Цитата у продовження:
✍«В 1860 р. було вирішено царським Петербургом остаточно «замирити» Кавказ, тобто попросту задушити його в крові. Щоб цього досягти, царські генерали нічого кращого не знайшли, щоб удатись до старих засобів… Було вирішено масово переселити чорноморських козаків за Кубань. Розрахунок був простий: на новому місці козак волею чи неволею, а воюватиме з черкесом, бо, мовляв, йому доведеться захищати свою хату та своїх діти від «диких» горців…».
#текст #чтиво #Кубань #Кавказ #колоніалізм
✍«В 1860 р. було вирішено царським Петербургом остаточно «замирити» Кавказ, тобто попросту задушити його в крові. Щоб цього досягти, царські генерали нічого кращого не знайшли, щоб удатись до старих засобів… Було вирішено масово переселити чорноморських козаків за Кубань. Розрахунок був простий: на новому місці козак волею чи неволею, а воюватиме з черкесом, бо, мовляв, йому доведеться захищати свою хату та своїх діти від «диких» горців…».
#текст #чтиво #Кубань #Кавказ #колоніалізм
🖼Кримські татари у французькій праці про історію Османської імперії, авторства Ігнатія Мураджи д’Оссона (Тосуняна) (1740-1807), відомого вірменського сходознавця, історика і дипломата, який прагнув написати комплексну історію Османської імперії. Автор народився у Стамбулі, в вірменській католицькій родині. Його батько служив при шведському посольстві у Османській імперії. Згодом, він привів туди власного сина, який завдяки знанню арабської та турецької мов збудував кар’єру на дипломатичній службі Швеції й Франції, отримав там дворянство, землю й низку високих державних нагород. Ігнатій д’Оссон (Тосунян) прагнув описати правління султана Селіма ІІ (сина Роксолани), але отримавши дозвіл працювати з османськими джерелами, в результаті зібрав матеріали на серію ілюстрованих видань «Tableau Général de l’Empire Othoman» про історію Османської імперії, які завершив та опублікував у Франції напередодні революції (у 1788 та 1789 роках).
#мистецтво #Османська_імперія #Стамбул #Крим #кримські_татари
#мистецтво #Османська_імперія #Стамбул #Крим #кримські_татари
Давно не було японських котів:
🖼Чорний кіт, від Тошиюкі Енокі (нар. у 1961), сучасного японського художника. В одному з інтерв'ю він говорить, що у своїх роботах використовує досвід реставрації давніх творів мистецтва - японських та європейських. Йому подобається те, як час накладає особливий відбиток на картинах чи артефактах, що виражається у їх відтінках та фактурі. Художник називає це "дозріванням матеріалу". Тошиюкі Енокі намагається враховувати ці природні поцеси ще на етапі задуму своїх картин, що надає його роботам впізнаваного стилю.
#японія #мистецтво #кіт
🖼Чорний кіт, від Тошиюкі Енокі (нар. у 1961), сучасного японського художника. В одному з інтерв'ю він говорить, що у своїх роботах використовує досвід реставрації давніх творів мистецтва - японських та європейських. Йому подобається те, як час накладає особливий відбиток на картинах чи артефактах, що виражається у їх відтінках та фактурі. Художник називає це "дозріванням матеріалу". Тошиюкі Енокі намагається враховувати ці природні поцеси ще на етапі задуму своїх картин, що надає його роботам впізнаваного стилю.
#японія #мистецтво #кіт
Forwarded from Анонімний автор 18 століття
Недавно Довженко Центр записутив онлайн-кінотеатр, на якому за невеликі гроші можна подивитись фільми з їхньої колекції. Особисто мені дуже важливий фільм Алім. Дослідник Усеїн Боданінський, директор Бахчисарайського музею, був науковим консультантом і додав багато деталей побуту 19 століття. Чудове занурення в епоху.
