Зробив добірку до Дня матері. В моєї мами один з найулюбленіших фільмів був "Останній самурай", а у вашої?
"Що не так з Кевіном?" (2011)
Похмура стрічка про переживання матері, яка нагадує, що іноді діти вчиняються злочини не через провтик у вихованні.
"Бабадук" (2014)
Постгорор присвячений спільному переживанню матері та сина смерті чоловіка і батька.
"Паралельні матері" (2021)
Для Педро Альмодовара тема материнства така ж магістральна, як ЛГБТ-любові та історичної пам'яті. Тут він все це вдало поєднує, показуючи історії двох матерів - дорослої та успішної та молодої і зовсім недосвідченої.
"Та що танцює у темряві" (2000)
Один з найпотужніших та наймоторошніших маніфестів про безвідмовність материнської любові. При цьому це мюзикл!!!
"Ерін Брокович" (2000)
В той же рік, що Трієр зняв "Ту що танцює у темряві", Содерберг зняв стрічку про багатодітну матір, що не сиділа склавши руки, та реалізувала себе, допомогла людям та не забула бути матір'ю.
"Аліса тут більше не живе" (1974)
Дуже мила та неочікувана для творчості Мартіна Скорсезе суміш мелодрама та ромкому про жінку, що овдовіла та стала матір'ю-одиначкою, однак все ж подолала життєві труднощі та знайшла нове життя.
"Маленька мама" (2021)
Дуже тендітна та меланхолійна казка про те, як дівчинка бачить свою маму у власному віці.
"Лавровий каньйон" (2001)
Френсіс Макдорманд мабуть найчастіше грає матерів в кіно. Вирішив обрати менш драматичну роль ніж "Білбордах" і менші трагікомічну, як в "Фарго". Тому буде роль матері, яка примудряється відбивати дружину у свого сина.
"Вклонись до землі" (1985)
Дуже похмуре і страшне кіно від Леоніда Осики про те, як жінка втратила дітей на війні і тому стала прийомною матір'ю для сиріт цієї війни. Нестерпний від болю роздум про материнство у війні.
"Що не так з Кевіном?" (2011)
Похмура стрічка про переживання матері, яка нагадує, що іноді діти вчиняються злочини не через провтик у вихованні.
"Бабадук" (2014)
Постгорор присвячений спільному переживанню матері та сина смерті чоловіка і батька.
"Паралельні матері" (2021)
Для Педро Альмодовара тема материнства така ж магістральна, як ЛГБТ-любові та історичної пам'яті. Тут він все це вдало поєднує, показуючи історії двох матерів - дорослої та успішної та молодої і зовсім недосвідченої.
"Та що танцює у темряві" (2000)
Один з найпотужніших та наймоторошніших маніфестів про безвідмовність материнської любові. При цьому це мюзикл!!!
"Ерін Брокович" (2000)
В той же рік, що Трієр зняв "Ту що танцює у темряві", Содерберг зняв стрічку про багатодітну матір, що не сиділа склавши руки, та реалізувала себе, допомогла людям та не забула бути матір'ю.
"Аліса тут більше не живе" (1974)
Дуже мила та неочікувана для творчості Мартіна Скорсезе суміш мелодрама та ромкому про жінку, що овдовіла та стала матір'ю-одиначкою, однак все ж подолала життєві труднощі та знайшла нове життя.
"Маленька мама" (2021)
Дуже тендітна та меланхолійна казка про те, як дівчинка бачить свою маму у власному віці.
"Лавровий каньйон" (2001)
Френсіс Макдорманд мабуть найчастіше грає матерів в кіно. Вирішив обрати менш драматичну роль ніж "Білбордах" і менші трагікомічну, як в "Фарго". Тому буде роль матері, яка примудряється відбивати дружину у свого сина.
"Вклонись до землі" (1985)
Дуже похмуре і страшне кіно від Леоніда Осики про те, як жінка втратила дітей на війні і тому стала прийомною матір'ю для сиріт цієї війни. Нестерпний від болю роздум про материнство у війні.
❤32
Якось Мартін Скорсезе усвідомив, що його улюблений актор Роберт Де Ніро занадто старий, щоб знятись в "Бандах Нью-Йорка".
