ПРИТЧА «ВІКНО»
Два пацієнти лежали у лікарняній палаті. Лежали довго і шансів на одужання у них не було, вставати вони не могли, читати не було сил, тому їм залишалося лише спілкуватися. Незабаром про все вже було переговорено, розказано. У хвилини тиші сум і туга підбиралися до серця і стискали їх, немов лещатами. Вони лежали біля вікна. Але в одного хворого вікно виходило на глуху стіну, а в іншого відкривався приголомшливий вигляд. І тоді другий почав розповідати про те, що відбувається за вікном. А там протікало яскраве життя… Виявляється, вікно виходило в парк із дивовижним озером з лебедями, зелені галявини радували очі, квіти вражали соковитими фарбами і посмішки дітей прикрашали цю життєрадісну картину.
Щоранку пацієнт, якому не пощастило з розташуванням ліжка, з нетерпінням чекав, коли сусід прокинеться і смикає його, передчуваючи продовження розповідей про життя за вікном. Він уже знав усіх закоханих, які призначали побачення в парку, сімейні пари, які любили ходити під ручку, ігри, які воліли діти. Літо змінило весну, настала різнобарвна осінь.
Хворий, який був змушений задовольнятися оповіданнями, відчував, що сердиться на свого сусіда. «Як же йому пощастило! Адже ми в рівних умовах, але він може бачити те, що відбувається за вікном, спостерігати за природою, перед його очима пропливають картини щастя, а я в залежності від його оповідань і нічого, крім глухої стіни за вікном, не бачу».
Після чергової розповіді теплої і трохи сумної, адже осінь вже вступила у свої права і легкий смуток відчувався у всьому, хворий зітхнув і замовк... Він помер... Серце сусіда стиснулося від розпачу – адже він втратив друга, але, з іншого боку, щось раділо в душі – адже він може зайняти місце сусіда і смакувати всі подробиці такого привабливого життя за вікном.
Він зайняв місце сусіда. З нетерпінням зазирнув у вікно і... побачив ту саму глуху стіну з брудної цегли. "Цього не може бути!" - Закричав він.
«Сестра! – покликав хворий. – Але ж мій сусід бачив! Він бачив парк, озеро, він бачив життя за вікном! Як таке можливо?"
«Цього не може бути, – відповіла медсестра, – хіба ви не знали? Він же був незрячим.
Канал "Нотатки християнина" www.tgoop.com/notes_christian
Два пацієнти лежали у лікарняній палаті. Лежали довго і шансів на одужання у них не було, вставати вони не могли, читати не було сил, тому їм залишалося лише спілкуватися. Незабаром про все вже було переговорено, розказано. У хвилини тиші сум і туга підбиралися до серця і стискали їх, немов лещатами. Вони лежали біля вікна. Але в одного хворого вікно виходило на глуху стіну, а в іншого відкривався приголомшливий вигляд. І тоді другий почав розповідати про те, що відбувається за вікном. А там протікало яскраве життя… Виявляється, вікно виходило в парк із дивовижним озером з лебедями, зелені галявини радували очі, квіти вражали соковитими фарбами і посмішки дітей прикрашали цю життєрадісну картину.
Щоранку пацієнт, якому не пощастило з розташуванням ліжка, з нетерпінням чекав, коли сусід прокинеться і смикає його, передчуваючи продовження розповідей про життя за вікном. Він уже знав усіх закоханих, які призначали побачення в парку, сімейні пари, які любили ходити під ручку, ігри, які воліли діти. Літо змінило весну, настала різнобарвна осінь.
Хворий, який був змушений задовольнятися оповіданнями, відчував, що сердиться на свого сусіда. «Як же йому пощастило! Адже ми в рівних умовах, але він може бачити те, що відбувається за вікном, спостерігати за природою, перед його очима пропливають картини щастя, а я в залежності від його оповідань і нічого, крім глухої стіни за вікном, не бачу».
