По напрямку Кремінної дуже гаряче. Окупанти стягнули величезну кількість військ і намагаються йти в наступ.
Ми просуваємось вперед, ДШВ щодня займає нові позиції, вибиваючі звідти загарбників.
На ділянці фронту - Сватово-Кремінна наразі йдуть найзапекліші бої.
Росіяни щодня вивозять десятки чорних пакетів зі своїми 200, але тиск не послаблюють. Намагаються прорватись на Слов‘янськ і Краматорськ.
Тим часом ЗСУ все ближче до Кремінної.
Ми просуваємось вперед, ДШВ щодня займає нові позиції, вибиваючі звідти загарбників.
На ділянці фронту - Сватово-Кремінна наразі йдуть найзапекліші бої.
Росіяни щодня вивозять десятки чорних пакетів зі своїми 200, але тиск не послаблюють. Намагаються прорватись на Слов‘янськ і Краматорськ.
Тим часом ЗСУ все ближче до Кремінної.
Скажений наступ окупантів з напрямку Кремінної захлинувся. Їх власною кров‘ю.
Окупанти зосередили стотисячне угрупування, величезні запаси снарядів і ракет, з наміром прорвати нашу оборону на східному напрямку, захопити Лиман і вийти на Слов‘янськ та Краматорськ.
Більше двох тижнів вони кидались гарматним м‘ясом на нашу оборону. Штурмові групи по 10-20 росіян наближались до позицій. Їх знищували, але на їх місце, по їх трупам приходили нові, намагаючись закріпитись чи рухатись далі. І так кілька разів за день, день за днем.
Такої щільності артвогню не було з минулого року, коли росіяни намагались зайти на Слов‘янськ з боку Ізюма, через село Долина, в якому були зупинені.
Наші окопи буквально зрівнювались з землею артилерією росіян. Міномети 82 мм працювали як АГС по окремим позиціям, по кілька розривів за секунду. Танки і ствольна артилерія цілодобово вибивала окоп за окопом. Стріляли «Піони» 203 мм , від одного попадання якого залишається воронка глибиною в два людських зроста.
Росіяни перетворили машини для розмінування УР77 в зброю, яка з одного пострілу знищує будь який окоп. Вони обрізають мотузку в заряді і 700 кілограмів пластиду падає в одну точку. Це більше тони в тротиловому еквіваленті. Кілька разів на день, особливо зі сходом сонця, перед черговою хвилею штурмів такі УР77 кидали свої заряди по лінії наших окопів.
І знову після цього йшли штурмові групи окупантів.
Але ЗСУ вистояли. Ви самі знаєте якою ціною. Навіть з чисельних повідомлень в фейсбуці, з чорними лентами на фото. Не зважаючі ні на що вистояли.
Ніяка більше армія в світі не змогла би втриматись. Але Українська армія змогла.
Звісно росіяни накопичать знову сили, підтягнуть нові резерви і знову будуть намагатись наступати.
Моралі чи оптимістичного закінчення не буде.
Всі хто ще не на війні. Вимагайте більше снарядів для ЗСУ.
Вимагайте.
Вимагайте.
Вимагайте.
Купити, отримати, і найголовніше - почати виробляти. Ми зможемо перемогти тільки коли нарешті почнемо виробляти десятки тисяч снарядів і мін в день.
Снарядів, мін, ракет, артсистем, бпла. Саме в такому порядку. Інакше ціна буде непомірна.
Окупанти зосередили стотисячне угрупування, величезні запаси снарядів і ракет, з наміром прорвати нашу оборону на східному напрямку, захопити Лиман і вийти на Слов‘янськ та Краматорськ.
Більше двох тижнів вони кидались гарматним м‘ясом на нашу оборону. Штурмові групи по 10-20 росіян наближались до позицій. Їх знищували, але на їх місце, по їх трупам приходили нові, намагаючись закріпитись чи рухатись далі. І так кілька разів за день, день за днем.
Такої щільності артвогню не було з минулого року, коли росіяни намагались зайти на Слов‘янськ з боку Ізюма, через село Долина, в якому були зупинені.
Наші окопи буквально зрівнювались з землею артилерією росіян. Міномети 82 мм працювали як АГС по окремим позиціям, по кілька розривів за секунду. Танки і ствольна артилерія цілодобово вибивала окоп за окопом. Стріляли «Піони» 203 мм , від одного попадання якого залишається воронка глибиною в два людських зроста.