Тоді Де Ніро запропонував взяти в "Банди Нью-Йорка" молодий талант Леонардо Ді Капріо, з яким він знімався ще в 1993 році в "Житті цього хлопця".
Так в Скорсезе з'явився ще один улюблений актор і в обох них з'явився друг.
А вчора Ді Капріо вручав Де Ніро Почесну Золоту пальмову гілку. Старий аж просльозився, коли заграла тема з "Таксиста"
Тоді Де Ніро запропонував взяти в "Банди Нью-Йорка" молодий талант Леонардо Ді Капріо, з яким він знімався ще в 1993 році в "Житті цього хлопця".
Так в Скорсезе з'явився ще один улюблений актор і в обох них з'явився друг.
А вчора Ді Капріо вручав Де Ніро Почесну Золоту пальмову гілку. Старий аж просльозився, коли заграла тема з "Таксиста"
❤62👍7👏2🐳1
Діставсь нарешті "Грішників" Раяна Куглера. Хочу сказати, що це дійсно шедевральне кіно.
Якщо коротко про сюжет, то це історія про братів-близнюків (обох грає Майкл Б. Джордан), які хлопчаками втекли з Дельти Міссісіпі і повернулись в рідний Кларксдейл після участі у Першій світовій і гангстерських розбірок в Чикаго, щоб відкритий вдома власний джук-джойнт. В джук-джойнті грає їх кузен Семмі, чий блюз здатен вводити глядачів у містичний транс. Це й приваблює ірландських вампірів, які не мають покою, а людям в джук-джойнті тепер треба дожити до світанку.
Раян Куглер - найпослідовніший автор афроамериканської теми у сучасному кіно, який буквально мультижанровий. Починаючи від сандес-фільму "Станція Фрутвейл" і завершуючи супергеройським екшном про Чорну Пантеру з всесвіт Марвел та боксерською драмою про Кріда з всесвіту Роккі.
"Грішники" ловко діляться на два великі акти. Перший нагадує хорошу драму про життя темношкірих на Півдні у 1930-х, коли закони Джима Кроу фактично визначали їх другим сортом. А другий - це власне досить яскравий екшн-трилер про вампірів в дусі "Від заходу до світанку", але менш комедійний. Зв'язковим між цими актами виступає блюз, що стає насправді лейтмотивом цього фільму.
Всі знають жарт про те, що блюз - це коли хорошій людині погано. Блюз зародився в плантаціях, бараках, тюрмах та казармах. Завжди це була музика змазаної моралі. Музика, де межа між гріховністю та праведністю була дуже тонка. Усі хто волею долі опиняються в ту ніч в джук-джойнті - це люди, які одночасно втілюють грішникам і праведника. Від братів, що вбивали, але лише тому, що не вбивати не могли до старого блюзмена, що віддав душу гріхами, лише щоб не бачити зла навколо.
Можна сказати, що Раян Куглер знімає блексплоатейшн про нещасних "чорних" на Півдні, але ні, його фільм значно ширше дивиться на тематику Півдня 1930-х, тому тут знаходиться місце китайській діаспорі, мовчазним індіанцям, а роль вампірів дістається ірландським хліборобам - одній з найбідніших громад на Півдні. Щоправда, лишається і місце білому непотребу з Ку-клус-клана, який ірландським вампірам не менш огидний, ніж афроамериканцям. Фактично, Куглер створює екшн-трилер в стилі уже підзабутої "південної готики". Його вампіри - це не носферату з карпатського фольклору, але й не вигаданий з нуля персонаж з десятків голлівудських фільмів. Його вампіри - це духи померлих, які не можуть з'єднатись з корінням, як те заповідали шамани південного вуду, де змішались легенди Африки, сказання Ірландії та вірування індіанців у одну дивну та складно збагненну міфологію, яку досі описують антропологи.
Цю страшну легенду південної готики, що змахує насправді на ревізіоністський вестерн з тропом повернення додому хлопчака, що став чоловіком, Куглер майстерно підв'язує до теми духовного фундаменту афроамериканського народу - блюзу. "Релігію нам нав'язали, а блюз ми привезли з дому" - вчиться старий блюзмен Семмі. Саме тому головна локація фільму джук-джойнт - розважальний заклад з танцями, випивкою та картами, куди приходили афроамериканці, щоб забути про важку працю та расистські закони. Саме джук-джойнти стали тим простором, де блюз набув важливих звучань та сформувався, як жанр.
