Завжди ціную відвертий і системний діалог з Американською торговельною палатою в Україні та її Президентом Енді Гундером. Це партнерство допомагає разом шукати рішення, важливі для бізнесу й держави.
Провели зустріч з керівництвом банків з іноземним капіталом, які навіть під час війни залишаються ключовим стовпом фінансової стабільності.
Обговорили перспективи ретроспективного податку у 50% на прибуток банків, збалансування бюджету-2026 та можливі альтернативні джерела доходів, задля уникнення підвищення оподаткування банківського сектору.
Ще раз наголошую. Ретроактивних податкових норм більше не буде.
Щиро вдячний за конструктивну розмову та партнерство.
Провели зустріч з керівництвом банків з іноземним капіталом, які навіть під час війни залишаються ключовим стовпом фінансової стабільності.
Обговорили перспективи ретроспективного податку у 50% на прибуток банків, збалансування бюджету-2026 та можливі альтернативні джерела доходів, задля уникнення підвищення оподаткування банківського сектору.
Ще раз наголошую. Ретроактивних податкових норм більше не буде.
Щиро вдячний за конструктивну розмову та партнерство.
❤16👍8🔥6😢2
Разом з EBA і найбільшими компаніями галузі охорони провели зустріч щодо стану ринку охоронних послуг.
Ситуація насправді і жахлива, і типова одночасно.
Галузь має стандартний букет проблем і їх наслідків, що унеможливлюють її розвиток.
Тут і подрібнення на ФОПів, і старий-добрий обнал, і скрути з пальним і, як наслідок, демпінг не за рахунок роботи з ціною-якістю, а за рахунок крадіжки грошей у армії. Ще один наслідок — очевидна корупція та «прогонка» грошей через охоронні компанії для виведення їх з державних та комунальних підприємств.
На ринку біда. Бо білі гравці ринку не витримують конкуренції тіньовиків і не бачать майбутнього, якого немає на ФОПах… Благають державу відволіктися від набридлого популізму-загравання з тіньовиками та врешті навести лад, створивши єдині умови гри.
Як один із заходів бізнес пропонує прибрати цей вид діяльності з єдиного податку, адже охоронна діяльність за визначенням не малий бізнес.
Позицію бізнесу підтримую.
Ситуація насправді і жахлива, і типова одночасно.
Галузь має стандартний букет проблем і їх наслідків, що унеможливлюють її розвиток.
Тут і подрібнення на ФОПів, і старий-добрий обнал, і скрути з пальним і, як наслідок, демпінг не за рахунок роботи з ціною-якістю, а за рахунок крадіжки грошей у армії. Ще один наслідок — очевидна корупція та «прогонка» грошей через охоронні компанії для виведення їх з державних та комунальних підприємств.
На ринку біда. Бо білі гравці ринку не витримують конкуренції тіньовиків і не бачать майбутнього, якого немає на ФОПах… Благають державу відволіктися від набридлого популізму-загравання з тіньовиками та врешті навести лад, створивши єдині умови гри.
Як один із заходів бізнес пропонує прибрати цей вид діяльності з єдиного податку, адже охоронна діяльність за визначенням не малий бізнес.
Позицію бізнесу підтримую.
👍32😢10😱5❤2
Уже неодноразово піднімали тему несправедливості пенсійної системи України та необхідності її реформування.
Ще більше переконуєшся у цій несправедливості, коли заглиблюєшся у прості цифри статистики пенсійних виплат.
Якщо на 4 тисячі суддів ми витрачаємо на місяць на пенсії 440 мільйонів гривень, то таку ж саме суму ми витрачаємо аж на 120 тисяч пенсіонерів освітян і медиків.
Якщо звичайна людина для того, аби вийти на пенсію, повинна досягти трудового стажу у 32 роки, то суддям треба лише 20 років на посаді, а прокурорам – 15 років.
Звичайна людина може піти на пенсію після досягнення 60 років, а вік виходу прокурорів – 46 років, суддів – 55 років.
При цьому держава ще й втрачає найкваліфікованіші кадри. Бо людина, яка має досвід у 15 років, напевно є більш кваліфікованою, ніж людина, яка приходить на роботу відразу після навчання.
