Про імпотентність
або
Як паралізувати апарат державного органу і зруйнувати останню надію на відродження.

З жовтня в МОЗ не стихають пристрасті з приводу зміни структури відомства.
Дебютом в цій історії став проєкт нової штатної структури, який змінював назви директоратів «скандальних» гендиректорів Сухоруковоі та Литовченко і вносив незначну ротацію по решті структури. Сприйнятий він був як спроба позбутися вищезгаданих і, напевно, не дарма.
Історія тихенько обговорилася закритими групами і затихла.

Продовження спектаклю відбулося уже у грудні. Литовченко встигла звільнитися, а її команда потихеньку теж покидала МОЗ, переходячи в інші міністерства.
І тут двоє, ще не призначених на той момент, заступників міністра презентували новий штатний розпис на раптово зібраній нараді.
Подавалася нова структура як чернетка, і десять разів було озвучено, що показується вона для того, щоб її «обговорити і отримати зворотній зв’язок».

А його було багато!

Проєкт був розроблений ледь не на коліні і мав багато недоліків, як з точки зору врегульованих законодавством аспектів (про які розробники просто не знали), так і з точки зору ефективності управління.

Службовцям представили шість нових директоратів, які були сформовані під потенційні повноваження кожного із заступників.
Зручно ж, правда? Один заступник - один директорат. Так, напевно, легше управляти для менеджерів-початківців. І абсолютно неважливо, що функції та сфери відповідальності цих нових директоратів переплітаються так тісно, що без якісних горизонтальних зв’язків результатом буде - «хто в ліс, хто по дрова».
Окрім того, в новій структурі деякі цілі підрозділи себе просто не побачили. На запитання, чи будуть вони звільнені була отримана відповідь - «Ні. Переведемо їх в нові директорати».

Нагадую - структура презентувалася з посилом: «Дайте зворотний зв’язок, і ми його врахуємо».
Це казали «недопризначені» заступники.
А державний секретар (Інна Солодка) вважала по іншому. В той же день щойно представлена структура вийшла з МОЗ і почала свій тернистий шлях погодження ззовні і аж до затвердження.

Пройшло півтора місяці.
З МОЗ звільнилася ще пара десятків людей (між іншим, не лише з команди «скандальних» директорів, а й державних службовців, які пройшли вишкіл і Богатирьовою, і Супрун). Конкурси на вакантні посади не відкривалися - нова ж структура буде. Кадри, що лишилися, закривали собою функції тих, хто пішов і тихенько сходили з розуму.
Комунікація керівництва з командою про подальшу долю - абсолютно відсутня.
Однак дехто кулуарно таки провів щось типу «переговорів». Зокрема Сухоруковій один з заступників запропонував очолити стратегічний директорат.  

І тут, нарешті, приймається нова структура.
В цей момент мав би відбутися якийсь комунікаційний захід чи, хоча б, інформування через керівників структурних підрозділів всіх працівників міністерства.
Але ні.
МОЗ і далі потопало у тиші, просто таємно ділячись у чатиках фотографіями нової штатки. Вона, до речі, майже не змінилася з моменту її презентації. Тобто той зворотній зв’язок, який так просили - просто не був врахований.

МОЗ - велика структура. Але інформація поширюється зі швидкістю світла. Варто документу вийти за межі кабінету, де він був створений, або ідеї бути озвученою в колі більше двох осіб - менш ніж за добу знатиме точно третина співробітників.
Таким чином за тиждень після затвердження нової структури, всі дізналися, що оголошуються конкурси на генеральних директорів.

Слідкуйте за цифрами.

Було п’ять директоратів і три генеральних директора (ще в двох були лиш в.о.).
Стало шість директоратів, а конкурсів на їх керівників відкрили чотири.
Комаріду (фарма) і Скіпальського (гром здоров'я) - просто перевели у нову структуру «автоматично».
А от Сухорукову та Гаврилюка (директор медичного департаменту, якого теж можна було перевести на рівнозначну посаду) - ні.

Сухорукова вирішила звільнитися, а Гаврилюк поки чекає.

І тут виникає запитання: що ж трапилось? Заступник передумав залучати Сухорукову в свою команду? Чи знову пані Інна Солодка забила на бажання та рішення політичної команди?

Тож, хто ж все-таки керує  сьогоднішнім МОЗом? Юрист з Могилянки Скалецька з командою? Чи зашкварний державний секретар Солодка?