Події фільму не дарма відбуваються в Кларксдейлі - місці, з якого колись утік в свої мандри легенда гітарного блюзу Роберт Джонсон. Який за повір'ям продав душу Дияволу за свою майстерність та відкрив у 1938 році той самий "клуб 27". І Семмі стає алюзією на Роберта Джонсона, коли не відпускає гітарний риф у церкві.
"Грішники" - це майстерно завуальоване в блокбастерну обговортку авторське висловлювання про духовне коріння афроамериканської спільноти США. І поява легенди блюзу Бадді Гая -лише підсилює цей наратив. Єдине, чого мені не вистачило у цьому фільмі, так це хоча б невеликою ролі Веслі Снайпса. Він би тут ідеально підійшов.
Якщо коротко про сюжет, то це історія про братів-близнюків (обох грає Майкл Б. Джордан), які хлопчаками втекли з Дельти Міссісіпі і повернулись в рідний Кларксдейл після участі у Першій світовій і гангстерських розбірок в Чикаго, щоб відкритий вдома власний джук-джойнт. В джук-джойнті грає їх кузен Семмі, чий блюз здатен вводити глядачів у містичний транс. Це й приваблює ірландських вампірів, які не мають покою, а людям в джук-джойнті тепер треба дожити до світанку.
Раян Куглер - найпослідовніший автор афроамериканської теми у сучасному кіно, який буквально мультижанровий. Починаючи від сандес-фільму "Станція Фрутвейл" і завершуючи супергеройським екшном про Чорну Пантеру з всесвіт Марвел та боксерською драмою про Кріда з всесвіту Роккі.
"Грішники" ловко діляться на два великі акти. Перший нагадує хорошу драму про життя темношкірих на Півдні у 1930-х, коли закони Джима Кроу фактично визначали їх другим сортом. А другий - це власне досить яскравий екшн-трилер про вампірів в дусі "Від заходу до світанку", але менш комедійний. Зв'язковим між цими актами виступає блюз, що стає насправді лейтмотивом цього фільму.
Всі знають жарт про те, що блюз - це коли хорошій людині погано. Блюз зародився в плантаціях, бараках, тюрмах та казармах. Завжди це була музика змазаної моралі. Музика, де межа між гріховністю та праведністю була дуже тонка. Усі хто волею долі опиняються в ту ніч в джук-джойнті - це люди, які одночасно втілюють грішникам і праведника. Від братів, що вбивали, але лише тому, що не вбивати не могли до старого блюзмена, що віддав душу гріхами, лише щоб не бачити зла навколо.
Можна сказати, що Раян Куглер знімає блексплоатейшн про нещасних "чорних" на Півдні, але ні, його фільм значно ширше дивиться на тематику Півдня 1930-х, тому тут знаходиться місце китайській діаспорі, мовчазним індіанцям, а роль вампірів дістається ірландським хліборобам - одній з найбідніших громад на Півдні. Щоправда, лишається і місце білому непотребу з Ку-клус-клана, який ірландським вампірам не менш огидний, ніж афроамериканцям. Фактично, Куглер створює екшн-трилер в стилі уже підзабутої "південної готики". Його вампіри - це не носферату з карпатського фольклору, але й не вигаданий з нуля персонаж з десятків голлівудських фільмів. Його вампіри - це духи померлих, які не можуть з'єднатись з корінням, як те заповідали шамани південного вуду, де змішались легенди Африки, сказання Ірландії та вірування індіанців у одну дивну та складно збагненну міфологію, яку досі описують антропологи.
Цю страшну легенду південної готики, що змахує насправді на ревізіоністський вестерн з тропом повернення додому хлопчака, що став чоловіком, Куглер майстерно підв'язує до теми духовного фундаменту афроамериканського народу - блюзу. "Релігію нам нав'язали, а блюз ми привезли з дому" - вчиться старий блюзмен Семмі. Саме тому головна локація фільму джук-джойнт - розважальний заклад з танцями, випивкою та картами, куди приходили афроамериканці, щоб забути про важку працю та расистські закони. Саме джук-джойнти стали тим простором, де блюз набув важливих звучань та сформувався, як жанр.