Якщо звичайна людина отримує пенсію в середньому у 30% від свого заробітку, а зараз навіть і менше цього, то прокурор чи суддя отримує 50-70% від своєї заробітної плати.
До того ж, якщо пенсії звичайних громадян просто індексуються за формулою, яка також потребує вдосконалення, то спеціальні пенсії перераховуються у зв'язку зі збільшенням грошового утримання тих чи інших посадових осіб.
Це не відповідає ні конституційним гарантіям справедливості, ні рівності пенсійного забезпечення. Пенсійна реформа назріла давно – як солідарної, так і накопичувальної системи. Час нарешті ліквідувати пенсійну несправедливість.
Ще більше переконуєшся у цій несправедливості, коли заглиблюєшся у прості цифри статистики пенсійних виплат.
Якщо на 4 тисячі суддів ми витрачаємо на місяць на пенсії 440 мільйонів гривень, то таку ж саме суму ми витрачаємо аж на 120 тисяч пенсіонерів освітян і медиків.
Якщо звичайна людина для того, аби вийти на пенсію, повинна досягти трудового стажу у 32 роки, то суддям треба лише 20 років на посаді, а прокурорам – 15 років.
Звичайна людина може піти на пенсію після досягнення 60 років, а вік виходу прокурорів – 46 років, суддів – 55 років.
При цьому держава ще й втрачає найкваліфікованіші кадри. Бо людина, яка має досвід у 15 років, напевно є більш кваліфікованою, ніж людина, яка приходить на роботу відразу після навчання.
Якщо звичайна людина отримує пенсію в середньому у 30% від свого заробітку, а зараз навіть і менше цього, то прокурор чи суддя отримує 50-70% від своєї заробітної плати.
До того ж, якщо пенсії звичайних громадян просто індексуються за формулою, яка також потребує вдосконалення, то спеціальні пенсії перераховуються у зв'язку зі збільшенням грошового утримання тих чи інших посадових осіб.
Це не відповідає ні конституційним гарантіям справедливості, ні рівності пенсійного забезпечення. Пенсійна реформа назріла давно – як солідарної, так і накопичувальної системи. Час нарешті ліквідувати пенсійну несправедливість.
❤38💯36👍18😢3😱1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
На початку 90-х років ми мали індустріальні потужності порівнювані з Францією та Німеччиною. Автомобільна промисловість, суднобудування, серійне виробництво літаків.
Протягом десятиліть ці галузі промисловості були фактично втрачені через безгосподарне ставлення до національних інтересів.
У нас значні втрати, пов’язані з війною. Але і до неї були серйозні проблеми з цілими галузями економіки. Все це потрібно враховувати, плануючи повоєнне відновлення нашої держави.
План відновлення України має визначити пріоритети нашого розвитку.
Наразі оборонно-промисловий комплекс – це напрям номер один, який є локомотивом розвитку української економіки в цілому. Тому для його підтримки передбачений особливий правовий режим Defence City.
В сільському господарстві ми повинні змістити акценти на сільськогосподарську переробку.
Креативні індустрії та IT, енергетика і транспорт – все це треба розвивати системно.
Наше завдання сьогодні – інтегрувати українську економіку в ланцюги виробництва Європейського Союзу. Це – розвиток виробничої бази, доступ до інновацій, гроші для бюджету та створення робочих місць в Україні.
Протягом десятиліть ці галузі промисловості були фактично втрачені через безгосподарне ставлення до національних інтересів.
У нас значні втрати, пов’язані з війною. Але і до неї були серйозні проблеми з цілими галузями економіки. Все це потрібно враховувати, плануючи повоєнне відновлення нашої держави.
План відновлення України має визначити пріоритети нашого розвитку.
Наразі оборонно-промисловий комплекс – це напрям номер один, який є локомотивом розвитку української економіки в цілому. Тому для його підтримки передбачений особливий правовий режим Defence City.
В сільському господарстві ми повинні змістити акценти на сільськогосподарську переробку.
Креативні індустрії та IT, енергетика і транспорт – все це треба розвивати системно.
Наше завдання сьогодні – інтегрувати українську економіку в ланцюги виробництва Європейського Союзу. Це – розвиток виробничої бази, доступ до інновацій, гроші для бюджету та створення робочих місць в Україні.
