читаю книжку і думаю про те, шо дуже сильно хочу жовтий дощовик і жовті гумові чоботи. аби отак ходить по місту серед дощового дня і бути сонцем

таке потрібне мені. на памʼятку 🤎

дивись:
ти все подолав і ти є

❤️‍🩹

мабуть, нову пісню латексфауни я буду слухати на повторі ще роки три

«памʼять — форма безсмертя»

ранок почала зі своєї улюбленої кавʼярні. піднімаюся, а тут чоловік говорить зі своїм маленьким сином.

каже: «бачиш? це слова. зі слів складаються речення, а із речень складають книжку. і книжки мають сенс. коли ти підростеш, то почнеш розуміти ці сенси. а може, й ні. так теж може бути»

почув щире «аґу!» у відповідь і потішився.

❤️‍🩹

таке буття:
відправлення і прибуття

«чи буде щось сильніше в нас в житті? дай боже. та серце знає собі своє»

❤️‍🩹

може, тут є мій майбутній чоловік. ТАК ОТ ВЛАСНЕ

5 клас завтра на уроці української мови буде слухати kler 💆🏻‍♀️💆🏻‍♀️💆🏻‍♀️

Серпанком весняним проженеш печаль
Молодість один раз, поживем, побачим
Хай кличе нас вдаль, мені зовсім не жаль
Любов, не зволікай, бо
Випустиш із виду, весна води принесе
І навіть коли мене нема
І навіть коли я з тобою
Навколо квітне моя весна
Захочеш — стану твоєю весною

🤍

треба створити квітковий вішлист для клумби. треба обрати бути щасливою..