Події фільму не дарма відбуваються в Кларксдейлі - місці, з якого колись утік в свої мандри легенда гітарного блюзу Роберт Джонсон. Який за повір'ям продав душу Дияволу за свою майстерність та відкрив у 1938 році той самий "клуб 27". І Семмі стає алюзією на Роберта Джонсона, коли не відпускає гітарний риф у церкві.
"Грішники" - це майстерно завуальоване в блокбастерну обговортку авторське висловлювання про духовне коріння афроамериканської спільноти США. І поява легенди блюзу Бадді Гая -лише підсилює цей наратив. Єдине, чого мені не вистачило у цьому фільмі, так це хоча б невеликою ролі Веслі Снайпса. Він би тут ідеально підійшов.
❤37🔥8👍2🤔1🌭1
Легенда повертається в кіно 3 жовтня.
Саме 3 жовтня в обмежений реліз виходить режисерський дебют його сина, Ронана "Anemone". В світовий фільм має вийти 10 жовтня.
Легендарний батя писав сценарій разом з сином та описують його, як історію про складні та глибокі зв'язки між братами, батьками та синами.
Востаннє Деніель Дей-Льюїс знімався у "Примарній нитці" Пола Томаса Андерсона.
Саме 3 жовтня в обмежений реліз виходить режисерський дебют його сина, Ронана "Anemone". В світовий фільм має вийти 10 жовтня.
Легендарний батя писав сценарій разом з сином та описують його, як історію про складні та глибокі зв'язки між братами, батьками та синами.
Востаннє Деніель Дей-Льюїс знімався у "Примарній нитці" Пола Томаса Андерсона.
❤21🥱3🔥1
Написав для LB.UA рецензію на "Kneecap" - фільм про ірландський хіп-хоп гурт "Kneecap".
Це дуже смішна і водночас чорна кримінальна комедія в духі серіала Brassic, але заснована на реальній історії ірландомовного гурту. При цьому за цими авантюрними пригодами, фільм розповідає значно важливіші теми, як то національної ідентичності та значення мови в цьому процесі.
Чесно кажучи, це фільм, який ідеально лягає на дуже широку аудиторію і такого українського кіно мені б хотілось бачити.
Це дуже смішна і водночас чорна кримінальна комедія в духі серіала Brassic, але заснована на реальній історії ірландомовного гурту. При цьому за цими авантюрними пригодами, фільм розповідає значно важливіші теми, як то національної ідентичності та значення мови в цьому процесі.
Чесно кажучи, це фільм, який ідеально лягає на дуже широку аудиторію і такого українського кіно мені б хотілось бачити.
LB.ua
Ірландська кримінальна комедія Kneecap: мова має значення
З 15 травня в українському прокаті музично-кримінальна комедія Kneecap — байопік про найвідоміший ірландський хіп-хоповий гурт. Фільм отримав приз глядацьких симпатій на фестивалі «Санденс» і став висуванцем від Ірландії на здобуття премії «Оскар». Кінокритик…
❤25🔥6👍3
Написав чесну думку щодо останньої наразі "Місії неможливої".Якщо коротко, то єдине, що не можливо завершити - це саму франшизу.
Тому очікуємо десятої ювілейної франшизи до 70-річного ювілею Тома Круза (дев'ята до 65-річчя буде менш помітним ще одним ребутом).
Тому очікуємо десятої ювілейної франшизи до 70-річного ювілею Тома Круза (дев'ята до 65-річчя буде менш помітним ще одним ребутом).
LB.ua
«Місія неможлива: Фінальна розплата»: пригода тривалістю у нескінченність
Майже відразу після позаконкурсного показу на Каннському кінофестивалі в український прокат влітає «Місія неможлива: Фінальна розплата» — уже восьмий фільм екшн-франшизи з Томом Крузом у ролі супершпигуна Ітана Ганта, який повсякчас рятує світ від невідворотної…
🔥12👍4❤2⚡1
Сьогодні стартує КиївКіноФест - ретроcпективні покази фільмів, які показують різний Київ. Цей фест проводить кінотеатр "Жовтень" спільно з Довженко-Центром до Дня Києва, який цієї неділі.
Подивився, що в програмі цьогорічного КиївКіноФесту і зробив гайд для LB.UA з чотирьох фільмів, які точно раджу подивитись.
Подивився, що в програмі цьогорічного КиївКіноФесту і зробив гайд для LB.UA з чотирьох фільмів, які точно раджу подивитись.
LB.ua
Круговерть великого міста: що подивитися на Київкінофесті
В останню неділю травня кияни традиційно відзначають День міста. Щорічно в цей час багато заходів різного формату. Зокрема, кінотеатр «Жовтень» спільно з Довженко-Центром проводить кінофестиваль ретроспективих показів «Київкінофест», на який збирають фільми…
❤19🔥2👍1
У березні Наталка Джура покликала мене на інтерв'ю на свій новий ютуб-канал розповісти про українське кіно.
Трошки часу і магії і от це інтерв'ю вийшло в люди. Я більше години розповідаю про Довженка, про українське поетичне кіно, чому 2000-ні - найгірша доба для кіно та чому на мою думку "Атлантида" - найоптимістичніший фільм про війну.
Дивіться, ставте лайки, підписуйтесь на канал Наталки. Може я ще колись там опинюсь.
Трошки часу і магії і от це інтерв'ю вийшло в люди. Я більше години розповідаю про Довженка, про українське поетичне кіно, чому 2000-ні - найгірша доба для кіно та чому на мою думку "Атлантида" - найоптимістичніший фільм про війну.
Дивіться, ставте лайки, підписуйтесь на канал Наталки. Може я ще колись там опинюсь.
🔥25👍7❤6👎1
🦎 Нагадую, що колись цей канал взагалі мав бути про моє захоплення тераріумістикою, однак після того, як кінокритика стала хобі, що вийшло з-під контролю, він став каналом про кіно.
А тому тримайте фото смішного гекона Токі і добірку Української Культурної теки - простору натхнення та єдності,
де зібрані найкращі Telegram-канали з душею.💛💙
Тут є все: кіно, книги, історія, музика, психологія та інший нішевий цікавий контент на культурну тематику.
Разом творімо українське й споживаємо лише якісний контент
🫡 ТИЦЯЙТЕ СЮДИ
А тому тримайте фото смішного гекона Токі і добірку Української Культурної теки - простору натхнення та єдності,
де зібрані найкращі Telegram-канали з душею.💛💙
Тут є все: кіно, книги, історія, музика, психологія та інший нішевий цікавий контент на культурну тематику.
Разом творімо українське й споживаємо лише якісний контент
🫡 ТИЦЯЙТЕ СЮДИ
🫡17😁3👍2
До речі та, в прокаті "Ліло і Стіч".
І для багатьох моїх знайомих стало відкриттям, що це саме фільм. Але це дійсно ФІЛЬМ. І при цьому він не така бездушна і погана адаптація анімації, як "Білосніжка". Це дуже тепла, щемка і весела казка про те, що неважливо, з кого складається родина - важливо, щоб тебе в ній любили.
Тому раджу йти і ностальгувати, хто любив мультик "нульових" та просто гарно проводити вихідні, хто не бачив оригінальної історії (фільм іноді покадрово їх відтворює).
Більше про Стіча, гавайську культуру і юну Майю Кеалоху в рецензії.
І для багатьох моїх знайомих стало відкриттям, що це саме фільм. Але це дійсно ФІЛЬМ. І при цьому він не така бездушна і погана адаптація анімації, як "Білосніжка". Це дуже тепла, щемка і весела казка про те, що неважливо, з кого складається родина - важливо, щоб тебе в ній любили.
Тому раджу йти і ностальгувати, хто любив мультик "нульових" та просто гарно проводити вихідні, хто не бачив оригінальної історії (фільм іноді покадрово їх відтворює).
Більше про Стіча, гавайську культуру і юну Майю Кеалоху в рецензії.
LB.ua
Сімейний блокбастер «Ліло і Стіч»: родина — це там, де не забувають
З 22 травня в український прокат вийшов сімейний блокбастер «Ліло і Стіч» — фільм, знятий за мотивами однойменної діснеївської анімації. Кінокритик Ігор Кромф розповідає, наскільки вдалою була ця спроба римейку компанії Disney і чи варта вона походу в кіно.