👍40😢16❤5
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Чую різні думки, як розвʼязувати демографічну кризу в нашій країні. Не погоджуюсь із деякими експертами та вважаю, що мігранти з азійських або африканських країн не вирішать проблему зайнятості в Україні.
Треба працювати над поверненням наших громадян з-за кордону. Це питання з двох ключових складових — житло і робота. Звичайно, перш за все всім українцям потрібно розуміти, що вдома безпечно. Але основою для подальших кроків мають бути економічні інструменти: створення умов для розвитку бізнесу, реальних високих зарплат та гідного рівня життя українців вдома.
Попит на повернення є. На жаль, наші біженці вже зрозуміли, що ставляться в інших країнах до них як до чужинців.
Слід розуміти, що величезна перевага — мати свою державу, жити у своїй країні з народом, який тебе розуміє, з одним менталітетом, з однаковими символами та цінностями. За це варто боротися!
Треба працювати над поверненням наших громадян з-за кордону. Це питання з двох ключових складових — житло і робота. Звичайно, перш за все всім українцям потрібно розуміти, що вдома безпечно. Але основою для подальших кроків мають бути економічні інструменти: створення умов для розвитку бізнесу, реальних високих зарплат та гідного рівня життя українців вдома.
Попит на повернення є. На жаль, наші біженці вже зрозуміли, що ставляться в інших країнах до них як до чужинців.
Слід розуміти, що величезна перевага — мати свою державу, жити у своїй країні з народом, який тебе розуміє, з одним менталітетом, з однаковими символами та цінностями. За це варто боротися!
💯55🔥7👍5❤3🤩2😢1
Сьогодні День пам’яті захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Історія кожного з них – це історія подвигу, незламності й віри в перемогу, яку ми маємо знати, пам’ятати і передавати майбутнім поколінням українців.
Вони заплатили найвищу ціну – власним життям захистили українську землю, захистили її майбутнє.
Вічна шана та світла пам’ять загиблим захисникам і захисницям України!
Історія кожного з них – це історія подвигу, незламності й віри в перемогу, яку ми маємо знати, пам’ятати і передавати майбутнім поколінням українців.
Вони заплатили найвищу ціну – власним життям захистили українську землю, захистили її майбутнє.
Вічна шана та світла пам’ять загиблим захисникам і захисницям України!
❤30😢17👍7
Продовжую нагадувати про податкові пільги, які доступні нашим громадянам.
Цього разу хочу звернути вашу увагу на законну можливість отримати пільгу зі сплати земельного податку.
Кого стосується:
• осіб з інвалідністю 1 та 2 групи
• ветеранів війни
• пенсіонерів
• осіб, які виховують 3 і більше дітей віком до 18 років
• інших осіб, відповідно до п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу
Як скористатися?
Якщо ділянка у власності одна, пільгу для цих категорій має застосовувати сама податкова в силу норми і не формувати відповідне повідомлення-рішення про податок (ППР).
Але якщо у вас декілька ділянок одного виду використання, то податкова сама пільгу не застосує – потрібно діяти вам. Переконайтеся, що дійсно маєте право на пільгу, підготуйте всі підтверджуючі документи та подайте їх вчасно.
Щоб не платити податок з відповідної ділянки, потрібно подати заяву до 1 травня – відповідна норма передбачена ст. 281 Податкового кодексу.
А якщо не встигли до 1 травня?
Якщо подати заяву після 1 травня, пільга діятиме лише з наступного року.
Якщо ж ви отримали нову земельну ділянку протягом року – подайте заяву протягом 30 днів, і пільга почне працювати вже цього року.
Також звертаю увагу, що земельні ділянки/паї та нерухомість (житлова і нежитлова), що розташовані на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, звільняються від оподаткування.
Цього разу хочу звернути вашу увагу на законну можливість отримати пільгу зі сплати земельного податку.
Кого стосується:
• осіб з інвалідністю 1 та 2 групи
• ветеранів війни
• пенсіонерів
• осіб, які виховують 3 і більше дітей віком до 18 років
• інших осіб, відповідно до п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу
Як скористатися?
Якщо ділянка у власності одна, пільгу для цих категорій має застосовувати сама податкова в силу норми і не формувати відповідне повідомлення-рішення про податок (ППР).