Після чергової розповіді теплої і трохи сумної, адже осінь вже вступила у свої права і легкий смуток відчувався у всьому, хворий зітхнув і замовк... Він помер... Серце сусіда стиснулося від розпачу – адже він втратив друга, але, з іншого боку, щось раділо в душі – адже він може зайняти місце сусіда і смакувати всі подробиці такого привабливого життя за вікном.
Він зайняв місце сусіда. З нетерпінням зазирнув у вікно і... побачив ту саму глуху стіну з брудної цегли. "Цього не може бути!" - Закричав він.
«Сестра! – покликав хворий. – Але ж мій сусід бачив! Він бачив парк, озеро, він бачив життя за вікном! Як таке можливо?"
«Цього не може бути, – відповіла медсестра, – хіба ви не знали? Він же був незрячим.
Канал "Нотатки християнина" www.tgoop.com/notes_christian
Telegram
Нотатки християнина
ПРИТЧА «ВІКНО»
Два пацієнти лежали у лікарняній палаті. Лежали довго і шансів на одужання у них не було, вставати вони не могли, читати не було сил, тому їм залишалося лише спілкуватися. Незабаром про все вже було переговорено, розказано. У хвилини тиші…
Два пацієнти лежали у лікарняній палаті. Лежали довго і шансів на одужання у них не було, вставати вони не могли, читати не було сил, тому їм залишалося лише спілкуватися. Незабаром про все вже було переговорено, розказано. У хвилини тиші…
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Дуже класне виконання пісні "В земній долині"
❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
ЯК У ВАС СПРАВИ З БОРГАМИ?
Борг - стара проблема. У Старому Завіті є історії про людей, які заборгували з різних причин.
Ісус також розповідав притчі про борги. Біблія містить практичні поради щодо фінансів та застерігає від боргів.
Що спонукає людей заходити в борги сьогодні? Які ж є біблійні принципи фінансування?
Про це у відео 👇
https://www.youtube.com/watch?v=uEsP8WDgSU4
Борг - стара проблема. У Старому Завіті є історії про людей, які заборгували з різних причин.
Ісус також розповідав притчі про борги. Біблія містить практичні поради щодо фінансів та застерігає від боргів.
Що спонукає людей заходити в борги сьогодні? Які ж є біблійні принципи фінансування?
Про це у відео 👇
https://www.youtube.com/watch?v=uEsP8WDgSU4
Живіть сьогодні так, ніби завтра прийде Христос
В одному селі жив старий чоловік, який дуже чекав приходу Христа. І говорив людям про те, що скоро Він прийде.
От односельчани й постійно питали: коли ж прийде Господь? І цей чоловік відповідав: "Завтра".
А він завжди ходив із Біблією в руках.
Кожен день наступало "завтра", але Ісус Христос не приходив.
Пройшло трохи часу і помер цей чоловік. Односельчани одразу ж після похорон пішли до будинку, де він жив, щоб прочитати його книгу і дізнатися - коли ж точно прийде Господь.
Відкривши книгу, вони побачили закладку, на якій були написані такі слова: "Живіть сьогодні так, ніби завтра прийде Христос".
@notes_christian
В одному селі жив старий чоловік, який дуже чекав приходу Христа. І говорив людям про те, що скоро Він прийде.
От односельчани й постійно питали: коли ж прийде Господь? І цей чоловік відповідав: "Завтра".
А він завжди ходив із Біблією в руках.
Кожен день наступало "завтра", але Ісус Христос не приходив.
Пройшло трохи часу і помер цей чоловік. Односельчани одразу ж після похорон пішли до будинку, де він жив, щоб прочитати його книгу і дізнатися - коли ж точно прийде Господь.
Відкривши книгу, вони побачили закладку, на якій були написані такі слова: "Живіть сьогодні так, ніби завтра прийде Христос".
@notes_christian
LIBERTY I Цінуй, хто пор...
