Я вже писав в себе на леттербоксі: якщо "Нафта" була великим модерністським кінороманом про американське минуле, то "Одна битва за іншою" - це великий постмодерністський кінороман про американське сьогодення.

Більше в рецензії для колег з LB.UA.

Адмін не вмер. Просто в журі ОМКФ і писав останнім часом чимало, то скоро будуть тексти.

А поки огляд на "Каховський об'єкт", який звісно далеко не Doom i навіть не Overlord але на тлі "Конотопської відьми" (чиє він ідейне продовження) виглядає навіть досить жваво.

Хоча горору тут немає. І очікувати совкової хтоні рівня "You are empty" не варто. До слова, напишіть в коментарях, хто теж в неї грав?

Наша непостійна (на жаль!) рубрика - Пол Шредер оцінює сучасне кіно.

Хвалить ПТА і Шона Пенна в "Одній битві за іншою". Скорсезе нагадую сильно сварив останнього разу.

Рубрика "Раз в рік і мені бомбить"

Я в своєму кінокритичному ремеслі взагалі не звик на щось скаржитись, але сьогодні ситуація була рівня відвертого хамства.

Передпоказ документального фільму "Друге дихання" про українських військових, які після поранень, зійшли на Кіліманджаро. Ідеальний варіант для хорошого тексту з коментарями учасників сходження.

Офіційно акредитувався на запрошення Green Light Film. Прийшов в улюблений кінотеатр «Жовтень» і на вході мені дають запрошення з вільною посадкою. При цьому іншим людям дають з місцями. На моє запитання у представників дистриб'юторів, а як в залі сидіти, мені говорять: "Заходьте в зал, сідайте де зручно, місця всім вистачить".

Заходжу, сідаю спеціально вище і скраю, щоб нікого не турбувати. І ось починається фільм і на моє місце приходить жінка з номерним квитком. Фільм вже йде, зал заповнений.

Звісно, що я вийшов. Вечір зіпсовано. Перспективно хороший матеріал хз чи тепер вийде.

Green Light Film - такий рівень рівень організації - це просто хамство.