Заперечуєш? Пропонуй!
Так мене вчили батьки.
Натомість вірян та священників УПЦ виштовхують з храмів, з публічного поля, з благодійних проектів, а натомість мають пустку. Всюди.
Захоплені чи на коліні переведені в іншу власність храми стоять порожні, благодійні проекти вмирають, ініціатив з "тієї" сторони не видно.
Сенс?

Позитивні емоції від спілкування з капеланом ПЦУ та від його проповіді.
Радий, що отримав такі враження.
Це те, що спонукає до поваги.

🔶Адвокатським бюро «Микити Чекмана» здійснюється захист архімандрита Феогноста (Юраша Володимира Миколайовича), настоятеля Релігійної громади Свято-Михайлівської парафії Київської єпархії УПЦ, якому учора повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень – розтраті майна, яке належало релігійній громаді, та у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей (службове підроблення).

📳У медіа одразу з’явилися новини, що нібито Архімандрит Феогност намагався вивести з громади храм площею 500 м² вартістю понад 7 млн грн, пожертвувавши будівлі своїй сестрі, яка мала передати їх до фонду, підконтрольного священнослужителю.

❗️Вказана інформація є викривленою та не відповідає дійсності.

🔸 Релігійна громада, будучи власником культових будівель, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. 22.05.2023 року відповідно до чинного законодавства та вимог Статуту Загальні збори Релігійної громади ухвалили рішення про відчуження майна парафії. Тобто, релігійна громада на власний розсуд розпорядилася своїм майном. Наголошуємо, що рішення прийнято не одноосібно архімандритом Феогностом, а членами релігійної громади відповідно до встановленої статутом процедури.

Надалі 03 червня 2023 року особами, які не були членами релігійної громади, прийнято рішення про зміну канонічної підлеглості громади з УПЦ до ПЦУ. Наразі архімандрит Феогност оскаржує такий перехід у Господарському суді міста Києва, розгляд справи триває.

Водночас, представники ПЦУ звернулися до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом про визнання недійсним договору про відчуження майна та про визнання за ними права власності на будівлю Храму.

На нашу думку, вказане підтверджує те, особи, які протиправно змінюють канонічну підлеглість релігійної громади всупереч волевиявленню дійсних членів громади, зацікавлені лише майновими питаннями. Суд задовольнив наше клопотання та зупинив розгляд їхньої справи до закінчення розгляду справи за позовом архімандрита Феогноста про визнання недійсною нової редакції статуту.

Оскільки у суді представники ПЦУ не змогли швидко досягти бажаного їм результату, вони намагаються у рамках кримінального провадження відібрати у Благодійного Фонду будівлю Храму, на будівництво та утримання якого не доклали жодних зусиль.

❗️Сторона захисту готує відповідні процесуальні документи з метою підтвердити відсутність в діянні архімандрита Феогноста складу кримінального правопорушення.

До уваги вірян.
Розклад на Великдень в нашому (Софроніївському) храмі.
Служба нічна, початок опівнічниці о 23:20. У храм потрібно потрапити до комендантської години. І піти ПІСЛЯ неї. Тобто з 24.00 до 5.00, під час звершення пасхальної утрені, часів і літургії з території храму НЕ ВИХОДИМО.

Рекомендуємо взяти з собою продукти для розговіння, оскільки між закінченням богослужіння та кінцем комендантської години буде деякий час.
Розговіємося разом. ;)

Після завершення комендантської години, приблизно о 05.10 почнемо освячення великодніх приношень на вулиці.

Поліцію проінформовано, заперечень немає.

Ділимося інформацією з друзями)

Боляче дивитись!…Вхід у Дальні печери Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври та "сліди" нових власників...

Світла субота. День пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи

Страшний калейдоскоп:
в цю мить десь хтось загинув.
В цю мить. В цю саму мить. У кожну із хвилин.
Розбився корабель. Горять Галапагоси.
І сходить над Дніпром гірка зоря-полин.

Десь вибух. Десь вулкан. Руйновище. Заглада.
Хтось цілиться. Хтось впав.
Хтось просить: — Не стріляй!
Не знає вже казок Шехерезада.
Над Рейном не співає Лореляй.

Летить комета. Бавиться дитя.
Цвітуть обличчя, острахом не стерті.
Благословенна кожна мить життя
на цих всесвітніх косовицях смерті!

Ліна Костенко, "Страшний калейдоскоп"

Не одразу знайшов текст, який би мені підійшов на сто відсотків.

Священник Сергій Баршай, софійський братчик, такий написав.
Чітко.

