Триває мій перегляд серіалу "SAS: Невідомі герої" про один з найлегендарніших спецпідрозділів у світі в роки Другої світової.

Про перший сезон присвячений процесу створення SAS та їх бойового хрещення у Північній Африці я писав раніше ось тутечки.

Другий сезон зосереджений на участі бійців SAS у Італійській кампанії 1943 року. Шоураннер Стівен Найт (батько-засновник "Гострих картузів") вдало працює з реальним історичним матеріалом переплітаючи його з художньою вигадкою, так, що складно на перший погляд відрізнити де вигадка, а де реальність. Власне, сам серіал починаєть з фрази "Все у серіалі має реальні події, однак це не урок історії".

Команда серіалу пофіксила питання музичного оформлення, щоб плейлист SAS не нагадував плейлист будь-якого баті з гаражів. А також приклались до розвитку персонажів. Перший сезон був сповнений грубого солдатського гумору та авантюрних подвигів. У другому сезоні Найт сконцентрувався на темі переживання війни. Якщо герої першого епізоду - це були відірвиголови, яких не міг терпіти їх підрозділ і тому їх відправили у SAS з думкою, що там вони загинуть найближчим часом, на що герої залюбки підписуються. То у другому ми бачимо людей, які починають усвідомлювати тезу Гемінгвея про те, що "війна - це не спортивне змагання, де дві команди борються за приз". Другий сезон - це історія про людей, які переживають ПТСР і в кожного з героїв він має свій прояв.

У решті Найт і далі професійно вивіряє позиції героїв, кадри все так само наповнені британською мілітарною естетикою, але тепер вже не суворими пустельними краєвидами, а теплими і трохи лінивими краєвидами Сицилії (мені це стало цікавим доповнення до перегляду "Гепарда").

"SAS: Невідомі герої" - все ще кращий історичний серіал про війну, який знімають наразі і він цілком заслужено складає конкуренцію "Братам по зброї" та "Тихому океану" і точно кращий за "Володарів повітря". Третій сезон за логікою має бути присвячений участі SAS в операціях на території Франції, Нідерландів та Бельгії та темі конкуреції британців та американців у ДСВ. Очікую на продовження.

🐦 Сьогодні Міжнародний день птахів. Я звісно більше по рептиліям, але спостерігати за птахами - це теж своєрідне медитативне задоволення. Тому тримайте добірку фільмів з птахами.

🐦 "Птахи" (1963)

Логічно було б почати з культового трилеру Гічкока про атаку птахів на людей.

🐦 "Птахолов з Алькатрасу" (1962)

Дуже меланхолійна історія з Бертом Ланкастером в головній ролі, яка розповідає про справжнього в'язня Алькатрасу - Роберта Страуда. Це історія про те, як зацікавлення птахами раптом може відкрите нову грань людини.

🐦 "Ворон" (1994)

Культова своєю реальною трагічністю історія помсти, де образ ворона слугує медіумом між світом живих та мертвих.

🐦 "Соколи" (2002)

Суперхимерне ісландське роад-муві про самогубцю та астрологиню, що рятують соколів. За цим абсурдним сюжетом насправді криється знайома історія того, як дві загублені душі знайшли одне одного в цьому буремному світі.

🐦 "Кес" (1969)

Ранній Кен Лоуч знімає історію дорослішання повну підліткової жорстокості, сімейних трагедій, бідності, втрати та дружби.

🐦 "Голубівники Києва" (2023)

Розведення породистих голубів було дуже популярним міським хобі в радянський час. Документальний короткометражний док дуже ніжно фільмує останніх власників київських голубівень, для яких це хобі стало сенсом життя.