Але облишимо посади керівників. Вони приймають рішення та координують роботу. А от безпосередньо все виконання покладених на міністерство завдань лежить на плечах рядових виконавців.

Нагадуємо:
- МОЗ і до цього мало значний дефіцит кадрових ресурсів
- з моменту зміни Супрун на Скалецьку міністерство залишило кілька десятків службовців
- за пів року протистоянь та публічних конфліктів люди дуже стомилися.

І за цих умов - затверджується нова штатна структура, яка передбачає повну кадрову ротацію.
І, найважливіше, не відбувається жодної комунікації з тими співробітниками, що залишилися.

А вишенькою на цьому торті стає таємна підготовка до проведення конкурсів ледь не на всі посади нової структури.
Але ж ми пам’ятаємо, що дійсно таємного у МОЗ не може бути нічого?

Ряд «обраних» співробітників було в цей вівторок викликано у відділ кадрів для видачі доручення написати всі посадові інструкції та положення про нові підрозділи. Терміново. Нікому не казати. За дорученням Солодкої.
«Обрані», відчуваючи, що ось він шанс зберегти роботу, сіли тієї ж ночі все те писати, і тепер вже майже все готово, щоб був зіграний фінальний акт даного спектаклю.

Пекло ситуації полягає в тому, що майже всі співробітники сьогоднішнього міністерства не знають однозначно, чи не зустріне їх завтра повідомлення про звільнення. Одні - намагаються створювати ілюзію роботи, хоча думки зайняті хвилюванням за завтрашній день. Інші намагаються швидше завершити критичні проєкти, паралельно ходячи на співбесіди та готуючись звільнитися самостійно. Треті просто чекають, чим все розвернеться, і сподіваються, що знов «перебурлить і устаканиться», як то вже було восени.

А до реформи лишилося всього 38 днів.

Хто буде винен, якщо вона не відбудеться?
Супрун, яка лишила «бунтарів» в міністерстві?
Скалецька, яка здається просто не здатна вчасно приймати управлінські рішення?
Чи Солодка, яка істеричним авторитарним режимом просто зруйнувала сформовану команду?

Хто б це не був - міністерство на грані краху.

Ніщо так сильно не мотивує закрити свої документи, як можлива зміна керівництва МОЗ України у середу. Звісно, це ще не факт, але це буде логічно. Середа це день Х, після якого всі документи доведеться перепогоджувати у нових керівників. І як показує досвід, цей процес може зайняти не тижні, а місяці.

Інше цікаве питання це нові керівники директоратів, які мають бути обрані вже у найближчі тижні. З новим порядком проведення конкурсів остаточне рішення буде за Солодкою, у якої доволі садистське розуміння управлінської ефективності. Не переможці, але фаворити вже відомі, і тому очікування колективу доволі похмурі. І хоча кандидатів подалося доволі багато, але більшість з них це постійні учасники різноманітних конкурсів. Також подались старожили з Департаменту реалізації політик, але звісно найцікавіше - це люди з поза міністерства, на яких покладає надію Солодка та заступники міністра. Шкода, що цю надію не будуть поділяти потенційні підлеглі. 

До початку реформи 29 днів, а управлінський хаос та руйнування МОЗ України тільки посилюється. Новий міністр (якщо він буде) - це камікадзе, який зможе казати, що у всьому винні попередники (що правда), але нічого зробити і показати результат також не зможе, бо банально "людей дохуя, толкових - ніхуя".

Одні співробітники МОЗ України тільки завтра дізнаються, що у них новий міністр, інші переживають за нову політику та її курс, а дехто думає як зберегти свої посади.

Чи залишиться Інна Солодка держсекретарем Міністерства охорони здоров'я України? Хто з заступників Зоряни Скалецької може залишитись? Що буде зі структурою міністерства, та чи завершаться конкурси на чотирьох генеральних директорів директоратів МОЗ України?

Відповідей на ці питання не знає ніхто.

Проте відповіді на деякі питання сьогодні з'явились.

Те, що було відомо вже кілька місяців, сьогодні публічно написав екскерівник патронатної служби міністра при Уляні Супрун Станіслав Грещишин
https://bit.ly/2VKUK7O

Акаунт інтернет-троля Віктора Сисоєнка в фейсбуці веде співробітник МОЗ України Костянтин Баранніков.

Фактів багато, а також, як повідомляють джерела, він заходив на цю сторінку зі своєї робочої IP-адреси. Епічно.

