За 3 квартали 2025 року на українському ринку відбулося 45 угод злиття та поглинання на загальну розголошену вартість 806 млн дол. За аналогічний період 2024 року – 37 угод на 746 млн дол. Тобто за рік контрактів стало більше за кількістю (+22%) та вартістю (+8%). Такі дані наводить компанія KPMG в Україні.

Найбільше угод – а це 73% від усіх транзакцій – проводять саме українські інвестори.

За вказаний період на злитті та поглинанні наші підприємці заробили розголошену суму у 442 млн дол. (за 3 квартали 2024 року - 212 млн дол.). Зокрема, M&A уклали угоди в сфері інновацій та технологій (5 угод), нерухомості та будівництва (12 угод), сільського господарства (6 угод).

Водночас українські інвестори купують й іноземні активи.

За 3 квартали 2025 року наш бізнес уклав близько 10% угод від загальної кількості транзакцій на розголошену суму 329 млн дол. (за 3 квартали 2024 року – 85 млн дол.). В цьому випадку українці проводили злиття та поглинання в агросекторі (2 угоди) та у сфері інновацій та технологій (3 угоди).

Тим часом іноземні інвестори обережно заходять на ринок M&A угод в Україні під час війни.

За 9 місяців 2025 року іноземці зафіксували 7 контрактів з розголошеною вартістю в 35 млн дол. (за 3 квартали 2024 року – 448 млн дол.) у сферах інновацій і технологій, а також транспорту та інфраструктури.

За 9 місяців 2025 року на українському ринку злиття та поглинання відбулися 2 великі угоди. Так, в одному випадку компанія «Київстар» придбала сервіс виклику таксі «Уклон» за 155 млн дол., а в іншому – агрокомпанія МХП стала власником 92% акцій компанії Uvesa (Іспанія), що спеціалізується на виробництві м’ясної продукції. Вартість угоди – 270 млн євро.

Під час війни саме ІТ-компанії та аграрії доволі активно проводять угоди на ринку злиття та поглинання. Наразі українські ІТ-інвестори цікавляться іноземними активами. Серед перспективних угод варто відмітити декілька ключових подій. Зокрема, цьогоріч Sigma Software Group придбала консалтингову компанію A Society Group США, а Ciklum - польську IT-компанію GoSolve Group. Сторони не назвали суми цих угод, але, за оцінками експертів, покупці могли заплатити орієнтовно 5-10 млн дол.

Загалом хочу відмітити, що в умовах війни активність на ринку злиття та поглинання є важливим індикатором інвестиційних інтересів як українського, так й іноземного бізнесу. І хоча цьогоріч закордонні інвестори доволі обережно купують українські активи, у 2024 році відбулась вельми важлива подія в M&A-сегменті. Тоді відомий французький холдинг NJJ Capital придбав телекомунікаційну компанію Datagroup-Volia та мобільного оператора lifecell. Такі угоди свідчать про те, що великі іноземні компанії готові вкладати гроші в українську економіку та бачать у наших активах чималий потенціал.

Маємо збільшувати кількість таких угод. Поки ж слід констатувати, що прямі іноземні інвестиції в економіку України скорочуються.
За 8 місяців 2025 року притік ПІІ в Україну склав 1,38 млрд. дол. Це у 2,7 рази менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Зрозуміло, що ключова умова для залучення іноземних інвестицій – сталий мир. Але навіть зараз ми повинні працювати далі над створенням сприятливих умов для ведення бізнесу, проводити дерегуляцію економіки, продовжувати детінізацію та гарантувати дієвість принципу «закон один для всіх».

На Голосіївському проспекті в Києві, на стороні від парку Рильського кладуть плитку.

Напевно, терпець надтерплячих мешканців будинків напроти, які вже років з 50 мужньо терплять сморід від каналізації, що регулярно підтікає, врешті обірвався. І вони звернулись до мера з категоричною вимогою прибрати тріщини на асфальті.
Мер відмовити не зміг…
Війна триває. З бездоріжжям.

Продовжуємо відстоювати справедливу заробітну плату для освітян.

Будемо наполягати на врахуванні наших поправок до другого читання Бюджету-2026.

