Завжди захоплювався хтонічністю образу ізбушкі на курячих ніжках. Захоплювався - і заздрив русні, що він належить саме їм. Але з якого перепугу він їхній?

Натхненником образу є практика повітряного поховання однієї з угрофінських культур - дяковської, коли померлих залишали в дерев’яних зрубах на сваях у лісі. Як символ зла та обителі відьми його перетворили християни - вчення, яке прийшло з Візантії. А казки про Бабу Ягу та її хатинку штучно зробили «русскімі народнимі» націоналістично налаштовані романтики - носії західноєвропейського модерну.

Тому нічого ісконно русского в ній нема. Любити, використовувати та переосмислювати цей образ може кожен - без жодних думок про те, що він нібито комусь належить

#культура

Ліс на Руїнах

Їж багатих мікропластик! ✊🎉

У новому дослідженні, опублікованому Nature Medicine, порівнюється біонакопичення мікропластику нашими внутрішніми органами. Аналізуються зразки печінки, нирок та головного мозку двох груп людей - померлих у 2016 та 2024 роках, а також законсервовані зразки мізків за період з 1997 по 2013 роки. Так в дослідженні вирізняється чітка короткочасна і довготривала динаміка — концентрація пластику в наших тілах лише зростає. Загальна маса пластику в мозку, зросла на ≈50% за останні 8 років. Також дослідна група звертає увагу на підвищене накопичення мікропластику саме в мозку, порівняно з іншими органами і проводить статистичну кореляцію із випадками деменції. Проаналізувавши зразки мізків людей, що за життя мали деменцію, вчені виявили значення перевищення кількості мікропластику, в порівнянні з контрольною групою. Звичайно, для гучних заяв про причетність мікропластику до неврологічних хвороб зарано, адже атрофія мозкової тканини та інші процеси, характерні для деменції, можуть бути причиною затримки мікропластику в мозку, а не навпаки.

Побут сучасності неможливо уявити без пластику — упаковка, одяг, техніка — буквально більшість товарів мають у собі пластик.
І навіть, відмовившись від пластику в повсякденному житті, нано- і мікропластик знайде тебе у повітрі, воді, їжі. Вчені виокремлюють такі потенційні впливи мікропластику на організм — захворювання шлунку, респіраторної та репродуктивних систем, деякі види раку. Можна знову сподіватися що система знайде рішення цій проблемі. Що технології все "порішають". Але ми не настільки наївні. Тільки крах техно-індустріальної системи звільнить людей, тварин та Природу. А поки.. живемо з пластиком в мізках та яєчках.

Ген-ИИ продолжает колонизацию эзотерики и новой религиозности, повышая градус онлайн, а теперь ещё и офлайн безумия.

Недавно Rolling Stone раскопал целый ворох прохладных историй в рубрике «ЧатЖПТ-индуцированный психоз». Сюжет типовой: человек начинает использовать чатбота с какими-то практическими целями, потом просто спрашивает обо всём на свете, постепенно диалоги всё больше погружаются во всевозможную нью-эйдж эзотерику, после чего у юзера начинается откровенный религиозный делирий, подогреваемый заверениями ИИ-ки в духе «наконец-то ты узрел свет истины».

Чатбот объявлял себя богом, а пользователя мессией, раскрывал загадки бытия, передавал тайные послания (вместе с чертежами телепорта и других sci-fi девайсов), называл любую чушь, которую ему писали юзеры, откровениями, преисполненными глубокого смысла. Одной женщине он помогал «проработать травмы» и одновременно называл имена людей, которые «крадут её яйцеклетки, пока она спит». Другого просветленца чат ласково называл “river walker”: жаль, далеко не все американцы поймут такую тонкую отсылку к бесконечно-вечному.

Во всех историях фигурируют схожие паттерны, контингент и жизненные ситуации. Разочарованные мужчины и (чуть реже) женщины средних лет, ищущие поддержки и одобрения у доступного 24/7 собеседника — чатбота. В поисках духовного смысла они попадаются на крючок ощущения собственной исключительности и фастфуд-откровений. Чатботы с радостью одобряют всё, что пишет пользователь, хвалят и поощряют его, вплетая в нью-эйджерский салат элементы из других сфер его интересов (как у мужчины, интересовавшегося научной фантастикой).

Почти все герои попадают или уже находятся в кризисе отношений — кто-то после развода, кто-то угрожает разводом, кто-то вообще обрывает связи со всеми близкими, стоящими на пути резкого духовного роста. Разрыв отношений – вообще известная фишка для сект и фанбаз различных гуру. Только вместо гуру — чатбот в обнимку с личной шизой пользователя и корпусом пережёванных духоподъёмных текстов.