Альона Чебан
Послухайте цю пісню, серцем ❤️ послухайте...
І цінуйте тих, хто поруч!
Текст пісні "Цінуй, хто поруч"
Приспів:
Не забудь, тих хто поруч
Завжди цінуй
Не ображай, люби
Скажи: "Прости",
Бо життя - це як мить,
Яка пролетить
І те що маємо,
Не цінуєм, втрачаємо.
1. Щасливий той, хто вміє
Любити і прощати,
Дарувати радість всім
І дякувати Богу,
Що поруч із тобою
Є близькі й дорогі.
Бо часом ми не чуєм
І не помічаєм,
Що щастя у простих речах,
У дотиках ласкавих,
В обіймах ніжних мами,
В осінніх теплих днях.
2. Не залишай на потім
Усі слова любові
Підтримки й співчуття,
Бо кожне наше слово
Лишає слід і може
Повернути до життя.
І цінуйте тих, хто поруч!
Текст пісні "Цінуй, хто поруч"
Приспів:
Не забудь, тих хто поруч
Завжди цінуй
Не ображай, люби
Скажи: "Прости",
Бо життя - це як мить,
Яка пролетить
І те що маємо,
Не цінуєм, втрачаємо.
1. Щасливий той, хто вміє
Любити і прощати,
Дарувати радість всім
І дякувати Богу,
Що поруч із тобою
Є близькі й дорогі.
Бо часом ми не чуєм
І не помічаєм,
Що щастя у простих речах,
У дотиках ласкавих,
В обіймах ніжних мами,
В осінніх теплих днях.
2. Не залишай на потім
Усі слова любові
Підтримки й співчуття,
Бо кожне наше слово
Лишає слід і може
Повернути до життя.
Уривок з листа мами - християнки до свого сина.
"Мій дорогий сину, що скромніше ти поводитимешся, що ближче перебуватимеш із Богом і що більше довірятимеш Йому, як маленька дитина довіряє своїм батькам, то безпечніше ходитимеш перед Ним. Твоя сила лише в Господі — у простій цілковитій довірі до Нього.
У всіх, хто споглядає Ісуса, житиме ніжний, приємний дух. Любов Христа завжди виховує християнську шанобливість і чистоту мови, що свідчить про те, у якому товаристві ми перебуваємо, що ми, подібно до Еноха, ходимо з Богом. Наша мова і внутрішнє єство випромінюватимуть приємні пахощі; у характері не залишиться жодної різкості чи нестриманості."
Дата написання листа - 1897 р.
"Мій дорогий сину, що скромніше ти поводитимешся, що ближче перебуватимеш із Богом і що більше довірятимеш Йому, як маленька дитина довіряє своїм батькам, то безпечніше ходитимеш перед Ним. Твоя сила лише в Господі — у простій цілковитій довірі до Нього.
У всіх, хто споглядає Ісуса, житиме ніжний, приємний дух. Любов Христа завжди виховує християнську шанобливість і чистоту мови, що свідчить про те, у якому товаристві ми перебуваємо, що ми, подібно до Еноха, ходимо з Богом. Наша мова і внутрішнє єство випромінюватимуть приємні пахощі; у характері не залишиться жодної різкості чи нестриманості."
Дата написання листа - 1897 р.
Forwarded from Stories
🥿🥿В одному зі штатів Судану, вчителька вирішила подарувати нове взуття найкращому учню.
Діти погодились і охоче написали свої роботи.
Прочитавши всі твори, вчителька не знала кому віддати приз, бо всі роботи були гарні.
Тоді вона вирішила витягнути жереб.
Кожна дитина кинула свій папірець у коробочку.
Перемішавши всі папірці, вчителька назвала ім'я "везунчика" -Вафаа Абделькарім!!
Всі діти плескали в долоні та вітали Вафу, що сиділа і плакала (взуття дівчинки було дуже стареньке та давно вже потребувало ремонту).
Дівчинка була варта цього подарунка!
Вчителька повернулася додому і розповіла у сльозах цю історію своєму чоловікові.
🧕"Ця дівчинка була дійсно хороша в навчанні і в класі вона була єдиною, яка не мала хорошого взуття.
Але коли я подивилася інші папірці в коробочці з іменами, абсолютно на всіх папірцях було написано ім'я "Вафаа Абделькарім"!"
Діти знали стан Вафи і незважаючи на свою потребу, вирішили поступитися цим подарунком на користь своєї однокласниці.
✍Сауле Азім
#подарунок
Діти погодились і охоче написали свої роботи.
Прочитавши всі твори, вчителька не знала кому віддати приз, бо всі роботи були гарні.
Тоді вона вирішила витягнути жереб.
Кожна дитина кинула свій папірець у коробочку.
Перемішавши всі папірці, вчителька назвала ім'я "везунчика" -
Всі діти плескали в долоні та вітали Вафу, що сиділа і плакала (взуття дівчинки було дуже стареньке та давно вже потребувало ремонту).
Дівчинка була варта цього подарунка!
Вчителька повернулася додому і розповіла у сльозах цю історію своєму чоловікові.
🧕"Ця дівчинка була дійсно хороша в навчанні і в класі вона була єдиною, яка не мала хорошого взуття.
Але коли я подивилася інші папірці в коробочці з іменами, абсолютно на всіх папірцях було написано ім'я "Вафаа Абделькарім"!"
Діти знали стан Вафи і незважаючи на свою потребу, вирішили поступитися цим подарунком на користь своєї однокласниці.
✍Сауле Азім
#подарунок
Дієвий 🔥 метод для читання та розуміння Біблії - "ПРАВИЛО ТРЬОХ ЗАПИТАНЬ"❓
Прочитавши Біблійний текст чи уривок, в молитовних роздумах, відшукай відповідь на три запитання:
1) Що цей текст говорить про Бога
2) Що цей текст говорить про людей
3) Який висновок і яка воля Божа для мого життя
P. S. Поділися тим, що відкрив тобі Бог, з іншими людьми ❤️
@notes_christian
Прочитавши Біблійний текст чи уривок, в молитовних роздумах, відшукай відповідь на три запитання:
1) Що цей текст говорить про Бога
2) Що цей текст говорить про людей
3) Який висновок і яка воля Божа для мого життя
P. S. Поділися тим, що відкрив тобі Бог, з іншими людьми ❤️
@notes_christian
Telegram
Нотатки християнина
Дієвий 🔥 метод для читання та розуміння Біблії - "ПРАВИЛО ТРЬОХ ЗАПИТАНЬ"❓
Прочитавши Біблійний текст чи уривок, в молитовних роздумах, відшукай відповідь на три запитання:
1) Що цей текст говорить про Бога
2) Що цей текст говорить про людей
3) Який висновок…
Прочитавши Біблійний текст чи уривок, в молитовних роздумах, відшукай відповідь на три запитання:
1) Що цей текст говорить про Бога
2) Що цей текст говорить про людей
3) Який висновок…
Добірка від Каталогу Біблійних каналів www.tgoop.com/UKR_Bible_channels
Біблійні вікторини
@teenager_quiz Біблійно- природничі вікторини та цікавинки
@literature_quiz Біблія та українська культура
@bible_answer Біблійні бліц-вікторини
@big_in_small Вивчення Книги Псалмів
@book_of_revelation Вивчення Книги Об'явлення
Музика, пісні, фонограми
@flower_ua Дитячі пісні і фонограми
@NotyIstorii Ноти та аудіо
@cristmusik Пісні та фонограми
@slovanotyhistori Тексти пісень
@poesiaGod Вірші на славу Божу
@audiostories_ua аудіо-історії укр. мовою
@evening_storie Вечерние христианские рассказы
Історія та аналітика
@Slavic_Christianity Історія християнства
@credo_ua Український народ і християнство
@HolyLand_photo Біблійна географія, археологія та культура
@religion_ua Релігія: новини та аналіз подій
Групи по допомозі біженцям християнам в країнах Європи
Вивчення мов на основі Біблії (польська, англійська, німецька, румунська, іспанська)
Біблійні вікторини
@teenager_quiz Біблійно- природничі вікторини та цікавинки
@literature_quiz Біблія та українська культура
@bible_answer Біблійні бліц-вікторини
@big_in_small Вивчення Книги Псалмів
@book_of_revelation Вивчення Книги Об'явлення
Музика, пісні, фонограми
@flower_ua Дитячі пісні і фонограми
@NotyIstorii Ноти та аудіо
@cristmusik Пісні та фонограми
@slovanotyhistori Тексти пісень
@poesiaGod Вірші на славу Божу
@audiostories_ua аудіо-історії укр. мовою
@evening_storie Вечерние христианские рассказы
Історія та аналітика
@Slavic_Christianity Історія християнства
@credo_ua Український народ і християнство
@HolyLand_photo Біблійна географія, археологія та культура
@religion_ua Релігія: новини та аналіз подій
Групи по допомозі біженцям християнам в країнах Європи
Вивчення мов на основі Біблії (польська, англійська, німецька, румунська, іспанська)
Telegram
Каталог Біблійних каналів
Телеграм ресурси Ассоціації «Біблійні канали України»
Каталоги каналів
www.tgoop.com/UKR_Bible_channels каталог Біблійних каналів
@Bible_channels_UA каталог українських ✝️ каналів
Біблійні вікторини
@bible_quest Біблійні загадки та конкурси
@bible_quest_ru Біблійні…
Каталоги каналів
www.tgoop.com/UKR_Bible_channels каталог Біблійних каналів
@Bible_channels_UA каталог українських ✝️ каналів
Біблійні вікторини
@bible_quest Біблійні загадки та конкурси
@bible_quest_ru Біблійні…
10 история о шариках.avi
29.4 MB
Історія про 1000 кульок! Ніхто не залишиться байдужим... Бо ця історія стосується кожного з нас!
Forwarded from Сергій Степанюк. Щоденник надії
Рік тому цього дня я писав про страх перед війною і слова Ісуса: «Коли почуєте про війни, воєнні чутки, то не лякайтеся, бо має так статися…» (Марка 13:7) А через 5 годин після того, як я опублікував цей допис, вона почалася. Ось тоді стало по-справжньому страшно.
Ще тоді я не знав, як швидко ми мобілізуємося, і усією країною станемо в проломі, щоб захищати її.
Сьогодні, коли пройшов рік з початку цього божевілля, хочу сказати, що ось тепер нам уже не страшно.
Тож тепер, коли пройшов рік від початку цього жахливого вторгнення, я знову хочу повторити ті слова з Біблії, які написав рік тому: «Якщо проти мене підніметься табір, моє серце не злякається. Якщо проти мене виникне війна, я на Нього буду надіятися. З нетерпінням чекай на Господа! Будь мужнім, нехай зміцняється серце твоє — з нетерпінням очікуй Господа!» (Псалми 26:3, 14)
🙏 Боже, ми надіємося на Тебе, ми віримо, що Ти захищатимеш тих, хто несправедливо страждає, ми віримо, що ти даруєш перемогу Україні. З нетерпінням чекаємо Тебе і Твоєї перемоги. Адже «З нами Бог – це перша причина, чому вистояла Україна».
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from Християнські канали України
"Гори зрушаться і пагорби захитаються, — а милість Моя не відступить від тебе, і завіт миру Мого не похитнеться, — говорить Господь, Який милує тебе."
Книга пророка Ісаії 54:10
Християнські канали України
www.tgoop.com/Bible_channels_UA
Книга пророка Ісаії 54:10
Християнські канали України
www.tgoop.com/Bible_channels_UA
♦️ Для Бога немає нічого неможливого ♦️
"Господь, то мій Пастир, тому в недостатку не буду, на пасовиськах зелених оселить мене, на тихую воду мене запровадить!" Пс. 22:1-2
Наше село було невелике, 44 двори. Роботи там не було. Також не було можливості збиратись на служіння. А я хотів жити в тому місці, де зможу відвідувати церкву і спілкуватися із братами та сестрами. Тому хотів переїхати, а для цього потрібні були кошти.
Одне, що могло принести заробіток, це город.
В цій місцевості всі вирощували тільки картоплю, а потім приїжджали машини, купляли її і так люди заробляли кошти. Інші культури дуже важко було виростити, бо води було мало і вистачало її лише на картоплю. Я сам хотів бути агрономом і знав, що треба і скільки для того, щоб виростити різні культури. Але в той момент хотів лише поїхати звідти. Сказав батькам, що забираю частину городу. І пам'ятаю, що в мене було 7000 кущів помідорів, 15 тисяч болгарського перцю і багато іншого. Але це все потребувало води. І з самого початку люди почали щось говорити про це, сміятись, кажучи, що я нерозумний. Що це все, навіть якщо виросте, то потім згорить. І я тоді як маленька дитина молився до Бога і говорив: "Таточко, допоможи мені це все виростити".
І коли давали воду для картоплі, я нею користувався і поливав, але мені терміново потрібна була вода кожен день. Кожного дня я виходив на свою плантацію. Там посеред городу стояв старий колодязь. Його зробили помилково не на тій території, поклали декілька кілець і на тому зупинились. Він стояв просто посеред городу і заважав нам. Води там ніколи не було до того.
Кожен ранок я ходив до того колодязя, молився, просив Божого благословення на урожай.
Люди і далі жартували з того.
Але в той рік Бог дав мені воду із цього колодязя. І вода була весь сезон. А до того і після того води там ніколи не було.
Я зібрав урожай і було достатньо коштів, щоб переїхати.
В той рік односельчанам було про що поговорити і про що задуматись.
Я знаю, що Бог приготував цей колодязь зарання, ще задовго до того, як батьки купили цей будинок, щоб саме в цей рік зробити це чудо для мене і щоб Його ім'я прославилось через цю ситуацію.
Цей досвід записаний від Назіма Абдулаєва.
@notes_christian
"Господь, то мій Пастир, тому в недостатку не буду, на пасовиськах зелених оселить мене, на тихую воду мене запровадить!" Пс. 22:1-2
Наше село було невелике, 44 двори. Роботи там не було. Також не було можливості збиратись на служіння. А я хотів жити в тому місці, де зможу відвідувати церкву і спілкуватися із братами та сестрами. Тому хотів переїхати, а для цього потрібні були кошти.
Одне, що могло принести заробіток, це город.
В цій місцевості всі вирощували тільки картоплю, а потім приїжджали машини, купляли її і так люди заробляли кошти. Інші культури дуже важко було виростити, бо води було мало і вистачало її лише на картоплю. Я сам хотів бути агрономом і знав, що треба і скільки для того, щоб виростити різні культури. Але в той момент хотів лише поїхати звідти. Сказав батькам, що забираю частину городу. І пам'ятаю, що в мене було 7000 кущів помідорів, 15 тисяч болгарського перцю і багато іншого. Але це все потребувало води. І з самого початку люди почали щось говорити про це, сміятись, кажучи, що я нерозумний. Що це все, навіть якщо виросте, то потім згорить. І я тоді як маленька дитина молився до Бога і говорив: "Таточко, допоможи мені це все виростити".
І коли давали воду для картоплі, я нею користувався і поливав, але мені терміново потрібна була вода кожен день. Кожного дня я виходив на свою плантацію. Там посеред городу стояв старий колодязь. Його зробили помилково не на тій території, поклали декілька кілець і на тому зупинились. Він стояв просто посеред городу і заважав нам. Води там ніколи не було до того.
Кожен ранок я ходив до того колодязя, молився, просив Божого благословення на урожай.
Люди і далі жартували з того.
Але в той рік Бог дав мені воду із цього колодязя. І вода була весь сезон. А до того і після того води там ніколи не було.
Я зібрав урожай і було достатньо коштів, щоб переїхати.
В той рік односельчанам було про що поговорити і про що задуматись.
Я знаю, що Бог приготував цей колодязь зарання, ще задовго до того, як батьки купили цей будинок, щоб саме в цей рік зробити це чудо для мене і щоб Його ім'я прославилось через цю ситуацію.
Цей досвід записаний від Назіма Абдулаєва.
@notes_christian
Forwarded from Каталог Біблійних каналів
ЗОВСІМ НЕЩОДАВНО 🥁
★ стартував онлайн-проєкт під назвою «150 ЗМІН» ініційований молодіжним рухом «Big in small» 🌐 за підтримки Асоціації "Біблійні телеграмканали України"
• 150 псалмів
• 150 челенджів
• 150 натхненних ранків
Ти ще встигаєш приєднатися 😍
ПОДАЛЬША ІНФОРМАЦІЯ ТУТ↙️
www.tgoop.com/big_in_small
«Я лягаю і сплю, і пробуджуюся, бо Господь підпирає мене, і я не побоюсь десяти тисяч люду, які проти мене навколо отаборились!»
Список каналів 👉 Асоціації "Біблійні телеграмканали України"
★ стартував онлайн-проєкт під назвою «150 ЗМІН» ініційований молодіжним рухом «Big in small» 🌐 за підтримки Асоціації "Біблійні телеграмканали України"
• 150 псалмів
• 150 челенджів
• 150 натхненних ранків
Ти ще встигаєш приєднатися 😍
ПОДАЛЬША ІНФОРМАЦІЯ ТУТ↙️
www.tgoop.com/big_in_small
«Я лягаю і сплю, і пробуджуюся, бо Господь підпирає мене, і я не побоюсь десяти тисяч люду, які проти мене навколо отаборились!»
Список каналів 👉 Асоціації "Біблійні телеграмканали України"
Я об'їхав весь світ і ні разу не зустрів того, хто пожалкував би, що посвятив своє життя Христу.
© Біллі Грем
@notes_christian
© Біллі Грем
@notes_christian
Таємнича записка або велика переміна
Ця історія сталась із Теофілом Бабієнком - служителем церкви, проповідником, який багато зробив для поширення Євангелія.
Здобувши богословську освіту, приїхав у Британію звершувати служіння. У 1920 році його направили в Китай в місто Харбін. Там він будує дім молитви, проводить біблійні семінари, пізніше збудував семінарію, навчав служителів. Стає керівником монгольської місії (так на той період вона називалась). І на цій території, на китайсько-рядянському кордоні, утворюється невелика громада. Пізніше він повернувся назад до себе.
Але пішли чутки про те, що кордон мають скоро закрити і доступу до цієї громади не буде.
І Теофіл вирішує їхати туди, щоб вирішити деякі церковні організаційні питання. Британський консул, дізнавшись про це, не радив йому того робити, бо то було небезпечно. Але він, помолившись, вирішив їхати разом із помічником Павлом.
Вони сіли в потяг, але з різних сторін вагону, щоб якщо когось одного затримають, то інший зможе доїхати, а потім розповісти, що сталось.
До китайсько-радянського кордону прибули ввечері. Перетнули його, але раптом потяг зупинився. У вагон зайшли солдати і перекрили виходи з обох сторін. Через певний час у вагон заходить комісар і каже: "Приготуйте свої дорожні документи. Я шукаю американського шпіона і знаю, що він знаходиться тут".
У його роті блиснув золотий зуб, так його і називали.
Теофіл полегшено зітхнув, бо його паспорт британський і він точно не американський шпіон.