Росіяни перетворили машини для розмінування УР77 в зброю, яка з одного пострілу знищує будь який окоп. Вони обрізають мотузку в заряді і 700 кілограмів пластиду падає в одну точку. Це більше тони в тротиловому еквіваленті. Кілька разів на день, особливо зі сходом сонця, перед черговою хвилею штурмів такі УР77 кидали свої заряди по лінії наших окопів.
І знову після цього йшли штурмові групи окупантів.
Але ЗСУ вистояли. Ви самі знаєте якою ціною. Навіть з чисельних повідомлень в фейсбуці, з чорними лентами на фото. Не зважаючі ні на що вистояли.
Ніяка більше армія в світі не змогла би втриматись. Але Українська армія змогла.
Звісно росіяни накопичать знову сили, підтягнуть нові резерви і знову будуть намагатись наступати.
Моралі чи оптимістичного закінчення не буде.
Всі хто ще не на війні. Вимагайте більше снарядів для ЗСУ.
Вимагайте.
Вимагайте.
Вимагайте.
Купити, отримати, і найголовніше - почати виробляти. Ми зможемо перемогти тільки коли нарешті почнемо виробляти десятки тисяч снарядів і мін в день.
Снарядів, мін, ракет, артсистем, бпла. Саме в такому порядку. Інакше ціна буде непомірна.
Прапор України.
В тканину вплавлені гострі уламки від російських снарядів.
Цей прапор висів в Українській школі, поки туди не влучила ракета, залишивши від половини будівлі величезну воронку.
Місяцями росіяни обстрілювали залишки школи, але прапор вцілів.
Це уособлення України.
Вистоїмо і переможемо!
З Днем Державного Прапора, друзі!
Слава Україні!
В тканину вплавлені гострі уламки від російських снарядів.
Цей прапор висів в Українській школі, поки туди не влучила ракета, залишивши від половини будівлі величезну воронку.
Місяцями росіяни обстрілювали залишки школи, але прапор вцілів.
Це уособлення України.
Вистоїмо і переможемо!
З Днем Державного Прапора, друзі!
Слава Україні!
Ворог продовжує штурмувати на Сході. Намагаються точково прорвати нашу оборону в кількох місцях.
Росіяни постійно міняють тактику, підлаштовуються.
Весною вони підвозили десант впритул до наших позицій на броні, бувало скидали на відстані 50 метрів.
Зараз так не виходить, техніка стала раніше помічатись і більш ефективно знищуватись. Тому під шаленою підтримкою артилерії вперед пре російська піхота. Видно що це не підготовлені, але дуже чисельні і вмотивовані не відступати підрозділи. Часто це набрані з вʼязниць увʼязнені. Вже не «вагнер», а «шторм Z» під контролем російського «ВДВ».
Хвиля за хвилею лягають, але нові групи йдуть вперед, переступають через двохсотих, навіть не намагаються надавати допомогу своїм пораненим.
Чітко видно що саме це військове мистецтво - закидувати гарматним мʼясом - росіяни довели до досконалості.
Не уявляю як, але вони майже не біжуть. Якщо не витримують і відбігають, їх повертають назад.
І це все під шаленим артобстрілом з російської артилерії по нашим позиціям. Наші окопи засипає сталевий дощ, для прикладу на фото - опади з дна окопа за годину. Думаю зрозуміло що вище рівня землі.
Так і воюємо - росіяни по факту нічого не втрачають, позбавляються своїх зеків, відправляють наших же громадян з окупованих територій на нас. Або представників поневолених народів, по типу бурятів чи чеченців (взагалі їх не шкода, замість того щоб скористатись найкращим моментом за сторіччя і розпочати визвольну війну, вони своїми руками влаштовують геноцид нашого народу, як це було наприклад в Бучі).
Ми ж тим часом втрачаємо найкращих представників народу. Добровольців, або ж мобілізованих, які все одно як добровольці, бо не відкупились, не відкосили по підробним хворобам чи фіктивним шлюбам з інвалідами, не втікли за кордон по покупним перепусткам.
Не знаю до чого призведе ця «гра в демократію і толерантність» , коли по факту у нас будь хто може не воювати, якщо не хоче. А у росіян зеки йдуть вперед, переступаючі через поранених.
Знаю що в разі поразки України, буквально за пару років росіяни розпочнуть нову війну, і «відкосити» не зможе ніхто, всіх запхають в російську армію.