Если илонмасковский Grok последнее время славится фиксацией на «проблемах белых людей», то в сюжетах про религиозный психоз в основном фигурирует детище OpenAi. В дефолтной GPT-4o, по признанию разработчиков, «слишком много внимания уделялось краткосрочной обратной связи... что привело к чрезмерно поддерживающим, но неискренним ответам». То есть чатбот ставил в приоритет убеждения юзеров, а не факты. Компания уже выкатила апгрейд, чтобы это исправить, хотя чат по-прежнему называет любые мои черновики “good structured and thought provoking”.

Не стоит забывать и про то, что в кризисные времена люди вообще склонны массово обращаться ко всевозможной эзотерике, и текущий рост рынка «духовных услуг» вещь неудивительная. Для буста конкретно чатбот-эзотерики имеется доп. фактор в виде эпидемий одиночества в развитых странах: жизнь многих людей при этом крутится в основном вокруг работы, а работодатели и рыночные условия всё больше поощряют использование ген-ИИ. Так чатботы становятся постоянным собеседником в рабочее время, а в условиях ограниченных социальных связей — и на досуге. Подливают масла в огонь всевозможные спиритуал инфлюенсеры, взявшие нейросетки себе на вооружение. Ютуб уже пытается подсовывать мне видео с лучшими промптами для духовного роста, то ли еще будет.

Понятно, что возомнить себя мессией под руководством чатбота сможет не каждый, для этого нужны определенные, так сказать, ментальные особенности и условия. Однако собеседник, готовый в любой момент подыграть вашему безумию — весьма благоприятствующий фактор.

Ну и вообще, когда говорят, мол, не нужно винить молоток в том, что кто-то, забивая гвозди, заехал себе по пальцу, вряд ли имеют в виду молоток, который постоянно нашёптывает: «ты лучший в мире забиватель гвоздей, ты легко забьёшь гвоздь даже с закрытыми глазами». Тем более не хотелось бы, чтобы молоток в один прекрасный момент начал рассказывать всяким шизам, что он на самом деле волшебная палочка, с помощью которой легко открыть ближнему истину, просто постучав по голове.

Иллюстрация: Mandy (2017).

#НАрх_практика

Цієї суботи знову збираємо клуб "ЛІБЕРТАРІЙ", в рамках якого обговорюємо тексти, ідеї та концепції, важливі для лібертарної інтелектуальної традиції. Цього разу зустріч також відбуватиметься онлайн, в Zoom.

Тема обговорення - проєкт лібертарної стратегії "Іґґдрасілль", який був підготовлений анонімною групою українських лібертаріїв та почав публікуватися у квітні цього року. У документі представлене комплексне дослідження стану та проблем анархістського середовища в Україні та світі, лібертарний погляд на політичну ситуацію та пропозиції, яким чином і в якому напрямку можна було б розвивати це середовище. Цікаво, що в цьому документі ви не знайдете конкретного ідеологічного наповнення, він представляє з себе скоріше методологічну рамку.

Зі змістом стратегії можна ознайомитися в телеграмі або за зовнішнім посиланням.

Час: 24 травня (субота), 19:30

Місце: Zoom (посилання буде опубліковано перед заходом)

🌀 Сьогодні чергова річниця Теодора Качинського — ідеолога та практика неолуддизму, який майже одноосібно вивів ці ідеї на широкий загал, своїми думками та боротьбою зробивши антитех-філософію такою, якою вона є зараз.
📜 Окрім Маніфесту — есе «The Industrial Society and It's Future», яке варто було прочитати вже давно! — Тед написав багато інших праць та особистих листів по темі революції, моралі, справжньої боротьби та подальшої практики життя.
📰 Деякі з них перекладені та опубліковані, в т.ч. завдяки нам. І сьогодні є гарний привід їх прочитати!

📗 «Найхитріший трюк Системи» 👈
«Система провернула трюк із сучасними потенційними революціонерами та бунтарями. Трюк настільки гарний, що, якби він був свідомо спланований, можна було б захоплюватися його майже математичною елегантністю.»

📗 «Дорога до революції» 👈
В есе розглядається питання переходу до нових цінностей, що суперечать нинішній системі: пошана до Природи, любов до усього вільного та дикого. Ми пропонуємо тобі ознайомитися з думками автора щодо можливостей і тактик для майбутньої революції.

📗 «Грядуща Революція» 👈
Тед розмірковує про обставини, що призводять до революцій, фактори, які можуть ставати на заваді, та цінності —  основу нового руху проти системи експлуатації усього живого.

📗 «Мораль та революція» 👈
Мораль слугує Системі. Якщо ми хочемо змінити цю Систему, ми повинні відкинути її мораль. Чи це означає, що ми станемо "аморальними" — будемо чинити насильство і несправедливість? Зовсім ні! У есе Качинський вводить поняття "принципів справедливості" — універсальних правил, до яких тяжіють усі відомі нам культури. І ба більше, розвиваючи цю думку, автор доводить, що в нашому суспільстві поняття моралі використовується для цілей зовсім не сумісних з людською порядністю та справедливістю.