Якщо хтось не знає чи забув, то нагадаємо. У цьому акаунті раніше щоденно публікувались величезні дописи з брехнею про співробітників, керівництво МОЗ України, реформу та взагалі купа апофенічної маячні про жидорептилоїдів.

Що цікаво, Баранніков був помічником народних депутатів руськомірівців з ОПЗЖ Шурми, Новінського, а також довіреною особою Ольги Богомолець.

За часів Супрун він пішов у декретну відпустку, бо не бачив своїх перспектив за такого керівництва (не дивно). Прихід Зоряни Скалецької сприйняв дуже позитивно і тому лайно почав в фб виливати лише на співробітників, а не на керівництво МОЗ України. 

Більше того, він навіть подав документи на участь у конкурсі на генеральних директорів. Щоправда спочатку він не зміг подати правильно пакет документів, і довелось втручатись особисто державному секретарю МОЗ України Інні Солодкій, а потім він завалив тестування. 

Костя, як ти тепер будеш дивитися людям, про яких писав брехню, в очі? 

Така доля інтернет-троля та невдахи.

Студенти бідкаються - Зоряна розводить руками.

Ексміністерка охорони здоров'я Зоряна Скалецька залишила у спадок новом міністру напівпусте міністерство (багато співробітників за такого талановитого управління перевелися працювати в інші міністерства) та невдоволених студентів-медиків, які готуються мітингувати.

Інтернатура - яскравий приклад її недалекоглядної політики. 

Суботні і недільні таємні зустрічі зі студентами-медиками виглядали хоч і недолуго, але мед у вуха студентам заливали знатно.

До речі, організаторами чомусь були її “особистий лікар” та інтерни-комсомольці - вірні піддані своїх ректорів.

Горе-організатори мали чітку мету: зупинити будь-які спроби реформування інтернатури. І байдуже, що пропонувалися різні альтернативні варіанти вирішення проблеми. Але засл(р)анці завдання виконали відмінно: Зоряна Скалецька з цими порадниками протягом 4 (чотирьох!) місяців не могли прийняти рішення. 

Думали-думали і породили геніальну ідею - не робити нічого! 

А як далі бути - то вже не їхня проблема.

Профільний директорат МОЗ України та навіть студенти мали напрацьовані рішення щодо нової моделі інтернатури, бо передчували той крах, який зараз трапився.

Але ж куди їм, якщо ексміністерка визначила куратора, який взявся за справу.

Ілля Бурлаченко - особистий лікар (з його слів) Зоряни Скалецької.

А тепер, увага, він хоче “зайти” в міністерство та стати генеральним директором. 

Як вам стратегія вирішення проблеми?

Ви просто уявіть: по міністерству ходила людина, яка не займає офіційно жодної посади, але представляється “особистим лікарем Скалецької” і намагається впливати на реформування інтернатури та ще й університетських клінік. Як вам рівень управління в МОЗ України? 

Все завалили, як виправити не знають, а тисячі студентів-медиків тепер не знають, що робити.

Урок усім: суботні зустрічі і фото в соціальних мережах не мають нічого спільного з формуванням державної політики.

Сподіваємось, що з новим міністром охорони здоров'я розводити руками ніхто не буде, але ж хто знає.

Вже півтора дні країна живе з новим і напів порожнім Кабінетом міністрів, а Міністерство охорони здоров'я України живе з новим міністром.​

Ілля Ємець - кардіохірург, доктор медичних наук, заслужений лікар України і член та автор всього, чого тіки можна. Так зазначається на офіційному сайті МОЗ України. Чутки і думки про нього ходять різні, але всі зходяться на думці про авторитарний режим керування, коли навіть двері для нього має відчиняти окрема людина.

В МОЗ України завмерли в очікуванні не тільки рядові співробітники, але й заступники ексміністерки Зоряни Скалецької та державний секретар Інна Солодка. Мозівці жартують (або ні), що методи Солодкої здадуться їм раєм в порівнянні з методами нового міністра.

Найперше, що зробив Ілля Ємець - пішов разом з також свіжопризначеним прем'єр-міністром на ток-шоу «Право на владу», яке виходить на каналі 1+1. Воно і не дивно, адже ще вчора приміщення пресслужби МОЗ України почали наповнювати комунікаційники нового міністра. При детальнішому вивченні з'ясувалося, що як мінімум половина з них - це колишні співробітники «1+1 медіа». Тому перший вихід до журналістів у «Право на владу» зовсім не викликає здивування.