"Останній московський кейс із сербським патріархом Порфирієм у черговий раз підтверджує гіпотезу про те, що у сучасній міжправославній політиці, як правило, майже немає місця для християнської моралі, а є лише голі розрахунки та цинізм, замаскований під любов. Здавалося б, кому, як не сербам, сьогодні варто було б зрозуміти біль українців — адже вони й досі пам’ятають недавні жахи війни, коли гинули люди та руйнувались храми і монастирі.
Так, усі знають що серби здавна є великими москвофілами. Але принаймні на рівні еліт (не лише політичних, а й церковних) все-ж-таки потрібно діяти не тільки обертаючись на минулі приклади, а й виходячи з сьогоднішніх політичних і геополітичних реалій. А сьогодні давній сербський друг Росія є всесвітнім злодієм і саме виходячи з цього, вибудовують свою сучасну зовнішню діяльність у тому числі й усі Помісні православні Церкви.
Зрозуміло, що сьогодні якогось прямого засудження від Сербської церкви свого оскаженілого російського «брата» за напад на Україну годі було й чекати. Але візит на рівні Предстоятеля до Москви – це вже занадто. Цивілізований світ (релігійний у т.ч.) сьогодні одностайний принаймні в тому, що РФ (РПЦ зокрема) – це токсичне угрупування, з яким бажано не мати ніяких стосунків. 
Патріарх Порфирій – людина з вищою богословською освітою та значним досвідом монастирського управління. Здавалося, мав би розуміти що таке добро, а що – зло. Проте, у бесіді з Путіним (опублікованій у вигляді стенограми на сайті моспатріархії) він, звичайно, ніяк не торкається теми російсько-української війни. А з приводу причин для більшої інтеграції Сербії з Росією називає лише політичні мотиви і аж ніяк не духовні: «иногда может быть… надежда… у сербов … зависит больше от России, русской политики, чем от сербской…
Мое желание и большинства в нашей Церкви, что в перспективе, если будет новое геополитическое разделение, чтобы были близко в этом русском окружении».
Тобто, сьогодні Сербському предстоятелю байдуже, що сучасна Росія на чолі з її обома очільниками (світським і церковним) – то країна-вбивця, на совісті якої уже мільйони невинно загублених людей. Що це країна, яка сьогодні робить непридатними для життя величезні території (з храмами і монастирями, до речі) і погрожує війною ще багатьом державам, обіцяючи все здорове на землі перетворити на радіоактивний попіл. Як для священнослужителя, монаха, богослова, врешті-решт первосвятителя – для нього це нічого не значить. Він просто хоче дружити – хай і з поганими, але сильними і грізними – дядьками, бути «в этом русском окружении», щоб почуватися спокійно під таким бандитським «дахом» (цікаво, до речі, якою буде реакція на таку дипломатію сербського політикуму і громадськості). 
І досить відверто в цьому контексті висловився його супутник,  митрополит Новосадський Іриней: «наша маленькая лодка, плавая в беспокойном море, должна быть всегда привязана за великий русский корабль». Тобто, любов, віра, мораль, християнські засади, якісь хоча б слова на захист таких же, як і ми православних українців – це не на часі. Головне добре прив’язати свій човник. Тільки владики, мабуть, забули про недавню долю того горезвісного «русского корабля». А то як би і їхньому плавзасобу не піти вслід за ним."

Взято з https://sofiyske-bratstvo.org/svyatijsha-gore-dyplomatiya/

Вперше прочитав на телеграм-каналі Веселий піп.

❗️Відбулося захоплення Андріївського храму у Черкасах.

6 травня 2025 року духовенство та парафіяни Андріївського храму у Черкасах були позбавлені можливості звершувати богослужіння у своєму храмі. Про це повідомляє пресслужба Черкаської єпархії, передає Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Представники влади та клірики ПЦУ проникли до святині та взялися за проведення опису майна Андріївського храму. У той самий час працівники поліції заблокували православним вірянам доступ до церкви.

На місце подій прибув митрополит Черкаський і Канівський Феодосій. Керуючий Черкаською єпархією вступив у діалог із мером Черкас Анатолієм Бондаренком, котрий є безпосередньо причетним до вказаної ситуації. В ході спілкування у присутності парафіян Андріївського храму Анатолій Бондаренко, виправдовуючи свої дії, намагався посилатися на рішення зборів певної громади. Котра саме громада проводила збори міський голова пояснити не зміг.

Вислухавши мера, владика Феодосій зазначив, що жодної громади в майнових питаннях стосовно цього храму ніколи не було, адже покійний митрополит Софроній, який керував Черкаською єпархією до 2020 р., побудував цей храм на земельній ділянці, яка виділена Черкаській єпархії. Сам храм функціонував як архієрейське подвір’я.

Згодом, надаючи коментар стосовно захоплення храму, митрополит Феодосій зауважив, що спілкування з міським головою та секретарем Черкаської міської ради Юрієм Тренкіним було також і всередині церкви у присутності юриста Черкаської єпархії.

“Ми пояснювали і вони нас розуміли, що за законом вони не можуть у нас зараз відібрати наш храм. Вони нам показували документи, які не мають жодної сили щодо майнових прав на цей храм і на земельну ділянку. Ми пропонували вирішити це питання у законний спосіб, через суд, через інші юридичні процедури, на що ми отримали відмову, пряму відмову”, – поділився ієрарх.

Зрештою, духовенство та віруючі вимушені були покинути храм.

“Ми з благоговінням забрали з престолів святі антимінси. Духовенство винесло частку мощей святого великомученика і цілителя Пантелеймона, яка тимчасово у нас перебувала в Черкасах, а саме в Андріївському храмі. З молитвою, зі сльозами на очах парафіяни прийняли ковчег із цією часткою мощей, який передали через зачинені поліцією ворота, та ми пішли з храму.

Ми не жаліємося, що так попускає нам Бог, тому що весь український народ терпить. І у всіх біда. І всі чекають, коли це все закінчиться, коли в країну повернеться спокій, свобода і коли віруючі люди повернуться до своїх храмів. Це обов’язково буде”, – сказав архіпастир.

«Душа, що прагне до Бога, знаходить спокій у молитві і смиренні»
Преподобний Симеон Стовпник
#цитати