Але якщо у вас декілька ділянок одного виду використання, то податкова сама пільгу не застосує – потрібно діяти вам. Переконайтеся, що дійсно маєте право на пільгу, підготуйте всі підтверджуючі документи та подайте їх вчасно.
Щоб не платити податок з відповідної ділянки, потрібно подати заяву до 1 травня – відповідна норма передбачена ст. 281 Податкового кодексу.
А якщо не встигли до 1 травня?
Якщо подати заяву після 1 травня, пільга діятиме лише з наступного року.
Якщо ж ви отримали нову земельну ділянку протягом року – подайте заяву протягом 30 днів, і пільга почне працювати вже цього року.
Також звертаю увагу, що земельні ділянки/паї та нерухомість (житлова і нежитлова), що розташовані на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, звільняються від оподаткування.
👍20❤7😢2
Завжди з повагою відношусь до будь-яких думок, але…
Колега Дунда, який почав вишукувати якість критерії «політичного українства», «справжнього громадянства», і на цій підставі розмірковувати, хто спражній, а хто несправжній громадянин, відверто перейшов межі. Зараз в умовах, коли країна найбільше потребує консолідації всіх, сіяти нові зерна розділення суспільства, розподіляти громадян на правильних і не правильних – це найгірше, що може зробити будь-хто, тим більше політик. Ми вже це проходили – це шлях у прірву.
У людей, наших людей, був важкий вибір, зумовлений війною і вони прийняли важке для себе рішення. А перелік прав, обов’язків громадянина України чітко визначений в Конституції. Жоден закон не позбавляє громадянства чи права обирати через виїзд за кордон. Право бути обраним мають усі громадяни, які прожили в Україні останні 5 років (для депутатів) або 10 років (для президента). Жодних інших критерії не існує, не потрібно їх вигадувати і на цьому спекулювати.
Попереду у нас велика спільна мета – відродити країну, відбудувати і розвивати нашу Батьківщину. Це ми маємо робити спільно. Важливий кожен громадянин, його внесок у нашу роботу, його дія на користь України. Мільйони людей ,які зараз вимушено знаходяться поза межами держави – не зрадники і не манкурти. Вони змушені були рятуватись від війни. Завтра – мільйони з них повернуться. Інші – можуть стати нашою діаспорою, нашими лобістами у відстоюванні українських інтересів. Відхрещуватись і зрікатись їх, поражати у правах – це абсолютно не державницька позиція.
Люди вже не довіряють і не люблять політиків. Це сумний факт. Нам потрібно працювати для того, щоб повернути хоча б частину довіри, виправдовувати сподівання людей – на мир, на розвиток, на відродження. І в жодному разі у нас немає права для зверхності, неповаги і політичних ігор з розподіленням українців на сорти.
Колега Дунда, який почав вишукувати якість критерії «політичного українства», «справжнього громадянства», і на цій підставі розмірковувати, хто спражній, а хто несправжній громадянин, відверто перейшов межі. Зараз в умовах, коли країна найбільше потребує консолідації всіх, сіяти нові зерна розділення суспільства, розподіляти громадян на правильних і не правильних – це найгірше, що може зробити будь-хто, тим більше політик. Ми вже це проходили – це шлях у прірву.
У людей, наших людей, був важкий вибір, зумовлений війною і вони прийняли важке для себе рішення. А перелік прав, обов’язків громадянина України чітко визначений в Конституції. Жоден закон не позбавляє громадянства чи права обирати через виїзд за кордон. Право бути обраним мають усі громадяни, які прожили в Україні останні 5 років (для депутатів) або 10 років (для президента). Жодних інших критерії не існує, не потрібно їх вигадувати і на цьому спекулювати.
Попереду у нас велика спільна мета – відродити країну, відбудувати і розвивати нашу Батьківщину. Це ми маємо робити спільно. Важливий кожен громадянин, його внесок у нашу роботу, його дія на користь України. Мільйони людей ,які зараз вимушено знаходяться поза межами держави – не зрадники і не манкурти. Вони змушені були рятуватись від війни. Завтра – мільйони з них повернуться. Інші – можуть стати нашою діаспорою, нашими лобістами у відстоюванні українських інтересів. Відхрещуватись і зрікатись їх, поражати у правах – це абсолютно не державницька позиція.
