вчора трошки зникла, бо останнім часом мій ментальний стан не в найкращому своєму періоді, але дочитала четвертий том ерхи, і ця частина прям сильно відрізнялась від інших з тієї причини, що тут Мо Жань, нарешті, став дорослим 🫦

не спойлер, але сюжет на 90% складався з пускаючого слину Чу Ваньніна та описів того, яка у Мо Жаня медова шкіра і міцні груди, але я абсолютно не заперечую, для мене це преміальний контент 🤭 цей том відчувався як відпочинок від всього скла, що було раніше, я щиро кричала від захвату, багато хіхікала і божеволіла від всього, що там відбувалось, і ця книга прям вивозила мою менталку, за що я дуже їй вдячна!

цікавий факт, під час читання цього тому я плакала лише один раз, і після попередніх томів це прям рекорд 🌻

наразі не знаю, що читатиму далі, з одного боку хочеться трошки відпочити і почитати щось інше, але якось до звичайних книг взагалі рука не тягнеться після цього шедевру, тому може почитаю якийсь інший данмей 👀