Тут можна перефразувати вислів «Хто не хоче годувати свою армію - буде годувати чужу» - в «Хто не хоче воювати за свою свободу, того окупанти поженуть гарматним мʼясом».
Ця війна надовго. Виграти її можна тільки переведенням країни на військові рейки, нарешті виробництвом в достатній кількості АРТСНАРЯДІВ, жорстким припиненням крадіжок посадовцями і винищенням корупції.
Переможемо.
Слава Україні.
Росіяни постійно міняють тактику, підлаштовуються.
Весною вони підвозили десант впритул до наших позицій на броні, бувало скидали на відстані 50 метрів.
Зараз так не виходить, техніка стала раніше помічатись і більш ефективно знищуватись. Тому під шаленою підтримкою артилерії вперед пре російська піхота. Видно що це не підготовлені, але дуже чисельні і вмотивовані не відступати підрозділи. Часто це набрані з вʼязниць увʼязнені. Вже не «вагнер», а «шторм Z» під контролем російського «ВДВ».
Хвиля за хвилею лягають, але нові групи йдуть вперед, переступають через двохсотих, навіть не намагаються надавати допомогу своїм пораненим.
Чітко видно що саме це військове мистецтво - закидувати гарматним мʼясом - росіяни довели до досконалості.
Не уявляю як, але вони майже не біжуть. Якщо не витримують і відбігають, їх повертають назад.
І це все під шаленим артобстрілом з російської артилерії по нашим позиціям. Наші окопи засипає сталевий дощ, для прикладу на фото - опади з дна окопа за годину. Думаю зрозуміло що вище рівня землі.
Так і воюємо - росіяни по факту нічого не втрачають, позбавляються своїх зеків, відправляють наших же громадян з окупованих територій на нас. Або представників поневолених народів, по типу бурятів чи чеченців (взагалі їх не шкода, замість того щоб скористатись найкращим моментом за сторіччя і розпочати визвольну війну, вони своїми руками влаштовують геноцид нашого народу, як це було наприклад в Бучі).
Ми ж тим часом втрачаємо найкращих представників народу. Добровольців, або ж мобілізованих, які все одно як добровольці, бо не відкупились, не відкосили по підробним хворобам чи фіктивним шлюбам з інвалідами, не втікли за кордон по покупним перепусткам.
Не знаю до чого призведе ця «гра в демократію і толерантність» , коли по факту у нас будь хто може не воювати, якщо не хоче. А у росіян зеки йдуть вперед, переступаючі через поранених.
Знаю що в разі поразки України, буквально за пару років росіяни розпочнуть нову війну, і «відкосити» не зможе ніхто, всіх запхають в російську армію.
Тут можна перефразувати вислів «Хто не хоче годувати свою армію - буде годувати чужу» - в «Хто не хоче воювати за свою свободу, того окупанти поженуть гарматним мʼясом».
Ця війна надовго. Виграти її можна тільки переведенням країни на військові рейки, нарешті виробництвом в достатній кількості АРТСНАРЯДІВ, жорстким припиненням крадіжок посадовцями і винищенням корупції.
Переможемо.
Слава Україні.
З Днем УПА, браття і сестри!
Зустрічаємо це свято на одному з дуже гарячих напрямків. Окупанти знову намагаються просунутись на Сході.
Модних фото з обвішаними стволами нема, є зі справжньої, не пафосної війни)
Святкую цей день з 2006 року, коли вперше пройшовся Хрещатиком на марші УПА.
Нас було дуже мало, всі вважали нас маргіналами. Обʼєднані загони комуняк і міліції нападали на нас, а для суспільства гасло «Слава Україні» було чимось невідомим і страшним. Бились з бєркутом, їздили в автозаках, отримували «15 суток», сбу ходило по університетах і місцях роботи та ламало життя.
Але це був День УПА, Марш УПА, квінтесенція всього, за що ми боролись . Тому ми щороку збирались і йшли.
Хоч нас і було дуже мало, але за нами була правда, тому ми перемогли. Тепер це державне свято, а «Слава Україні - Героям слава» говорить вся Україна.
Переможемо і зараз. І ще не раз пройдемось Хрещатиком на Марші УПА.
Вітаю всіх справжніх!
Зі святом, з Днем УПА!
Зустрічаємо це свято на одному з дуже гарячих напрямків. Окупанти знову намагаються просунутись на Сході.
