Візьміть за правило і виробіть собі звичку ніколи не підвищувати голос і не кричати на свою половинку і свою родину! Бережіть ваш шлюб і сім'ю!

"Усяке подратування, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас разом із усякою злобою. А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив!" Ефесянам 4:31-32

Які риси характеру ❤️ ви найбільше цінуєте 😍 в ваших чоловіках чи дружинах або в майбутніх обранцях? Напишіть в коментарях 👇

Біблійні принципи успішної (благословенної) людини.
Книга Повторення Закону 28 розділ описує ознаки Божого схвалення (благословіння) в житті людей, і ознаки Його несхвалення (прокляття).

Ознаки благословення
"І станеться, якщо дійсно будеш ти слухатися голосу Господа, то відчинить для тебе Свою добру скарбницю, небеса, щоб дати дощ для Краю твого в часі його, і щоб поблагословити всякий чин твоєї руки. І ти позичатимеш багатьом народам, а сам не позичатимеш ні в кого».
Читаючи цей розділ, можна виокремити деякі важливі моменти, які свідчать, що благословенні Господом: менше витрачають на речі, бо нічого не доводять оточуючим, мало беруть (а точніше не беруть зовсім) кредитів і позик, а відкладають та інвестують в активи, які стабільно приносять дохід, особливо в дари для Бога та в поміч бідним та знедоленим.

Ознаки несхвалення Господа
«А якщо ти не будеш слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконання всіх Його заповідей... то прийдуть на тебе всі оці прокляття, і досягнуть тебе... Приходько, що серед тебе, піднесеться понад тебе високо-високо, а ти зійдеш низько-низько. Він тобі позичатиме, а ти йому не позичатимеш, він стане головою, а ти станеш хвостом».
Отже, люди, які не слухають голосу Божого - беруть кредити, позичають гроші у близьких, купують речі, які їм не по кишені, і не збирають скарби на небі, інвестуючи свої кошти згідно Божої волі.

Висновок
Благословіння чи прокляття є наслідком людського вибору - слухатись чи не слухатись Божого голосу та Його заповідей. А який твій вибір? Ким ти хочеш бути? Благословенним чи проклятим? Головою чи хвостом?

Хто дарує любов - той любов отримує!

🌹Бруно Ферреро💫

"Глубина Божьей любви непостижима для смертного человека. Когда Христос творил руки первого человека, Он, конечно же, знал о том, что однажды человеческие руки пригвоздят Его ко кресту. И в каком-то смысле Творение и Распятие слились воедино, когда Христос-Творец, как говорит Писание, «был заклан от создания мира» Откр. 13:8".
Цитата з книги "В начале было слово"

Але Бог продовжує любити нас.
Можемо побачити це на прикладі Юди, як Ісус ставився до нього, навіть знаючи його наміри.
Ісус знав, що він зрадить Його наперед. І коли Юда Його поцілував, то теж знав чому він так робить.
Але Ісус називає Юду другом все одно.
Це ще раз говорить про те на скільки Ісус любить всіх людей, незалежно від того, що вони роблять.

Ісус же йому відказав: Чого, друже, прийшов ти? Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, і схопили Його.
Вiд Матвiя 26:50

Крізь шторм із Богом! 
Бог хоче, щоб ми зберігали мир у серці, незважаючи ні на які зовнішні обставини, і довіряли Йому, навіть якщо не розуміємо, як далі жити.
Вода камінь точить, шторми ж у нашому житті полірують наш характер; саме тоді ми показуємо, хто ми є, чи справді віримо, якими якостями володіємо. Саме тоді виявляється наше справжнє "я", навіть, можливо, про яке ми самі не знали; саме тоді ми бачимо свої духовні тріщини і те, де ми недопрацювали. Ми нарікаємо чи вдячні Богу за те, що в нас є? Ми підтримуємо інших чи концентруємо увагу тільки на собі і своїх проблемах? Ми бачимо ті блага, які в нас є, чи вже не помічаємо ні рідних, ні друзів, ні Божу руку в нашому житті? 
Буває складно побачити Божі благословення, коли навколо багато нещастя, але ці ж благословення нам послані, ми маємо їх прийняти і стати благословенням для інших. Внутрішнє щастя і спокій – це той дар від Господа, який допомагає пройти крізь усі шторми. Настане час, коли море буде спокійне, буде чутно тільки тихий шум моря і ми справді почнемо цінувати ті хвилини миру, якщо наш човен керований Богом, а поруч з нами є інші човни, які теж встояли і в штормі... Буря мине, але чи вціліє наш човен? А човни, що поруч з нами? Довіряймо все нашому Всесильному Отцеві і підтримуймо тих, хто поруч. 
Твій челендж на сьогодні – це подумати хоча б про одну людину із твого життя, якій потрібна допомога, помолитися за неї та діяти!
Квітка Сидорук, м.Коломия

💎 Ніколи не втрачайте можливостей, які вам дає Бог. І навіть якщо щось складається не так як ви хочете, все одно йдіть вперед, бо якщо закриваються одні "двері", то Бог відкриє інші! 💎
Іван Коршунов, польовий координатор Клубів Слідопитів (скаутів) Центральної України

Передчасні висновки
Одного осіннього дня у потяг заходили люди. Серед метушні було двоє чоловіків: один старший, а іншому було на вигляд біля двадцяти.
- Батьку, цей потяг такий як у моїх снах! - голосно вигукнув хлопець до батька.
- Так, сину, це лише початок... - з усмішкою промовив чоловік.
Вони зайшли у вагон і знайшли своє купе. Син поглядав у вікно та усміхався так, неначе побачив те, про що мріяв вічність. Двері у купе відкрились і увійшла молода пара: дівчина блондинка, і хлопець з елегантною стрижкою та великими очима.
Батько промовив:
- Доброго дня, як маєте на ім'я?
Дівчина подивилась на чоловіка і відповіла:
- Я Каріна, а це мій хлопець, Антон.
- О, приємно познайомитись. А я Олег, а це мій син Петро.
Дівчина фиркнула і сіла їсти солодощі, які вже встигла придбати у провідника. Під час розмови батько не звертав уваги на поведінку Каріни, думав: молодь, ми всі такі були.
Ось потяг зрушив з місця, Петро вигукнув:
-Тату! А що це? І вказав пальцем на назву станції.
- Сину, це назва станції, з якої ми почали нашу дорогу.
- Вона така незвична, - відповів син.
Дівчина поглянула на хлопця і подумала, що він неадекватний. Всю дорогу пара розмовляла, гучно сміялась, і зависала в гаджетах. За вікном вже вечоріло, але хлопець продовжував дивитися у вікно.
- Тату, а це ліхтарі?
- Так, Петре.
Антон дивним поглядом кинув на Петра, адже той був приблизно його віку, а питав щось ну зовсім не на свій вік.
Настала ніч, усі пішли спати.
Потяг ще довго їхав, проїжджав багато міст, заходило багато людей, і ось нарешті почало світати. Петро прокинувся, пішов вмився, та тихо сів, щоб нікого не розбудити, адже було лиш сьома ранку. Він бачив як сходить осіннє сонечко, як немов стрічка в'ється колія. От почулись звуки, то була Каріна, все таки Петро її розбудив.
- Ей ти, так-так ти, дивний, - останнє слово вона сказала пошепки, - жартуєш, так рано вставати? Мені ще їхати і їхати, а ти навіть нормально виспатись не даєш!
- Пробачте, я не... не хотів, - запинаючись промовив хлопець.
Білявка пішла далі дивитися свої сни, а Петро непорушно сидів на місці. Незабаром всі попросинались, поснідали. І їхали всі мовчки, дивлячись один на одного.
- Тааату! Дивись, які там дерева кольорові. А які хмари, вони не зникають! Вони пливуть за нами.
Ці слова перервали тишу.
Пара поглянула на Петра, потім одне на одного і засміялись.
Каріна не витримала і сказала:
- З вами і не виспишся, і навіть спокійно не поїдеш! Ви, татку, заведіть свого синочка до лікаря, чи у псих.лікарню, бо він божевільний.
Батько опустив очі, потім поглянув на білявку:
- Ми ось їдемо від лікаря. Моєму синові зробили операцію, він народився незрячим, а тепер бачить.
Пару кинуло в холодний піт, вони мовчали і більше ні слова не могли промовити.
- Ось і станція на якій ми виходимо, - сказав батько до Петра. До побаченя, - попрощалися чоловіки з Каріною та Антоном.
Вийшовши з потяга, син запитав:
- Тату, мене тепер так завжди будуть вважати божевільним?
- Ні, сину, просто вони не вміють цінувати те, що їм дав Бог.

