відслідковують логістичні шляхи та завдають ударів по них. Це серйозно знижує нашу бойову ефективність і в підсумку призводить до втрат позицій.

Наше ж командування покладається на роботу БПЛА безпосередньо на ЛБЗ. Дуже рідко наші екіпажі залучаються до контролю логістичних шляхів. У результаті ми не виходимо на паритет і фактично втрачаємо контроль над територіями, що знаходяться далеко за лінією розмежування.

У нас є цілий рід безпілотних систем. Замість лінійних задач на ЛБЗ, їх треба «заточувати» під завдання, які не можуть виконувати екіпажі БПЛА бригад з чіткою зоною відповідальності.

Говорять Снайпер ✙ | Підписатися
Оце на сосії хорошо🤗🤗🤗
Цінуйте військових яких знаєте, і яких не знаєте. Ми тут не за хуй собачий сидимо і пиздимося. Те що ми переживаємо тут це пизда.

Накипіло за сьогодні
Фпв це пиздець. Кацапи хуярять фпв по Констахі такими пачками що можно їбанутися
31.05.25.
Брат,
давно хотів написати - все руки не доходили. Вибач. У нас тут бруд, як у листопаді, хоча майже літо. Вночі обстріл, пацана розірвало. Я навіть імені не знав. Просто був із нами кілька днів. Це вже звично. Страшно, що звично.

Ти там тримай себе. Кажуть, у Києві черги до військкоматів - не щоб записатися, а щоб утекти. Не знаю, сміятися чи плакати.

Якщо повернуся - просто сидітиму з тобою, мовчки. І питиму чай. Без бронежилета.

"Хмара"
При сильній кровотечі медики накладають турнікет і тампонують рану - якщо є що тампонувати, а не змивають кров з тіла, сподіваючись, що вона зупиниться сама.
Лінія фронту - тіло, логістика - кров.
Сподіваюсь колись це розумітимуть і «вище», бо зараз замість лікарів на стабпункті санітари з відрами і швабрами.
Концепція Курської операції була не даремна, вона мала свій потенціал та свою користь.

Але, але.
Користь перетворилась на катастрофу, яка наразі переростає в більш серйозні наслідки.
В ідеалі Курської операції варто було чітко розуміти, що то не наша земля, і триматись за неї, як підліток за хуй, не варто, бо рано чи пізно кацап напрацює тактику, яка зробить нам дуже боляче.
Тому грамотність — це не тільки вчасно увійти, але й вчасно вийти.

У висновку ми маємо проблеми не тільки на Донбасі, на який кацап переніс свою тактику вибивання логістики, але й проблеми на Сумщині.

Серйозна некомплектація особового складу: бригади, які тримають важливі напрямки на Донбасі, отримують раз на два тижні 20 калік, з яких 15 поїде зі справкою по лікарнях.

Центри комплектації наче відкрито глумляться.

Люди, які могли стримати навалу ворога, розбігаються через потік деморалізації, відсутність ротацій, і ніякі 200к грошей, звабливі настанови ппп про «Родіна, за родіну» не зупиняють бажаючих даванути по петлях.

Розвиток подій на Донбасі не викликає оптимізму, розвиток подій на Сумщині не викликає оптимізму.

Стратегія не міняється, як вирулити з тяжкої ситуації придумують безпосередньо піхота на позиціях та командири, у яких в голові неймовірні задачі в стилі «Маючи ніхуя, зробити дохуя», а зверху можуть прислати тільки потужну комісію.

Коротше, кудись ми пливемо не туди. Зазвичай все тримається на оптимізмі — «Похуй, маневри, прорвемося», — але шось оптимізм той згасає.

Війна не закінчилась, і ми не можемо йти далі так, як йдемо зараз, бо прийдемо та сядемо на хуй, і кача попливе, і дешеві таблички пам’яті роздрукують.

Написати нам | Мерч | Підтримати канал
Forwarded from 🐻Балу HUB🐻
Нам треба вбить стільки підарів… шоб нашим дітям вже не прийшлось їх вбивать.
2025/06/14 15:19:09
Back to Top
HTML Embed Code: