Як переживати складні часи?

У природі існує 17 видів пінгвінів. У тому числі імператорські. Ріст окремих «імператорів» сягає 120 см. Живуть вони у суворих умовах Антарктиди. Якщо про інших птахів кажуть, що вони висиджують пташенят, то про пінгвінів можна сказати, що вони «вистоюють» яйця, які кладуть у люті морози та урагани.
Відомо, що вітер значно посилює вплив холоду. І захисний шар жиру не врятує пінгвіна наодинці. Під час сильних морозів та вітрів пінгвіни збираються великими групами, іноді до 500 особин. Випроставшись на весь зріст, вони щільно притискаються один до одного, утворюючи коло і повільно, але безперервно обертаються навколо центру, зігріваючи один одного, а в центрі створюється плюсова температура. Після бурі пінгвіни розходяться.

Йов 12:7 
Але запитай хоч худобу і навчить тебе, і птаство небесне й тобі розповість.
@notes_christian

"Що таке лагідність і що малодушність? Коли ми, бачачи інших ображеними, не захищаємо їх, а мовчимо, це малодушність; коли ж самі, одержуючи образи, терпимо, — це лагідність. Лагідність є ознакою великої сили; щоб бути лагідним, для цього потрібно мати благородну, мужню та високу душу"

Іван Золотоуст

www.tgoop.com/notes_christian

Коли Бог іде попереду

"Сам ГОСПОДЬ буде йти перед тобою. Він буде з тобою, не відступить від тебе і не залишить тебе. Тож не бійся і не тривожся." (Повт. Закону. 31:8)

Одного разу ми з товаришем поїхали на велосипедах в далеке село, де не було євангельських віруючих, щоб через християнську літературу розповідати людям про Євангеліє.
При в'їзді в село був центральний  майдан і від нього одна вулиця вела вправо, а друга - вліво. Помолившись, ми вирішили піти в будинок що був між цими двома вулицями, і попросили, щоб Бог йшов попереду нас. Там ми побачили зажурених чоловіка і дружину, передпенсійного віку. Як тільки ми сказали, що розповідаємо про Бога, вони почали дуже кричати та обзивати нас і Бога.
Вчора в них трапилась велика трагедія: їх єдиний син, набожна і добра людина, за тиждень до весілля, загинув в автокатастрофі. Батьки були в розпачі і весь свій біль і гнів на Бога виливали на нас. Ми були шоковані таким відношенням і цією ситуацією. Тому стояли і молилися, щоб Бог дав мудрості, як діяти.
Коли вони трохи притихли я сказав дуже прості слова: «Знаєте, я не можу зрозуміти ваш біль. Мені не доводилося втрачати дітей. Але Бог вас розуміє! Він також втратив Свого Єдиного Сина. Він помер на хресті, щоб в такий спосіб не допустити того, щоб смерть наших дітей була вічна. Він воскрес із мертвих і зараз живий. Бог розуміє ваш сердечний біль. Він знає ваш смуток. Настане день, коли Христос зійде на хмарах небесних, воскресить мертвих, і праведники будуть підхоплені, щоб зустрітися з Ним на хмарах».
Далі буде...

http://www.tgoop.com/notes_christian

Продовження історії

Вони прошепотіли: "Бог нас розуміє? Він втратив Свого єдиного Сина ради нас?"
Проста вістка Євангелія зробила вражаючу переміну. Замість розпачу вони отримали втіху і мир від Бога. І захотіли більше про це дізнатися, тому придбали (хоча ми хотіли просто подарувати їм книги) в нас Біблію і декілька книг про Христа.  Ми помолилися з цими батьками і Божий мир наповнив їхні серця. Вони увірували в Господа і отримали втіху від Нього.
Ми попрощались з ними і вони продовжили готуватися до похорону, який мав бути через кілька годин. 
Ми пішли далі, щоб благовістити іншим. Це був унікальний день! В кожній хаті в нас брали книги! Ми дуже швидко розповсюдили всі книги, які були в наших сумках. Це було неймовірно, що люди купували так багато книг! Це була дія Божа, бо Він і далі йшов перед нами...

Коли ми вертались, то побачили на майдані величезну кількість людей, які очікували початку похорон. Коли ми об'їжджали цей натовп, то жінка в якої загинув син, і яка отримала втіху від Господа, промовляла щось до цього натовпу. Побачивши нас,  вигукнула: "Ось ці люди, про яких я вам розповідаю! Вони принесли мені вістку надії! Я хочу, щоб ви всі це почули!" І вона закликала нас, щоб підійшли. Я до цього ніколи не говорив публічних промов перед такою великою кількістю людей. Але Бог йшов прпереду і дав таку чудову можливість, і силу Духа Святого проповідувати Євангеліє величезній кількості людей!
Це був неймовірний досвід. Слава Богу за те, що Він іде попереду!

http://www.tgoop.com/notes_christian

ПОЦІЛУНОК КОРОЛЯ

(Школярі в Румунії вивчають цю дивовижну легенду, яка чудово розкриває значення хреста)

Один румунський дворянин був власником великих земельних угідь, у нього було багато великої та дрібної рогатої худоби; на нього працювало багато слуг і він мав великиц палац. Поруч із палацом дворянина жив селянин, котрий мав скромну хатину та декількох овечок. Жадібний багач підкупив кількох негідників, щоб вони вночі затягнули овечок бідняка на його поле. Після цього багач заявив, що бідняк поводиться безвідповідально, тому необхідно конфіскувати все його майно.

На міській площі відбувся суд. Проти бідного селянина було висунуто фальшиві обвинувачення. Селянин втратив усе, що мав. З нього сміялося все місто. Багач плював йому в обличчя. Бідний селянин опинився на вулиці без копійки в кишені.

Одного разу бідного селянина зустрів король, який об’їжджав свою державу. Селянин розповів королю про свою ситуацію. Король уважно вислухав бідного чоловіка, а потім дав йому два великих гаманці із золотом. Тепер у нього було набагато більше, ніж він втратив.

На очах у жителів усього міста король нахилився і поцілував селянина в обидві щоки. Цілуючи бідняка, король сказав: «Скажи всім, що туди, куди зла людина плювала, король тебе поцілував. Я нині поцілунком покрив твою ганьбу».

❗На хресті Король Всесвіту подарував нам значно більше, ніж будь-коли ми втрачали. Він віддав нам скарб Своєї любові. Коли Ісус вигукнув: «Звершилося!», Він поцілунком зняв нашу ганьбу. Ми тепер діти Королівства, прийняті до нього з любов’ю. Нас в обидві щоки поцілував Король Всесвіту.

www.tgoop.com/notes_christian

Правду варто подавати так, як подаєте пальто, а не кидати в лице як мокрого рушника.
© Марк Твен

Так само і з тим як ми проповідуємо людям Слово Боже.
@notes_christian

Поставити правильне запитання — це вже половина вирішення проблеми.

Карл Густав Юнг

Уявімо двох людей: один завів будильник на 4-ту ранку та поїхав кудись досягати мети, маючи вірогідність успіху 0,01% а другий натиснув на кнопку будильника «відкласти» та продовжив спати. От, що я скажу: життя першої людини наповнене більшим сенсом ніж другого!

Кожному християнину був даний наказ йти і проповідувати Боже слово! І якщо один йде, маючи долю успіху менше одного % а другий знаходить відмашки то життя першого, безсумнівно, наповнене більшим сенсом, ніж другого!

Бог нас покликав нести вістку незважаючи на успіх, аби наше життя не було марним!

Ігор Дзвиняцький
@live_readings

«Справжня сутність людини — це те, як вона поводиться з тим, хто не може принести йому жодної користі».

✍️ Ібн Сіна (Авіценна) (980 - 1037), перський вчений.

www.tgoop.com/notes_christian

Чому в опитуванні немає всіх конфесій - читайте тут

«Буває увечорі плач, а радість на ранок!» (Псал. 30:6).
Була п’ятниця – темна-темна п’ятниця. Його прибили до хреста в п’ятницю і поклали Йому на голову терновий вінець – теж у п’ятницю. Його бік пробили списом – у п’ятницю. Юда зрадив Його. Петро відрікся від Нього. Апостоли покинули Його. Євреї відкинули Його, а римляни розп’яли Його.
Сонце сховало своє обличчя. Земля здригнулася. У небесах пролунав грім. Була п’ятниця – темна-темна п’ятниця.

У кожного з нас бувають власні темні п’ятниці, коли здається, що все пропало. Проте як для Ісуса тоді, так і для нас настане ранок воскресіння.

* Через які б життєві випробування ви зараз не проходили, для вас є надія -  Воскреслий Христос.
Можливо, з якоїсь причини ви зараз у відчаї. Можливо, глибокий смуток гнітить вашу душу. А може, недавно дізналися про злоякісну пухлину. Можливо, маєте фінансові або сімейні труднощі. Можливо, ви вже готові здатися. Але Христос живий! І сьогодні посилає вам вістку втіхи та підбадьорення ❤️

www.tgoop.com/notes_christian

Випадковостей не буває

Батько накреслив на грядці свого городу букви імені свого сина і засипав ці борозенки насінням салату. Днів через десять хлопчик прибіг до батька і з подивом повідомив йому, що він знайшов своє ім’я, яке виросло на грядці.

Батько посміхнувся і удав, що не вірить такому чуду. Тоді дитина стала наполягати, щоб батько пішов у город і переконався в цьому сам. Той погодився і, підійшовши до грядки, сказав:

– Це проста випадковість.

Хлопчик задумався.