Модних фото з обвішаними стволами нема, є зі справжньої, не пафосної війни)
Святкую цей день з 2006 року, коли вперше пройшовся Хрещатиком на марші УПА.
Нас було дуже мало, всі вважали нас маргіналами. Обʼєднані загони комуняк і міліції нападали на нас, а для суспільства гасло «Слава Україні» було чимось невідомим і страшним. Бились з бєркутом, їздили в автозаках, отримували «15 суток», сбу ходило по університетах і місцях роботи та ламало життя.
Але це був День УПА, Марш УПА, квінтесенція всього, за що ми боролись . Тому ми щороку збирались і йшли.
Хоч нас і було дуже мало, але за нами була правда, тому ми перемогли. Тепер це державне свято, а «Слава Україні - Героям слава» говорить вся Україна.
Переможемо і зараз. І ще не раз пройдемось Хрещатиком на Марші УПА.
Вітаю всіх справжніх!
Зі святом, з Днем УПА!
Удар ракетою по центру Сум. Десятки загиблих. Розірвані на шматки маленькі діти, молоді дівчата, бабусі які там були з онуками.
Це терор.
На терор може бути тільки одна відповідь. І це не «занепокоєння міжнародних партнерів».
Роззуйте очі. Це так не працює вже давно. Нема ніякого міжнародного права, всім начхати на всякі європейські суди.
На терор є тільки одна відповідь. Щоб кожен з «населення» окупантів це відчув на собі. По іншому це не працює.
Що робити?
Відповідь очевидна.
Треба припинити красти.
Треба нарешті припинити купляти той зоопарк далекобійних ударних бпла по цінам в десятки і сотні разів завищеним.
Відзміть один, ОДИН літак, який долітає. Приберіть звідти накрутку в 1000 відсотків і робіть іх сотнями щодня.
Це переломить хід війни.
Це буде зроблено, але значно пізніше, коли буде втрачено дуже багато людей, можливостей, часу.
Це терор.
На терор може бути тільки одна відповідь. І це не «занепокоєння міжнародних партнерів».
Роззуйте очі. Це так не працює вже давно. Нема ніякого міжнародного права, всім начхати на всякі європейські суди.
На терор є тільки одна відповідь. Щоб кожен з «населення» окупантів це відчув на собі. По іншому це не працює.
Що робити?
Відповідь очевидна.
Треба припинити красти.
Треба нарешті припинити купляти той зоопарк далекобійних ударних бпла по цінам в десятки і сотні разів завищеним.
Відзміть один, ОДИН літак, який долітає. Приберіть звідти накрутку в 1000 відсотків і робіть іх сотнями щодня.
Це переломить хід війни.
Це буде зроблено, але значно пізніше, коли буде втрачено дуже багато людей, можливостей, часу.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Хотів би знати хто ці покидьки. Кожен з них. І всі їх родичі.
Це якщо що Київ. І вони ввімкнули гімн московії.
Скільки б вони пробули на волі і які строки вони б отримали в москві, якби ввімкнули гімн України.
В Чечні їх виклали би на площі і пригнали їх батьків дивитись.
Грайтесь в толерантність.
Це якщо що Київ. І вони ввімкнули гімн московії.
Скільки б вони пробули на волі і які строки вони б отримали в москві, якби ввімкнули гімн України.
В Чечні їх виклали би на площі і пригнали їх батьків дивитись.
Грайтесь в толерантність.
Forwarded from Крила ДШВ
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Окупанти під прикриттям туману хотіли провести штурм наших позицій.
Сподівались що з БПЛА їх не буде помітно.
Все почалось з підриву техніки на наших мінах.
Фпв наздогнали всіх інших. І бронетехніку і баггі.
Тих окупантів, які вцілили і ховались в лісах, добили скидами.
Чергова штурмова група одноразових окупантів лишилась годувати диких свиней. Крила ДШВ знищили всіх.
Сподівались що з БПЛА їх не буде помітно.
Все почалось з підриву техніки на наших мінах.
Фпв наздогнали всіх інших. І бронетехніку і баггі.
Тих окупантів, які вцілили і ховались в лісах, добили скидами.
Чергова штурмова група одноразових окупантів лишилась годувати диких свиней. Крила ДШВ знищили всіх.
Піхота всюди однакова.
В ДШВ, ТРО, НГУ, в морській піхоті, врешті в самій сухопутці.