❤32⚡1🤔1🌭1
Суб'єктивно про переможців Канн, яких я навіть не бачив 🙃
🌴"Золота пальмова гілка" дісталася Джафару Панагі за його новий фільм "Це був нещасний випадок". З оглядів критиків з полів можна зрозуміти, що це трагікомічна історія зустрічі репресованого та карателя. Взагалі іранський кінематограф - це окрема улюблена моя тема, адже це одночасно чудове авторське кіно на соціальні теми, а з іншого боку - це реальний приклад культурного спротиву диктатурі. Панагі наприклад на батьківщині судимий до восьми років тюрми. В його колег по цеху ситуація не ліпша. Панагі фактично стає одним з найтитулованіших режисерів, який зібрав три призи гранд-фестивалів: Золотого лева за "Коло" про життя жінок при ісламістському режимі, Золотого ведмедя за "Таксі" - один з найкращих його фільмів та тепер от ще Золота пальмова гілка. Цікаво лише, чи подасть Франція (де живе Панагі) цей фільм на "Оскар", як Німеччина подала фільм Расулофа минулого року.
🌴 Гран-прі журі отримав любов пізніх міленіалів та зумерів Йоакім Трієр за чергову історію проживання батьківських та сестринських почуттів "Сентиментальні цінності". Насправді ще про "Найгіршу людину в світі" всі говорили, що він мав хоч щось отримати, тому ця відзнака була питанням часу. "Найгірша людина в світі" була досить милою картино, тому очікуємо нового Трієра в кіно.
🌴Приз журі одночасно в двох - "Сірат" Олівера Лаше та "Звук падіння" Маші Шілінські. З ними цікава історія. Першого страшно хвалять зумери та пізні міленіали, але дуже скупо відзиваються ранні мілінеали і бумери, а про другий - навпаки. Перший про батька, що шукає доньку-рейверку в мароканській пустелі, а другий про кілька поколінь жінок об'єднаних травмою. Обидва страшно цікаві.
🌴 Приз за кращу режисеру, а з ним і приз ФІПРЕСІ дістав бразильський фільм "Секретний агент" Клебера Мендонса Фільйо. Також у цього фільму приз за кращу чоловічу роль. Це історія про вчителя в останні роки бразильської військової диктатури у 1970-х. Мрію, щоб він хоч якимось чином попаде в Україну - чи прокат, чи на якийсь фест. У нас мало що приходить з Латинської Америки, а це унікальний і цікавий світ, який можна досліджувати безкінечно.
🌴 Не можна просто так взяти і не нагородити в Каннах фільм братів Дарденів. Бельгійські режисери буквально вирощені Каннами. Тому їх "Молоді матері" - соціальна драма про жительок центру молодих матерів отримує приз за кращий сценарій. .
🌴Спеціальна відзнака у китайського режисера Бі Гана за його синефільську розповідь про китайську історію і кіно "Воскресіння". Вангую, що це знову щось дуже красиве, але висидіти це важко.
Ну і головний переможець Канн - це звісно переможець Palm Dog. Цьогоріч це ісландська вівчарка Панда з камерної стрічки ісландського режисера Глінура Палмасона "Кохання, що залишається". Панда - це пес режисера. Але блін, лише ради неї можна було Канни зорганізувати.
🌴"Золота пальмова гілка" дісталася Джафару Панагі за його новий фільм "Це був нещасний випадок". З оглядів критиків з полів можна зрозуміти, що це трагікомічна історія зустрічі репресованого та карателя. Взагалі іранський кінематограф - це окрема улюблена моя тема, адже це одночасно чудове авторське кіно на соціальні теми, а з іншого боку - це реальний приклад культурного спротиву диктатурі. Панагі наприклад на батьківщині судимий до восьми років тюрми. В його колег по цеху ситуація не ліпша. Панагі фактично стає одним з найтитулованіших режисерів, який зібрав три призи гранд-фестивалів: Золотого лева за "Коло" про життя жінок при ісламістському режимі, Золотого ведмедя за "Таксі" - один з найкращих його фільмів та тепер от ще Золота пальмова гілка. Цікаво лише, чи подасть Франція (де живе Панагі) цей фільм на "Оскар", як Німеччина подала фільм Расулофа минулого року.
🌴 Гран-прі журі отримав любов пізніх міленіалів та зумерів Йоакім Трієр за чергову історію проживання батьківських та сестринських почуттів "Сентиментальні цінності". Насправді ще про "Найгіршу людину в світі" всі говорили, що він мав хоч щось отримати, тому ця відзнака була питанням часу. "Найгірша людина в світі" була досить милою картино, тому очікуємо нового Трієра в кіно.
🌴Приз журі одночасно в двох - "Сірат" Олівера Лаше та "Звук падіння" Маші Шілінські. З ними цікава історія. Першого страшно хвалять зумери та пізні міленіали, але дуже скупо відзиваються ранні мілінеали і бумери, а про другий - навпаки. Перший про батька, що шукає доньку-рейверку в мароканській пустелі, а другий про кілька поколінь жінок об'єднаних травмою. Обидва страшно цікаві.
🌴 Приз за кращу режисеру, а з ним і приз ФІПРЕСІ дістав бразильський фільм "Секретний агент" Клебера Мендонса Фільйо. Також у цього фільму приз за кращу чоловічу роль. Це історія про вчителя в останні роки бразильської військової диктатури у 1970-х. Мрію, щоб він хоч якимось чином попаде в Україну - чи прокат, чи на якийсь фест. У нас мало що приходить з Латинської Америки, а це унікальний і цікавий світ, який можна досліджувати безкінечно.
🌴 Не можна просто так взяти і не нагородити в Каннах фільм братів Дарденів. Бельгійські режисери буквально вирощені Каннами. Тому їх "Молоді матері" - соціальна драма про жительок центру молодих матерів отримує приз за кращий сценарій. .
🌴Спеціальна відзнака у китайського режисера Бі Гана за його синефільську розповідь про китайську історію і кіно "Воскресіння". Вангую, що це знову щось дуже красиве, але висидіти це важко.
Ну і головний переможець Канн - це звісно переможець Palm Dog. Цьогоріч це ісландська вівчарка Панда з камерної стрічки ісландського режисера Глінура Палмасона "Кохання, що залишається". Панда - це пес режисера. Але блін, лише ради неї можна було Канни зорганізувати.
❤24⚡1🔥1
Написав трохи про серіал "Студія" для колег з LB.UA.
Як на мене за всім цим гумором, зірковими камео та процедуральною історією продюсерства розкривається ще одна важлива для самих шоуранерів Сета Рогана та Евана Голдберга тема. Це тема професійного дорослішання, коли заради ти досягаєш певного рівня, де романтичність має перетворитись на прагматичність, однак чи має це стати причиною того, щоб перестати любити кіно?
Як на мене за всім цим гумором, зірковими камео та процедуральною історією продюсерства розкривається ще одна важлива для самих шоуранерів Сета Рогана та Евана Голдберга тема. Це тема професійного дорослішання, коли заради ти досягаєш певного рівня, де романтичність має перетворитись на прагматичність, однак чи має це стати причиною того, щоб перестати любити кіно?
LB.ua
Серіал «Студія»: голлівудські анекдоти про дорослішання і велику мрію
У травні завершився перший десятисерійний сезон серіалу «Студія» від Apple TV. Це гомерично комедійне шоу про страх і ненависть у Голлівуді. Його шоуранерами стали Сет Роґен, який також зіграв головну роль очільника студії, та Еван Ґолдберґ. Серіал відзначився…
❤20✍2⚡1
Тільки завершився перший сезон серіалу "Студія", як Роген та компанія уже анонсують роботу над другим і заявляють про появу Джеймса Кемерона, Аль Пачіно, Крістен Стюарт, Леонардо Ді Капріо.
Хоча головна мрія Сета Рогена - це легендарний Деніел Дей-Льюїс, який повертається в кіно в жовтні. Навіть цікаво чи вийде в Рогена заарканити Дей-Льюїса у свій серіал.
Хоча головна мрія Сета Рогена - це легендарний Деніел Дей-Льюїс, який повертається в кіно в жовтні. Навіть цікаво чи вийде в Рогена заарканити Дей-Льюїса у свій серіал.
Variety
Seth Rogen Sends Message to Daniel Day-Lewis to Guest Star on ‘The Studio’ Season 2: ‘Please Consider a Zoom With Us, We’ll Pitch…
Seth Rogen says Daniel Day-Lewis is his dream guest star for Season 2 of 'The Studio.'
🔥20😁4⚡1❤1