До речі, саме в ефірі «Право на владу» Ілля Ємець заявив про відновлення санітарно-епідеміологічної служби (СЕС). Ніби-то під соусом боротьби з коронавірусом. Але насправді, СЕС - це клоака корупції і хабарів. В цьому місці вже лікарні завмерли зі страхом на обличчі. Адже саме до них будуть приходити працівники СЕС і вимагати хабарі за проходження перевірок.

А вже у другу чергу міністр вирішив, що пора зустрітися з колективом свого міністерства. Перша зустріч Зоряни Скалецької з колективом МОЗ України тривала 4,5 хвилини. Ілля Ємець зміг протриматися 15 хвилин.

Ілля Ємець та Зоряна Скалецька прийшли на цю зустріч разом і намагалися зіграти у гру цивілізованої передачі влади, але виглядало це все як фарс. Бо коротко зміст промови нового міністра можна передати приблизно так: «Вітаю зі святом, ось вам квіти (жовті). До речі, вас звільнено».

Щодо майбутнього медичної реформи взагалі стало не просто страшно, а панічно страшно.

«Система Семашка вже не працює, тому її треба модернізувати», - каже міністр Ілля Ємець. Але ж як труп не модернізовуй, це все одно труп. Також ходять чутки, що новий міністр хоче модернізувати і НСЗУ - перевести 15 людей в штат МОЗ України, а НСЗУ ліквідувати. Він, звісно, це заперечує. Кілька місяців тому заступник Уляни Супрун Павло Ковтонюк казав, що першим дзвіночком до згортання реформи буде атака на НСЗУ.

Зараз це вже не дзвіночок, а биття у дзвони Михайлівського золотоверхого в ніч на 30 листопада 2013 року. І ці дзвони не тільки по охорону здоров’я.

Однією з основних причин звільнень останніх міністрів була погана комунікація з суспільством — так вважали в Офісі Президента. 

Зоряні Скалецькій на допомогу був направлений Дмитро Раімов, який не тільки знищив рейтинг Зоряни, але й зіпсував атмосферу в Міністерстві. 

Ілля Ємець привів з собою цілу команду комунікаційників, про що повідомив під час знайомства з колективом. 

Але результат поки що гірше, ніж якби вони мовчали:
- теза про відновлення СЕС дратує людей не менше, ніж теза про відновлення ДАІ.
- теза про "модернізацію системи Семашка" аналогічна тезі про модернізацію КГБ чи КПСС. 

І сьогодні черговий фейл з сексистським привітанням жінок з Сіжнародним жіночим днем. Гендерні питання взагалі слабке місце цього уряду, як можна було переконатись під час промови Прем'єра у Верховній Раді. 

8 березня — це не про "красу", "весну", "жіночність" чи "найкращу половину людства".

Це про рівні права та можливості для жінок та гідне до них ставлення. 

І, насправді, проблем з рівністю, можливостями та гідністю в охороні здоров'я дуже багато — це і складність доступу до ряду медичних професій для жінок, і принизливе ставлення до жінок-професіоналів з боку чоловіків-лікарів, а також утиски та сексуальні домагання. 

Обов'язково почитайте коментарі під привітанням:
https://www.facebook.com/moz.ukr/photos/a.261895253973587/1474275466068887/

П.С. Прикметно, що схожий допис Міністество соціальної політики видалило після обурень підписників.

Куди попливе Міністерство на хвилі останніх політичних зрушень?
Вперед за наміченим курсом? 
Назад «модернізуючи» Семашка?

Відповідей на ці питання не має досі ніхто, окрім самого міністра та його радників.

Враховуючи те, що до ключової дати запуску зміни моделі фінансування спеціалізованої допомоги лишилося всього 23 дні - часу тихенько вичікувати перших рішень просто немає.

За два дні роботи на посаді міністр мав кілька поверхневих зустрічей з заступниками (нових наразі ще немає, а старих не поспішають звільняти) та одну сумбурну зустріч з апаратом.

Але він уже пообіцяв, що на наступному тижні комунікаційники «почнуть масштабну роботу по комунікації курсу Міністерства для громадськості».
Це - раз.

Другим важливим месседжем є те, що наразі міністр з радниками не до кінця розуміють, що ж було зроблено Міністерством охорони здоров'я України до того і які тактичні та стратегічні цілі стоять перед ним далі.