Не один рік я пробув в піхоті. Не один десяток кілометрів пройшов по посадкам і розбитим селам на штурмах і просто на позиції. Не одну сотню метрів окопів викопав найкращою зброєю піхоти - лопатою.
Не важливо, скільки у нас дронів, артилерії, ракет, танків. Поки на землю не ступила нога піхтинця, це не наша земля.
Всі мають працювати щоб до піхоти ніхто не дійшов і ніщо не долетіло. І щоб там, куди йде наша піхота - не було нічого крім випаленої землі.
Я знаю що таке піхота. Тому все що я роблю - я роблю для піхоти.
Піхота - це Честь.
В ДШВ, ТРО, НГУ, в морській піхоті, врешті в самій сухопутці.
Не один рік я пробув в піхоті. Не один десяток кілометрів пройшов по посадкам і розбитим селам на штурмах і просто на позиції. Не одну сотню метрів окопів викопав найкращою зброєю піхоти - лопатою.
Не важливо, скільки у нас дронів, артилерії, ракет, танків. Поки на землю не ступила нога піхтинця, це не наша земля.
Всі мають працювати щоб до піхоти ніхто не дійшов і ніщо не долетіло. І щоб там, куди йде наша піхота - не було нічого крім випаленої землі.
Я знаю що таке піхота. Тому все що я роблю - я роблю для піхоти.
Піхота - це Честь.
Короткий допис ненависті.
Допис ненависті до росіян, які вбили більшість людей в маршрутці біля Сум високотехнологічною ізраїльською зброєю, яка у нас називається «Ланцет».
Допис ненависті до наших корупціонерів всіх рівнів, які КРАДУТЬ, КРАДУТЬ і КРАДУТЬ на всіх напрямках БПЛА, не даючі ні нормальних засобів в війська, ні можливості розвивати дійсно робочі ініціативи.
-в війська постачають своє неробоче сміття в абсолютній більшості монополісти. Щоб воно запрацювало, пілоти вкладають свої гроші.
-дронів на оптоволокні НЕМА. Хто б що не казав.
-ніякого аналогу «ланцета» нема.
- дуже дієвої системи РЕБ - типу «Штора» у нас нема.
-систем захисту від фпв майже нема.
І не робиться нічого. Або робиться настільки мало, слабо, недолуго, що результат наближений до нуля.
При тому що на напрямок «БПЛА» витрачаються шалені гроші.
Державі в особі функціонерів, тих що приймають рішення, час оговтатись і сконцентруватись.
Перемовини показали, що війна тільки починається.
То змобілізуйте вже нарешті зусилля.
Допис ненависті до росіян, які вбили більшість людей в маршрутці біля Сум високотехнологічною ізраїльською зброєю, яка у нас називається «Ланцет».
Допис ненависті до наших корупціонерів всіх рівнів, які КРАДУТЬ, КРАДУТЬ і КРАДУТЬ на всіх напрямках БПЛА, не даючі ні нормальних засобів в війська, ні можливості розвивати дійсно робочі ініціативи.
-в війська постачають своє неробоче сміття в абсолютній більшості монополісти. Щоб воно запрацювало, пілоти вкладають свої гроші.
-дронів на оптоволокні НЕМА. Хто б що не казав.
-ніякого аналогу «ланцета» нема.
- дуже дієвої системи РЕБ - типу «Штора» у нас нема.
-систем захисту від фпв майже нема.
І не робиться нічого. Або робиться настільки мало, слабо, недолуго, що результат наближений до нуля.
При тому що на напрямок «БПЛА» витрачаються шалені гроші.
Державі в особі функціонерів, тих що приймають рішення, час оговтатись і сконцентруватись.
Перемовини показали, що війна тільки починається.
То змобілізуйте вже нарешті зусилля.
Колись, в 2018 приблизно році, я хотів написати такого змісту допис :
От би було добре, щоб росіяни на 3 дні окупували Київ. Тільки на три дні, і потім зникли без всяких наслідків. Випарувались.
Для чого?
Для того, щоб всі ми побачили, як «активісти», сбу, міністри і депутати в вишиванках, «професійні ветерани» і інша пошесть присягнула би окупантам. Не всі, але значною мірою. Як це сталось до того в Криму, Луганську, Донецьку.
Не написав, того що набігли би вузьколобі коментатори, які нічого би не зрозуміли, побачили би «окупацію Києва» і все.