Дякуємо за підтримку! Працюємо далі🇺🇦

Парламент проголосував за законопроєкт N14023 про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо спрощення оформлення первинних документів з надання послуг за основу.

Законопроєкт підготовлено на запит бізнесу, аби спросити процес документообігу.

Нагадаю, мета ініціативи – надати суб’єктам господарювання право передбачати у договорі спрощений порядок оформлення первинних документів з надання послуг.

👇Писав раніше про це раніше

Законопроєктом пропонується дозволити складати акт наданих послуг без зазначення посади, прізвища та/або підпису замовника, якщо:
▫️це передбачено договором;
▫️послуги оплачені у повному обсязі в безготівковій формі;
▫️водночас зміни не застосовуватимуться до послуг, оплачених за рахунок бюджетних коштів – для них залишаються чинні вимоги.

Дякую колегам за підтримку.

В ситуації навколо припинення війни в Україні відбулись істотні зрушення. Після довгої перерви і коливань Адміністрація США ввела санкції проти ключових енергетичних компаній країни-агресора. Поряд з санкціями ЄС - це додатковий і дуже важливий стимул для країн-імпортерів російських енергоносіїв, передусім Індії та Китаю, знижувати обсяги закупівель або у перспективі і зовсім їх припинити.

Це істотно скоротить доходи від експорту, буде додатково виснажувати російські фінансові ресурси, підривати здатність до ведення затяжної війни, на яку агресор останнім часом і робив ставку. Тобто, у разі повної імплементації, нові санкції США можуть змінити стратегічну розстановку сил у війні. І з огляду на це, дійсно зіграти роль каталізатора дипломатичного процесу.

Власне, саме тому у багатьох своїх постах я неодноразово звертав увагу на провідну роль, що можуть і мають відігравати саме США у процесі мирного врегулювання. Одночасно, зауважував, що не варто недооцінювати українську дипломатію і зусилля Президента України, спрямовані на укріплення наших переговорних позицій. Вчорашнє рішення Президента США, яке стало можливим після візиту Президента України у Вашингтон – це відповідь всім скептикам.

Вважаю, що ситуацію, яка виникла після введення американських санкцій, потрібно максимально продуктивно використати для того, щоб прискорити мирний процес. Не чекати, коли санкції Заходу призведуть до остаточного виснаження агресора, на це може піти довгий час – час війни, жертв і руйнувань. Потрібно невідкладно активізувати контакти із країнами Півдня. Підштовхувати країни-лідери цієї частини світу, передусім Індію, Китай, ОАЕ, Саудівську Аравію, Бразилію до нарощування дипломатичного тиску на росію для припинення агресії. Ці країни мають серйозний вплив на рішення кремля і до їх думки керівництво країни-агресора буде змушено дослухатись.

Переконаний, що шанс на вихід із переговорного «глухого кута» є. Потрібно його реалізувати за підтримки наших союзників та партнерів. І тоді наша мета – якнайскоріше припинення війни, наблизиться до свого втілення.

«Прийшла на завод одразу після закінчення технікуму. Так тут і залишилася».

Професійний шлях Галини Олексіївни у сфері харчової промисловості – цілих 43 роки на одному заводі. Надзвичайно працьовита та відповідальна, вона пройшла довгий шлях від апаратника процесів бродіння у цеху квасу та сиропів до керівника експериментальної лабораторії. Навіть вищу освіту технолога вона отримала вже працюючи на підприємстві.

Зараз пані Галина – начальниця експериментальної лабораторії заводу «Оболонь». Про свою роботу та виробничі процеси розповідає з натхненням та глибокою зосередженістю на деталях. Приклад Професіоналізму з великої літери.

Щиро захоплююся нашими людьми та їхньою відданістю власній справі.

Давно не було книжкових рекомендацій.

А наш канал, на відміну від більшості інших, все ж таки для тих хто думає і читає.
Виправляюсь😇

Для того, хто хоче насправді зрозуміти ключового гравця на міжнародній політичній арені сьогодні, від якого наше майбутнє залежить набагато більше, ніж здається, і точно більше, ніж ми приділяємо цьому увагу, - рекомендую Story of China, Майкла Вуда.