Такі висновки можна зробити із заяв, які висвітлюють повне нерозуміння функції Національної служби здоров'я України, обіцянки відновити СЕС, планування знову негайно змінити структуру Міністерства, згадок про «федеральний бюджет» та про ручне управління з МОЗ України регіональними департаментами. Тобто нова команда м’яко кажучи «не в темі» реформи, яка впродовж трьох років трансформує систему охорони здоров‘я. 

А також «не в темі» чинного правового поля: бажання в один день призначити своїх радників в штат Міністерства та повернути колишню номенклатуру свідчать про те, що люди не в курсі тих законодавчих змін, які відбулися в Україні за останні 10 років. І не в курсі започаткованого після Революції Гідності тренду прозорості публічного управління.

Виходячи з цих двох пунктів (відсутність даних про as is та бажання починати активну комунікаційну кампанію) - наступний тиждень повинен показати, чого ж нам чекати.

Якщо новий міністр має краплю здорового ґлузду та наміри продовжити почате, наступний тиждень для державних експертів у МОЗ України буде переповнений спілкуванням та зустрічами з новою командою для ознайомлення з аспектами уже реалізованого та запланованого на найближчий час.

Якщо ж попереду нас чекає чергова зміна курсу - чинних держслужбовців турбувати не будуть і розпочнуть транслювати месседжі без аналізу.

Спілкування для аналізу ситуації та формування наступних кроків тільки з заступниками недостатньо. Хіба що заплановано залишити право прийняття рішень за ними (а вони продовжать опиратися на ту мінімальну комунікацію з апаратом, яка тільки почала вибудовуватися).

Але враховуючи авторитарний стиль управління нового очільника Міністерства, такий сценарій є дуже малоймовірним.

Одним словом - все складно.

Робити висновки поки що рано, але тривога за долю галузі і країни наростає. 

Роботи на ці 23 дні дуже багато, і рішення потрібно приймати негайно. 

Чи впораємося ми з цим? 

Для прикладу, на минулому тижні Уряд не встиг прийняти більше 5 постанов підготовлених Міністерством та дуже критичних по строкам. Їх потрібно терміново переробити за підписом чинного Міністра, перепогодити з іншими органами, де також змінився очільник, та повторно винести на Кабмін.

І таких завдань перед МОЗ України на найближчий час стоять десятки.

А попереду всього 23 дні.
І нова зміна структури апарату.

Завтра на засіданні Кабінету міністрів України Ірину Микичак призначать на посаду першого заступника міністра охорони здоров'я. 

Раніше вона доволі успішно очолювала Департамент охорони здоров'я Львівської ОДА, але у грудні 2019 року була у не зовсім гарний спосіб звільнена.

Звільнення супроводжувалося двома хвилями "за" і "проти" у ЗМІ та соціальних мережах. 

Призначення її на посаду першого заступника може бути успішним для нового міністра Іллі Ємця, так як Ірина Микичак доволі ефективний менеджер. Але крім свого авторитарного стилю управління вона відома ще і тим, що буде йти курсом, яким скаже йти їй керівництво. Тому цікаво, чи буде вона продовжувати палко підтримувати медреформу, чи буде своїми руками її гальмувати?

Призначення на посаду першого заступника Ірини Микичак також означає, що Андрій Семиволос має бути звільнений.

Доля інших заступників, які залишилися після відставки ексміністерки Зоряни Скалецької, поки невідома. Крім Віктора Ляшка - він майже випадково був призначений головним санітарним лікарем країни, схоже, що ним і залишиться до переможного завершення епохи коронавірусу.

Разом з тим колектив МОЗ України може трохи видихнути повітря з грудей, так як призначення Ірини Микичак означає, що Валентина Гінзбург не буде призначена на посаду першого заступника. Вона виявилась занадто токсичною, навіть для цього уряду.

Починаючи з моменту призначення на посаду, новий міністр Ілля Ємець щоденно проводить зустрічі з усіма зацікавленими сторонами, на цих зустрічах обговорюється план переносу старту другого етапу медичної реформи з 1 квітня на квартал вперед - на 1 липня. 

Вказану інформацію вже підтвердили ряд незалежних одне від одного джерел. 

Незважаючи на публічні заяви нового прем'єра та президента про продовження курсу медичної реформи, ще ніде не було підтверджено про початок її з 1 квітня 2020 року. 