Люди вже не довіряють і не люблять політиків. Це сумний факт. Нам потрібно працювати для того, щоб повернути хоча б частину довіри, виправдовувати сподівання людей – на мир, на розвиток, на відродження. І в жодному разі у нас немає права для зверхності, неповаги і політичних ігор з розподіленням українців на сорти.
❤51👍28💯8😢2🤩2
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
«$1500 - вчителям»,- чому так має бути і звідки взяти гроші. Пояснюю по пунктам.
15 тисяч гривень або $350 – середня зарплата вчителів в Україні зараз.
Для порівняння, в Молдові – $480-800.
Східноєвропейські країни-члени ЄС – від $1000 до $2000.
З такими умовами праці й зарплатами, у нас молоді люди сто разів подумають, чи варто взагалі йти в професію. І наслідки вже відчутні. Минулого року саме в сфері освіти був зафіксований найбільший дефіцит кадрів.
Потрібно вкладати ресурси у вчителів, які будуть вчити наших дітей. Хто робить інакше – не зможе виграти.
Які ж мають бути зарплати в українських освітян? За основу можна взяти порівняння з репетиторством. Якщо людина інтенсивно працює, на місяць виходить в районі $1500. Вчитель має отримувати не менше.
Я неодноразово підкреслював: у нас в тіні досі втрат бюджету через недоотримані податки на ≈900 млрд гривень. На освітню субвенцію щороку спрямовується 103 млрд. Рахуйте самі, наскільки відчутним може бути перегляд зарплат освітян навіть виключно за рахунок детінізації.
Ми маємо врешті побороти тінь і корупцію. Іншого виходу немає. І коли нам це вдасться, то вчителі, медики, пенсіонери – всі найбільш незахищені зараз категорії бюджетників зможуть отримати зовсім інший рівень якості життя.
15 тисяч гривень або $350 – середня зарплата вчителів в Україні зараз.
Для порівняння, в Молдові – $480-800.
Східноєвропейські країни-члени ЄС – від $1000 до $2000.
З такими умовами праці й зарплатами, у нас молоді люди сто разів подумають, чи варто взагалі йти в професію. І наслідки вже відчутні. Минулого року саме в сфері освіти був зафіксований найбільший дефіцит кадрів.
Потрібно вкладати ресурси у вчителів, які будуть вчити наших дітей. Хто робить інакше – не зможе виграти.
Які ж мають бути зарплати в українських освітян? За основу можна взяти порівняння з репетиторством. Якщо людина інтенсивно працює, на місяць виходить в районі $1500. Вчитель має отримувати не менше.
Я неодноразово підкреслював: у нас в тіні досі втрат бюджету через недоотримані податки на ≈900 млрд гривень. На освітню субвенцію щороку спрямовується 103 млрд. Рахуйте самі, наскільки відчутним може бути перегляд зарплат освітян навіть виключно за рахунок детінізації.
Ми маємо врешті побороти тінь і корупцію. Іншого виходу немає. І коли нам це вдасться, то вчителі, медики, пенсіонери – всі найбільш незахищені зараз категорії бюджетників зможуть отримати зовсім інший рівень якості життя.
❤33💯15👍12😢5👏2
Мʼяко кажучи, багато в чому не погоджувався з Андрієм Парубієм щодо деяких його політичних поглядів, але точно знаю, що Парубій — щирий патріот України, тобто людина, яка, коли потрібно було, ставила інтереси держави понад свої власні.
Його смерть — велика втрата для Української Держави і нас всіх.
Вічна памʼять.
Співчуття близьким.
Анафема вбивцям.
Його смерть — велика втрата для Української Держави і нас всіх.
Вічна памʼять.
Співчуття близьким.
Анафема вбивцям.
😢111😱7🔥3🥰1🎉1
Важлива інформація про страхування військових ризиків.
Схоже наша спільна робота у цьому напрямі має результат, а КМ запустить дієву програму страхування, яке буде складатися із двох частин:
• відшкодування пошкодженого майна на прифронтових територіях за рахунок ЕКА (через подання відповідної заявки);
• система страхування військових ризиків на інших територіях через бюджетну компенсацію частини страхової премії, аби зробити інструмент доступним для бізнесу та громадян.