4000 років в одному томі вмістити складно. Але для першого наближення — те, що треба.

Індустріальні парки — драйвер розвитку економіки у всьому цивілізованому світі.

В Україні в них вкладено майже 1 млрд доларів інвестицій. Вони не дають миттєвого фіскального ефекту, але мають важливий економічний вплив — створюють робочі місця і, як результат, стимулюють розвиток регіонів.
Індустріальні парки також критично важливі для релокації бізнесу з прифронтових територій.

Про стан і перспективи розвитку індустріальних парків в Україні, та що потрібно, щоб іноземні інвестори активніше вкладали гроші в створення виробництв — у відео.

Трошки задовго.
Але краще пізно, ніж ніколи.

У перервах між напруженим пошуком парижскої квартири Гетманцева🧐 та веселими спогадами про 0,0019% власності Гетманцева в МСЛ до 2019 року 😩, нам продовжує надходити інформація від друзів Матюхи.

Перевірили — так і є.

Безкорисний борець за грошові знаки через власноручне корегування справедливості податкової системи, систематично виводив з України мільйони доларів під виглядом роялті/ліцензійної плати за торгову марку на свої ж пов’язані компанії на Мальті та Кюросао.

Є такий острів, що полюбляється українськими матюхами.

Формально — операція роялті, яка не має під собою жодного економічного сенсу, фактично — відтік прибутків на другу батьківщину матюх Кюрасао без/або з мінімальним
оподаткуванням з метою легалізація коштів.
Ас згодом, кошти легалізуються шляхом ланцюга операцій, що призводять до придбання елітної нерухомості у Хорватії та інших країнах.

Ще одна схема — «кредит» від пов’язаної особи на таку ж суму, заведених раніше грошей із «зрозумілим» походженням.
Тобто, простими словами, вивели брудні гроші, позичили самі собі, щоб легалізувати походження коштів.

Вгадайте, чи був прибутковим оператор ФавБет у цей період часу? Вгадали. Ні. Був збитковим.

Особа з російським паспортом навіть не намагалася хоча б створити видимість прибутку від надприбуткового грального бізнесу в Україні.

Так, це та сама істота з російським паспортом, що останнім часом особливо полюбляє публічно
розмірковувати про «моральність податкової системи», «несправедливі перевірки» та допомогу ЗСУ.

Але, на щастя, є стаття 209 КК України, а також аналогічні статті за відмивання коштів, здобутих злочинним шляхом за кордоном.

Ловіть чергове звернення.

І так, дякую правоохоронцям за швидку і рішучу реакцію на мої попередні заяви. Переконаний, ми всі розуміємо, що зупинятися на цьому шляху не можемо.

В Овручі Житомирської області сталася трагедія. В приміській електричці на вимогу показати документи зловмисник підірвав гранату. Є загиблі, багато поранених. Страшна трагічна новина.
Страшна тим, наскільки гострою стала для нас проблема безпеки, наскільки доступною стала зброя, наскільки просто злочинцю стало вбити всіх навколо через перевірку документів.
Коли вбивство стає простим рішенням — це жахливо.

Жорстокість і небезпека — це спадок, який залишить нам ця війна.
Ми маємо бути готові до цього виклику.
Роззброєння суспільства, подолання насильства, боротьба зі злочинністю — усе це буде пріоритетами нашої післявоєнної країни.
Держава має бути настільки сильною наскільки це необхідно, аби забезпечити громадський порядок, безпеку на вулицях.

Це виклик, на який нам треба буде відповісти всім разом. Боротьба із злочинністю — це теж війна, в якій є жертви і втрати. І буде вимагати ще більшої суспільної згуртованості і взаємодії.

Право на безпеку життя та здоровʼя - фундаментальне право людини, що держава має забезпечити.
І через виховання в дітях поваги до прав і життя інших людей. І через надання підтримки людям, які опиняються в складних життєвих обставинах.
Адже через війну багато хто втратив житло, роботу, близьких. Втратив надію і орієнтири. На це не можна закривати очі. З байдужості суспільства починається шлях до злочинності та екстремізму.