Задачею переносу є черговий "аудит", після якого виявиться, що все "не так як треба". І можна буде руйнувати, те, що вже створено, і будувати щось ефімерне нове. 

Цапом відбувайлом вже визначили Національну службу здоров'я України, чийми руками хочуть відтермінувати початок реформи, а потім і "модернізувати" НСЗУ. 

Проте існує важлива проблема, наразі уряду надзвичайно важливо продовжити співпрацю з МВФ, для якого відтермінування реформи (тим паче зі скандалом) може стати причиною затримки прийняття позитивного рішення. А в очікуванні фінансової кризи і необхідності повернення боргів це може спровокувати дефолт країни. Тому сподіваємося, що ніяких відтермінувань не буде.

Фейсбук Міністерства охорони здоров'я України радісно повідомляє:

"МОЗ України закликає залишатися вдома під час карантину. Стань прикладом для інших, поділися закликом #ЗалишаюсяВдома через рамку для фото у Facebook від МОЗ України."

Всі ставлять аватарки з рамочкою і теж закликають залишитися вдома.

МОЗ України в особі нового міністра Іллі Ємця хоче закрити ресторани та кав'ярні і взагалі все, що не продуктові магазини, аптеки або заправки. Кордон буде повністю закритий сьогодні вночі.

І поруч з усіма цими повідомленнями міністр охорони здоров'я України заявляє: помруть всі пенсіонери. Потім, звісно, було офіційне повідомлення, що його не так зрозуміли. Але давайте будемо чесними, мемчики всі почали робити одразу. І закладатися з друзями та колегами про дату відставки і цього міністра охорони здоров'я. Бо з такими комунікаціями і підготовкою до публічних заходів Ілля Ємець довго на посаді не протягне. Коронавірус накриє і його.

Але давайте повернемося до заклику залишатися вдома.
Всі вихідні співробітники МОЗ України чекали від міністра Іллі Ємця або державного секретаря міністерства Інни Солодкої офіційного розпорядження залишитися вдома для дистанційної роботи. Але ні. Ось вже середина понеділка, але навіть чутки про таке рішення не ходять в чатах співробітників.

В Міністерстві працює більше 200 працівників. То для кого МОЗ України може стати прикладом, якщо саме не дотримується своїх порад?

Ілля Ємець може стати рекордсменом за найменшою тривалістю перебування на посаді серед міністрів охорони здоров'я України. Не пройшло і трьох тижнів з дня його призначення, а деякі народні депутати та анонімні джерала в Офісі Президента повідомляють, що якщо не вчора, то завтра Ілля Ємець напише заяву про свою відставку.

І якщо це станеться, то це тільки позитивно вплине на українську медицину та перспективи боротьби з новим коронавірусом COVID-19. 

Чим встиг запам'ятався цей міністр: 

- постійними нагадуваннями колективу МОЗ України, що він видатний кардіохірург та геній;

- закликами до держслужбовців про те, що їх кількість має бути зменшена, а реформу системи охорони здоров'я мають робити лікарі з міфічної лікарської ради. При тому, що багато співробітників МОЗ України лікарі;

- зовнішністю та стилем як у Брежнєва і підозрою на початкові форми старечого слабоумства;

- нездатністю сформулювати зв'язаний та зрозумілий набір слів в речення;

- абсолютним нерозумінням того, як працюють системи охорони здоров'я. 

- почетом, який бігає за ним між нарадами та кабінетами;

- спробою повернення в МОЗ України схематозників часів його першого приходу на посаду міністра в уряд Азарова та ексміністерки Раїси Богатирьової у напрямок закупівель ліків;

- блокуванням закупівель ліків, в тому числі для боротьби з коронавірусом, через те, що генеральний директор Державне підприємство "Медичні закупівлі України" відмовився призначати своїм заступником уголовника та протеже міністра. bit.ly/2QGWBY0

- спробами звільнити заступників, після яких доводиться з'їдати їхні заяви про звільнення (фігурально). 

- ще більшею кількістю нових і крутих тачок під будівлею МОЗ України. 

Все це та абсолютна неспроможність Іллі Ємця призвели до того, що робота міністера заблокована, а центр прийняття рішень знову перемістився в інше місце.

Хочемо нагадати міністру: "Бувають в житті такі моменти, коли найвищою чеснотою і найбільшим моральним вчинком є звільнити оточуючих від своєї присутності, такі речі розуміти треба." (с)