Цінуйте те, що маєте. І не робіть передчасні висновки про людей: ви не знаєте, що в цей момент вони переживають і як у них складаються обставини.

© Автор переказу: Аґнєшка Мокшицька, адмін каналу
@agneshkamokshytzka

Цінуйте те, що маєте
Цінуйте те, що маєте,
Бо потім не дадуть.
Цінуйте те, що маєте,
Бо потім відберуть.

Цінуйте промінчики ясні,
Цінуйте ви найкращі мамині пісні,
Цінуйте літній дощик, що падає з небес,
Цінуйте кожне ваше чудо із чудес.

Цінуйте ви батьків своїх найрідніших.
Цінуйте сестер і братів найважливіших,
Цінуйте коханого, чи кохану свою,
Цінуйте усю вашу близьку рідню.

Цінуйте той хліб, що Бог вам дає,
Цінуйте водицю, що річка несе,
Цінуйте пісок, що на морі лежить,
Цінуйте птаха, що над вами летить.

Цінуйте минуле,
Цінуйте майбутнє,
Цінуй те, що ціную вже я,
Бо це написало нам наше життя.
©Аґнєшка Мокшицька
Адмін каналу @agneshkamokshytzka

https://youtu.be/krRsdIHZlRw
Пісня "Боже дякую Тобі!" Діаночки Кондращук (м.Луцьк)
Мені сподобалась! А вам?

Якщо ти хочеш висловити думку - пиши ✍️
Якщо хочеш, щоб тебе почули - телефонуй 🤳
Якщо хочеш вирішити - зустрінься і все обговори 🙏

Ігор Тимко, координатор Клубів Слідопитів (скаутів) Буковинсько -Галицького регіону України

Прохання проголосувати в опитуванні www.tgoop.com/notes_christian/825

Якщо ваші плани руйнуються, якщо ви не встигли на якийсь з "літаків" вашого життя, якщо вам боляче і можливо з'являється образа на Бога, то пам'ятайте - Бог ніколи не робить помилок! Довіртеся Йому ❤️

Віталій Нероба, капелан, координатор Клубів Слідопитів (скаутів) Центральної України

Ця пісня 👇 для тебе!

Україно! Схились на коліна!
І до Бога Живого звернись!
І як батько той, рідного сина
Він пригорне тебе! Подивись:

Вже на Сході заграва палає.
Всі в тривозі, загроза страшна.
І що буде - ніхто з нас не знає,
Бо ж настала година сумна.

Та живи лиш в довірі до Бога,
В небеса вже скеровуй свій зір.
І чим тяжча й складніша дорога
Ти Йому ще сильніше повір.

Бог ніколи тебе не залишить
Він же знає початок, кінець.
Він обійме, підтрима, потішить,
І всім вірним дарує вінець.

19.02.22 @ Admin Nowak
www.tgoop.com/notes_christian

У молитві схиляюсь на коліна в тиші і Тебе я чекаю Бог, Владика душі..

Прости нас, Боже, що не цінували,
Той мирний час, який Ти дарував,
Прости, що дуже сильно збайдужіли,
І не один із нас уже упав.

Прости нас, Боже, що позасинали,
Прости, що не готовими були,
Прости, що про запас не дбали,
Прости, що жили серед марноти.

Прости, що мало були на колінах,
Прости, що мало дивились в небеса,
Прости, що мало ми любили,
Що мало розказали про Христа.

Прости, що мало дякували за небо,
За мирні хвилі у ті дні,
Прости, що думали живем, як треба,
Насправді жили ми в грісі.

Прости нас, Боже, що не цінували,
Належним чином Твоїх благословінь,
Прости, що тільки тоді на коліна впали,
Коли тривога стукнула у дім.

Прости нас, Боже, що не цінували
Спокійні й мирні дні в житті,
Прости, що Царства твого не шукали,
Прости нас, Боже, всіх прости....