Але коли комісар підійшов до Теофіла, то покликав солдат і сказав: "Заберіть його! Це шпіон, я його впізнав". Поки його вели до товарного вагону він молився. Коли зайшли в середину, то побачили там 5 осіб, вони були за суддів і присяжних.
Теофілу сказали покласти речі на стіл. І обшукали його самого. Під час огляду речей він побачив, що там є якась записка, але не міг згадати, що там написано. Він переживав, бо тоді часто підкидали щось таке, щоб звинуватити в чомусь.
Один із присутніх розгорнув записку, прочитав, подивився на Теофіла, і передав іншому записку. Так кожен прочитав її. Потім один з них простяг йому документи і сказав забрати речі.
Як тільки він хотів вийти, то заходить "Золотий зуб". І він одразу каже: чому ви його відпускаєте? І в них зая'залась гаряча суперечка. Йому також дали цю записку. Та в кінцевому результаті все одно вирішили його відпустити, але за умови, що він вкаже точну адресу куди буде їхати. Так і було зроблено.
Потім все було добре. Вони з Павлом приїхали в ту громаду і вирішили всі заплановані справи.
Але загадкою була ця записка: що ж там написано...?
Очікуйте продовження...
Ця історія сталась із Теофілом Бабієнком - служителем церкви, проповідником, який багато зробив для поширення Євангелія.
Здобувши богословську освіту, приїхав у Британію звершувати служіння. У 1920 році його направили в Китай в місто Харбін. Там він будує дім молитви, проводить біблійні семінари, пізніше збудував семінарію, навчав служителів. Стає керівником монгольської місії (так на той період вона називалась). І на цій території, на китайсько-рядянському кордоні, утворюється невелика громада. Пізніше він повернувся назад до себе.
Але пішли чутки про те, що кордон мають скоро закрити і доступу до цієї громади не буде.
І Теофіл вирішує їхати туди, щоб вирішити деякі церковні організаційні питання. Британський консул, дізнавшись про це, не радив йому того робити, бо то було небезпечно. Але він, помолившись, вирішив їхати разом із помічником Павлом.
Вони сіли в потяг, але з різних сторін вагону, щоб якщо когось одного затримають, то інший зможе доїхати, а потім розповісти, що сталось.
До китайсько-радянського кордону прибули ввечері. Перетнули його, але раптом потяг зупинився. У вагон зайшли солдати і перекрили виходи з обох сторін. Через певний час у вагон заходить комісар і каже: "Приготуйте свої дорожні документи. Я шукаю американського шпіона і знаю, що він знаходиться тут".
У його роті блиснув золотий зуб, так його і називали.
Теофіл полегшено зітхнув, бо його паспорт британський і він точно не американський шпіон.
Але коли комісар підійшов до Теофіла, то покликав солдат і сказав: "Заберіть його! Це шпіон, я його впізнав". Поки його вели до товарного вагону він молився. Коли зайшли в середину, то побачили там 5 осіб, вони були за суддів і присяжних.
Теофілу сказали покласти речі на стіл. І обшукали його самого. Під час огляду речей він побачив, що там є якась записка, але не міг згадати, що там написано. Він переживав, бо тоді часто підкидали щось таке, щоб звинуватити в чомусь.
Один із присутніх розгорнув записку, прочитав, подивився на Теофіла, і передав іншому записку. Так кожен прочитав її. Потім один з них простяг йому документи і сказав забрати речі.
Як тільки він хотів вийти, то заходить "Золотий зуб". І він одразу каже: чому ви його відпускаєте? І в них зая'залась гаряча суперечка. Йому також дали цю записку. Та в кінцевому результаті все одно вирішили його відпустити, але за умови, що він вкаже точну адресу куди буде їхати. Так і було зроблено.
Потім все було добре. Вони з Павлом приїхали в ту громаду і вирішили всі заплановані справи.
Але загадкою була ця записка: що ж там написано...?
Очікуйте продовження...