Такого на щастя не сталось, але щось подібне все таки сталось. Всі про це знають.
Тепер я хочу написати таке своє побажання:
Як було би добре, щоб Україна оголосила повний нейтралитет, стала би невидима, невразлива, недоторкана.
Щоб московські орди навалою пішли на Європу.
На ту Європу, яка підступно обдурила нас, переконавши позбавитись абсолютного захисту від будь якого нападу - третього в світі ядерного потенціалу. На ту Європу, яка зобовʼязана була ввести свої обʼєднані збройні сили і воювати з нами на рівних проти моськовських окупантів.
Натомість видає нам мікродозами крихти озброєння, вводить якісь незрозумілі особисто мені «санкції», висловлює «обурення», коли ллються ріки Української крові. А ми за це вимушені постійно принизливо дякувати. Хоч за те.
Я особисто впевнений що московська орда, зараз як ніколи потужна, наповнена масовими бойовими технологіями і обстріляними ветеранами, як ніж в масло пройшла би переможним маршем мінімум до Німеччини. Як раз за 3 дні, цього разу дійсно.
І знаєте, все може бути.
А мені особисто було б зовсім не шкода. Взагалі.
От би було добре, щоб росіяни на 3 дні окупували Київ. Тільки на три дні, і потім зникли без всяких наслідків. Випарувались.
Для чого?
Для того, щоб всі ми побачили, як «активісти», сбу, міністри і депутати в вишиванках, «професійні ветерани» і інша пошесть присягнула би окупантам. Не всі, але значною мірою. Як це сталось до того в Криму, Луганську, Донецьку.
Не написав, того що набігли би вузьколобі коментатори, які нічого би не зрозуміли, побачили би «окупацію Києва» і все.
Такого на щастя не сталось, але щось подібне все таки сталось. Всі про це знають.
Тепер я хочу написати таке своє побажання:
Як було би добре, щоб Україна оголосила повний нейтралитет, стала би невидима, невразлива, недоторкана.
Щоб московські орди навалою пішли на Європу.
На ту Європу, яка підступно обдурила нас, переконавши позбавитись абсолютного захисту від будь якого нападу - третього в світі ядерного потенціалу. На ту Європу, яка зобовʼязана була ввести свої обʼєднані збройні сили і воювати з нами на рівних проти моськовських окупантів.
Натомість видає нам мікродозами крихти озброєння, вводить якісь незрозумілі особисто мені «санкції», висловлює «обурення», коли ллються ріки Української крові. А ми за це вимушені постійно принизливо дякувати. Хоч за те.
Я особисто впевнений що московська орда, зараз як ніколи потужна, наповнена масовими бойовими технологіями і обстріляними ветеранами, як ніж в масло пройшла би переможним маршем мінімум до Німеччини. Як раз за 3 дні, цього разу дійсно.
І знаєте, все може бути.
А мені особисто було б зовсім не шкода. Взагалі.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Відео, яке варто переглянути кожному.
Знаєте чому Ізраіль 70 років успішно воює і його не можуть перемогти?
Відповідь на відео.
18 числа пасажир автобуса плюнув на жінку-військову.
21 числа його не оголосили в розшук, не затримали, не обрали запобіжний захід.
Його перевели (!!!) вже з звичайної тюрми для кримінальників в тюрму для терористів.
Коли у нас так буде в суспільстві, мені би дуже хотілось знати.
Коли зʼявиться Повага до військових, до форми?
Поки що я бачу тільки, як натовпи покидьків, в українських містах , як зграї скажених собак, безкарно нападають на військових. Під схвалення таких самих операторів відео.
Якщо хочемо вижити як країна і як український народ, треба повчитись у Ізраіля.
Знаєте чому Ізраіль 70 років успішно воює і його не можуть перемогти?
Відповідь на відео.
18 числа пасажир автобуса плюнув на жінку-військову.
21 числа його не оголосили в розшук, не затримали, не обрали запобіжний захід.
Його перевели (!!!) вже з звичайної тюрми для кримінальників в тюрму для терористів.
Коли у нас так буде в суспільстві, мені би дуже хотілось знати.
Коли зʼявиться Повага до військових, до форми?
Поки що я бачу тільки, як натовпи покидьків, в українських містах , як зграї скажених собак, безкарно нападають на військових. Під схвалення таких самих операторів відео.
Якщо хочемо вижити як країна і як український народ, треба повчитись у Ізраіля.