Найбільший тягар відповідальності і ризики лежать на плечах держави та правоохоронних органів. Але важливо не забувати: громадська безпека — це не лише робота поліції, а й спільна суспільна справа. Взаємодія між громадянами та владою має просто критичне значення. І вже сьогодні в Україні має формуватися нова культура безпеки — свідома, відповідальна, орієнтована на права людини
та гідність.

Мирне життя потребуватиме не лише відбудови інфраструктури, а й зцілення суспільства. Тільки через безкомпромісне ставлення до правопорушень, співпрацю та солідарну підтримку можна буде побудувати державу, де кожен почуватиметься захищеним.

https://www.rbc.ua/rus/news/perevirka-dokumentiv-zakinchilasya-tragedieyu-1761304205.html

Провели Комітет з питань фудрітейлу лише тиждень тому — і вже отримуємо фідбек з пропозиціями від бізнес-асоціацій

Головний меседж: детінізація роздрібної торгівлі, що забезпечить чесні правила ведення бізнесу та рівність в оподаткуванні.

Вдячний бізнесу за підтримку та послідовність дій в забезпеченні економічної безпеки країни, детінізації економіки, подоланні схем ухилення.
Бачимо розуміння і з боку БЕБ, ДПС та НБУ у необхідності рішучих кроків у подоланні негативних явищ в економіці країни та схем ухилення від оподаткування.

ЄБА пропонує ухвалити системні рішення, які дозволять вивести рітейл із тіні.
Серед ключових пропозицій:
▫️ заборонити використання спрощеної системи для “дроблення” великих мереж;
▫️ запровадити відповідальність за зловживання схемами з ФОП;
▫️ надати банкам повноваження ідентифікувати пов’язаних підприємців;
▫️ створити при НБУ реєстр ризикових осіб для контролю сумнівних операцій.

В результаті детінізації будуть забезпечені рівні умови роботи бізнесу, бюджет отримає додаткові надходження, споживач гарантію та можливість захистити свої права при отриманні фіскального чеку.

На найближчому засіданні Комітету ухвалимо рішення по ринку рітейлу за результатами обговорення та наданих пропозицій бізнесу.

Рухаємося разом — за чесну економіку, прозорі правила і рівні можливості для всіх.
https://biz.nv.ua/ukr/sviy-biznes/eba-zaklikaye-detinizuvati-rinok-rozdribnoji-torgivli-50555306.html

У грудні минулого року парламент у відповідь на електронну петицію Павла Петриченка (яка за лічені години набрала більше 25000 голосів) передбачив обов'язковість встановлення лімітів часу та витрат на азартну гру як інструмент запобігання розвитку ігрової залежності.

Пройшло 10 місяців і ось нарешті ми маємо змогу ознайомитися з проектом (!) відповідного наказу, який Мінцифри розмістило для громадського обговорення (триватиме до 07.11).
Тобто МАЙЖЕ РІК.

Але насправді краще пізно, ніж ніколи.

Однак, самі «обмеження»… хлопці, ви ображаєтесь на мене, але нагадаю, що ціллю запровадження лімітів мав би бути захист гравця від лудоманії, а не грального бізнесу від зменшення оборотів.

І ви пропонуєте встановити ліміт витрат на гру у відсотках від «середньомісячного доходу гравця, визначеного гравцем *самостійно*»?
Серйозно???
Або часові ліміти на участь у грі без введення ДСОМ, зірвавши попередньо введення ДСОМ більш як на три роки…

Є там ще і купа іншого, але…
Але схоже, міф про Мінцифри не витримав випробування реальністю грального ринку.
https://thedigital.gov.ua/documents/community/povidomlennia-pro-opryliudnennia-proektu-nakazu-ministerstva-tsyfrovoyi-transformatsiyi-ukrayiny-pro-vstanovlennia-limitiv-vytrat-hravtsia-na-azartnu-hru-ta-chasu-uchasti-hravtsia-v-azartniy-hri

Про найважливіше за тиждень — https://youtu.be/fTOSEiDgpLY

Приєднуйтесь!