Я на твіторі запостив підбірку особливо цікавих кадрів, за якими можна вивчати історію культури Криму. От зібрано одним текстом:
https://threadreaderapp.com/thread/1880734046483063286.html
Я на твіторі запостив підбірку особливо цікавих кадрів, за якими можна вивчати історію культури Криму. От зібрано одним текстом:
https://threadreaderapp.com/thread/1880734046483063286.html
Threadreaderapp
Thread by @ihor_kho on Thread Reader App
@ihor_kho: Я обіцяв, я роблю. Тред на 16 цікавих кадрів з фільму Алім, де є шось особливе з історії культури Криму. 1. Табана – чинбарня (майстерня обробки шкур). Бахчисарай славився своїми кольоровими сапʼянами, в ...…
Відкрито передзамовлення на цікаву книгу, присвячену епізоду біографії Марії Вязьмітіної (1896-1994) – української радянської археологині, мистецтвознавиці, сходознавиці. У 1940-х роках вчена брала участь у радянській Південно-Туркменістанській археологічній комплексній експедиції Міхаіла Массона, де керувала окремим загоном на городищі та некрополі парфянської Нової Ніси (Туркменістан). Окрім біографічного нарису, книга містить листування під час експедиції та статтю Марії Вязьмітіної про парфянських воїнів, яка з прикрих причин не була опублікована. Видання адресоване широкій аудиторії, зокрема археологам, історикам, культурологам, сходознавцям, мистецтвознавцям, а також любителям історії та військової справи. Крім того, дослідження може зацікавити фахівців у галузі постколоніальних студій.
Замовити можна за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/1zEnP1HdZJjStTWxDjz_N76jTiFnROoL_d6otptWMCns/edit
Замовити можна за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/1zEnP1HdZJjStTWxDjz_N76jTiFnROoL_d6otptWMCns/edit
Знову трохи робіт Августа Вільгельма Кізеветтера (1811-1865), німецького художника, мандрівника, етнографа. Цього разу підбірка про Кавказ: Вірменія, Грузія, Азербайджан (Єреван, Тбілісі, Азербайджан), а також відомі пам'ятки середини ХІХ століття. Колекція Музею європейських культур в Берліні.
#мистецтво #Кавказ
#мистецтво #Кавказ
Трохи орієнтальної ботаніки:
🖼"Природнича історія Алеппо" (Лондон, 1794), від Александа Рассела (1715-1768), шотландського лікаря й науковця доби Просвітництва. Праця описує природу, флору та фауну Сирії, а також місцеві хвороби й епідемії. Частина книги присвячена людям: їх звичаям і способу життя, через які автори намагались пояснити певні "хронічні захворювання" в регіоні (зокрема епідемії). На ілюстраціях детально зображений кавовий посуд - кавники, філіжанки, зарфи. Описана культура вживання тютюну й пиття кави. Александр Рассел працював лікарем на британській фабриці в Алеппо з 1740 по 1754 рр. Деякий час був головним лікарем міста. Свою книгу видав вже після повернення в Единбург. Пізніше, видання відредагував та доповнив його зведений брат Патрік Рассел, також відомий досілдник, який окрім Сирії працював в Індії, де вивчав місцевих рептилій і не тільки. Книгу можна погортати тут:
#Сирія #кава #ботаніка #медицина
https://archive.org/details/naturalhistoryof00russ/page/4/mode/thumb
🖼"Природнича історія Алеппо" (Лондон, 1794), від Александа Рассела (1715-1768), шотландського лікаря й науковця доби Просвітництва. Праця описує природу, флору та фауну Сирії, а також місцеві хвороби й епідемії. Частина книги присвячена людям: їх звичаям і способу життя, через які автори намагались пояснити певні "хронічні захворювання" в регіоні (зокрема епідемії). На ілюстраціях детально зображений кавовий посуд - кавники, філіжанки, зарфи. Описана культура вживання тютюну й пиття кави. Александр Рассел працював лікарем на британській фабриці в Алеппо з 1740 по 1754 рр. Деякий час був головним лікарем міста. Свою книгу видав вже після повернення в Единбург. Пізніше, видання відредагував та доповнив його зведений брат Патрік Рассел, також відомий досілдник, який окрім Сирії працював в Індії, де вивчав місцевих рептилій і не тільки. Книгу можна погортати тут:
#Сирія #кава #ботаніка #медицина
https://archive.org/details/naturalhistoryof00russ/page/4/mode/thumb