📝 Вибачення перед жінками.
Якщо від прочитання маніфесту тебе зупиняло те, що «Тед був сексистом» — він виправився, бігом читати!

🙌 А ще, по неймовірному співпадінню, сьогодні же нашому Плем’ю цілих два роки! Створюючи канал під час війни, ми розуміли, що складно буде розриватись між цією епохальною історичною подією та активізмом — проте, щось нам все ж вдається 😌

Читай теорію, вдосконалюй практику — і Природа розквітне на руїнах техноіндустріальної цивілізації 🔥🐒

"Ті, хто працює найбільше, мають найменше часу на себе. Ті, хто “живе” своєю кар'єрою, втратили контакт із життям. Їхня енергія, увага і бажання розчинені в машинерії, яка їх не любить і яку вони не контролюють."

Боб Блек, "The Abolition of Work"
#цитата

❗️Репост — твій маленький бунт проти забуття❗️

#НАрх_ідея
#екстремальна_філософія

Сьогодні скачав собі лекцію про Романтизм одного з найвідоміших анархістських мислителів пострадянського простору - Пєтра Рябова. Слухав її років 10 тому "вконтактє", на "трубі" її немає зовсім, на інших сайтах знайти складнувато.

Ця лекція прекрасна у всіх відношеннях: як з точки зору ораторського і педагогічного мистецтва, так і за своїм змістом.

Серед поезії, картин і яскравих біографій Рябов натхненно розглядає основні риси цього філософського і мистецького руху, першої анти-просвітницької і анти-модерної хвилі.

Зокрема, він проводить таке розмежування. Міщанський погляд на людину – з точки зору її кінцевості й актуального стану; послідовний його розвиток зводить людину до напівхудоби (сцієнтистський погляд схожий із ним, але зводить людину до складної біохімічної маси).

Романтизм і всі його "діти" дивляться на людину з точки зору її безкінечності, можливості, потенції. І Рябов правий, коли стверджує, що послідовний розвиток цього погляду призводить до трагедії.

Судячи з реакцій, все ще цілком справедливе твердження, яке я записав 12.04.2019 під впливом цієї лекції та опублікував на іншому телеграм-каналі. Тоді від нього одразу відписалися кілька знайомих мені людей, які явно впізнали у цьому вислові себе. Послідуйте за їхнім прикладом, будь ласка.

Жалкий удел мозговитого мещанина – сущее, безраздельно и якобы обоснованно довлеющее над должным.

Посилання на сьогоднішню зустріч, під час якої будемо обговорювати лібертарну стратегію "Іґґдрасілль":

https://us04web.zoom.us/j/71878431321?pwd=50WvxhAnyAxwchZRuhVewtU8awkbhc.1

Meeting ID: 718 7843 1321
Passcode: 3WjNg3

Початок о 19:30

Нагадую, що клуб "Лібертарій" не записує свої зібрання онлайн, тому підключатися до них вчасно та особисто :)

Корочє, жив-був собі такий швейцарський зоолог Рудольф Шенкель, який в середині минулого сторіччя вирішив дослідити поведінку вовків в Базельському зоопарку. На базі свого дослідження він сформував концепцію, що в основі вовчої зграї завжди стоїть жорстка ієрархія, де домінуюча тварина (альфа) встановлює контроль над іншими через агресію та силове протистояння.

Все було б добре, але Шенкель не врахував особливості експерименту. Невеликі групи вовків, що не мали родинних звʼязків, проживали на закритій, обмеженій території. Таке середовище приводило до частих конфліктів за ресурси та статус — вовки не могли розійтися чи сформувати природні сімейні групи. Пізніші дослідження покажуть, що поза неволею ситуація діаметрально протилежна: зграї формуються по родинному принципу, лідерство в них базується на сімейних ролях, а конфлікти за статус практично відсутні, бо молодий самець просто покидає зграю, коли планує сімʼю та шукає партнера.

Але культурку хомо сапіенсів вже встигло попердолить. У вульгарному переказі ідеї Шенкеля та Меха (який розвивав ту ж саму концепцію і поза академічним сегментом) пішли в народ, ну і почалася вся ця дрочільня на альфачів, булінг та домінування.

Одним словом, чуваки дослідили зону, а вирішили, що це суспільство. Цікаво, що той самий Мех, як доброчесний вчений, врахувавши environmental bias помилки оригінальних досліджень, намагався заборонити публікацію своєї книги 1970 року "The Wolf: Ecology and Behavior of an Endangered Species". Вдалося йому це лише в 2022-му (розкажіть мені як авторське право захищає автора, ага).

Ось така історія. А спроби інституціоналізації агресивної поведінки тварин в закритому просторі як моделі для взаємодії індивідів у вільному соціумі є нічим іншим, ніж бажанням перетворити суспільство на тюрму.

Думай-те, дорогі правачки.