– Як же це ні з того ні з сього виросло моє ім’я? – сказав він. – Хто-небудь це неодмінно влаштував, тільки я не знаю, хто і як.
Батько сказав синові:

– Ти правий, це не могло відбутися саме собою. Це зробив я, щоб навчити тебе ось чому:

Весь цей прекрасний і складний світ, який ти бачиш, не міг утворитися сам по собі, якби його не створив Бог, якого ми й називаємо тому Творцем і землі й неба.
www.tgoop.com/notes_christian

Наш Батько завжди поруч❤️

Батько після роботи разом із сином поїхав до найближчого парку.
Вони йшли доріжками між трояндами та ліліями. Трирічного сина доводилося тримати за руку, бо рвався до озера. Нарешті він вирвався, побіг до води. Батько не пішов за ним, а сховався за деревом і почав спостерігати.  Кілька хвилин він розважався, кидаючи качкам крихти хліба, але, коли їжа скінчилася, качки від нього попливли на середину озера.
Син озирнувся, тривожно подивився на всі боки і, не помітивши батька, почав пошуки.

— Тату, та-а-ту, де ти?

Батько терпляче мовчав.
Він озирався на всі боки, шукав між кущами. До нього підійшла сімейна пара, про щось його запитали, але він відповів одним словом: — Та-а-то, Та-а-ту...
Син розплакався. Він не знав, що робити далі.
Цієї хвилини батько подав свій голос, залишаючись за деревом: — Колю!
На заплаканому обличчі сина одразу стала посмішка. Тепер він знав, що батько десь недалеко.

Як тільки він вийшов з-за дерева, то син кинувся назустріч, схопив тата рученятами і глянув на нього з образою.  Батько подав йому руку, і він міцно тримався до кінця прогулянки.

Точно так буває й у християнському житті, коли християни, захоплюючись різними справами, втрачають із виду Христа. Блаженний, хто, заблукавши, вчасно підніме свій голос, покличе Його вийти назустріч.
І якщо батько не залишає своїх дітей без нагляду, чи залишить Господь того, хто став Його дитиною? - Ніколи!
www.tgoop.com/notes_christian

Боже чудо

Одного разу до місіонерів підійшла новонавернена сестра і попросила:
- Брати, треба помолитись терміново, бо не встигнемо.
Вона привела їх у сад, де була прив'язана корівка.
- Вона захворіла, а в мене малі діти, треба молоко. Помоліться, будь ласка.
Пізніше той місіонер розповідає: я ще, мабуть, за людей так не молився, як за цю корівку. Дуже ревно молився.

Пройшов певний час і вони знову приїхали до цієї церкви. Бачать сяюче обличчя тієї жінки, мабуть корівка здорова і все добре.
А вона каже:
- Брати, таке чудо Бог зробив! Таке чудо!
- Корівка здорова?
- Ні, з нею сталась біда.
- То яке ж чудо? - запитують місіонери.
- А відбулось наступне: за тим, що тоді відбувалось в саду, підглядав через паркан мій сусід. А потім прийшов і каже: якщо вони за тварину так молились то і за мене, грішника, помоляться.
Пізніше цей чоловік став пастором церкви і разом із сім'єю звершують місіонерське служіння.
www.tgoop.com/notes_christian

Одна вчителька почала свій урок, піднявши вгору 500-гривневу купюру. У класі було близько 30 дітей. Вона запитала, хто хоче отримати купюру. Усі, немов по команді, підняли руки.
«Перш ніж один з вас отримає цю купюру, я дещо з нею зроблю», – продовжила жінка. Вона зім’яла її і запитала, чи хтось все ще хоче отримати її. І знову всі підняли руки.

«Тоді, – відповіла вчителька, – я роблю наступне», – і, кинувши купюру на підлогу, злегка почовгала її туфлями по підлозі. Потім підняла – купюра була зім’ята і брудна. “Ну і кому з вас вона потрібна у такому вигляді”?
І всі знову підняли руки.
«Дорогі друзі, – сказала вчителька, – тільки що ви отримали цінний наочний урок. Незважаючи на все, що я зробила з цією купюрою, ви усі хотіли її отримати, оскільки вона не втратила своєї цінності. Вона все ще купюра вартістю 500 гривень.
У нашому житті часто трапляється, що ми виявляємося викинутими з сідла, розтоптаними, такими, що лежать на підлозі або змішані з брудом. Це реалії нашого життя. У таких ситуаціях ми почуваємо себе нікчемними. Але неважливо, що сталося або станеться, ти НІКОЛИ не втратиш своєї цінності.

Брудний ти чи чистий, пом’ятий чи випрасуваний, ТИ ЗАВЖДИ БУДЕШ БЕЗЦІННИЙ…
ДЛЯ ТИХ, ХТО ТЕБЕ ЛЮБИТЬ!

Автор невідомий
www.tgoop.com/notes_christian