Для цього треба прийняти невеличкі поправки до статусу ЕКА в закон та рішення на рівні КМ про бюджетну програму. Видатки помірні.
Це був непростий шлях. Дякую КМ та НБУ за конструктив та очікую на остаточні рішення.
Схоже наша спільна робота у цьому напрямі має результат, а КМ запустить дієву програму страхування, яке буде складатися із двох частин:
• відшкодування пошкодженого майна на прифронтових територіях за рахунок ЕКА (через подання відповідної заявки);
• система страхування військових ризиків на інших територіях через бюджетну компенсацію частини страхової премії, аби зробити інструмент доступним для бізнесу та громадян.
Для цього треба прийняти невеличкі поправки до статусу ЕКА в закон та рішення на рівні КМ про бюджетну програму. Видатки помірні.
Це був непростий шлях. Дякую КМ та НБУ за конструктив та очікую на остаточні рішення.
👏23👍19❤4😢2
Понад 28 тис платників відзвітували з податку на прибуток підприємств за півріччя 2025 року.
У цілому по Україні такими суб’єктами господарювання задекларовано до сплати 109,3 млрд грн податку на прибуток (з них у ІІ кварталі 2025 року – 57,3 млрд грн), що на 11,0 млрд грн або на 11,2% більше ніж за аналогічний період 2024 року (98,3 млрд грн).
Близько 21,6 тис компаній (76,8% декларантів) визначили позитивне значення об’єкта оподаткування — це на 2,4 тис більше, ніж за І півріччя 2024 року.
Водночас, кількість платників, які декларують збитки залишається практично незмінною (+43 платника), проте у відсотковому співвідношенні їх стало менше на 1,8 в.п.
через критерій рівня сплати, спостерігається його спад у 2025 відносно 2024 року. Рівень сплати за півріччя 2025 року становить 1,35%, що на 0,08 в.п. менше порівняно з півріччям 2024 року.
На жаль, зростання дохідності на 1,6 трлн грн не супроводжується
адекватним зростанням реальної сплати.
Дякую сумлінним платникам податків за економічний тил державі у воєнний час та відповідальну сплату податків.
Щодо тих, хто знову шукає шлях
у тінь — очікую рішучої реакції податкових органів.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍29❤3😢3🎉1
За час війни українські школи прийняли понад мільйон першокласників.
Хоча точних даних за цей рік ще немає, але напевно можна стверджувати, що саме цього першого вересня перетнулася мільйонна позначка нових школярів.
В перерахунку на кожен рік окремо цифри значно менші, ніж напередодні повномасштабного вторгнення. Ключові причини – демографічні передумови та війна.
Але цей 1 000 000+ дітей – це покоління, яке почало свій навчальний шлях в надскладних умовах. «Першокласники воєнного часу», для яких перші дні в школі починаються із визначення місця розташування укриття та найшвидших маршрутів до нього. Які вчаться вчитися в будь-яких умовах. Попри складнощі – пізнають світ, розвиваються і формують майбутнє нації.
Всі ми протистоїмо ворогу. Українська освіта теж показує волю, силу і стійкість українців, що б там не було. Кожен український школяр – від першокласника, й до випускника та студента, кожен працівник освіти – від вчителів та викладачів, і до адміністративних працівників. Кожен на своєму місці рухають вперед українську освіту.
Дуже сподіваюсь, що наступний перший дзвоник в українських школах уже лунатиме під мирним небом. Що нарешті наші учні зможуть відчути, яке воно – безтурботне дитинство, без тривог і обстрілів. Що вчителі, разом з дітьми й батьками зможуть спокійно спати вночі та вранці приходити до школи відпочилими. Що школи отримають весь необхідний для розвитку ресурс, освітяни – гідні зарплати, а учнів щороку ставатиме більше.
Так буде. З вірою в краще, з вірою в українських захисників.
Легкого навчального року!
Хоча точних даних за цей рік ще немає, але напевно можна стверджувати, що саме цього першого вересня перетнулася мільйонна позначка нових школярів.
В перерахунку на кожен рік окремо цифри значно менші, ніж напередодні повномасштабного вторгнення. Ключові причини – демографічні передумови та війна.
Але цей 1 000 000+ дітей – це покоління, яке почало свій навчальний шлях в надскладних умовах. «Першокласники воєнного часу», для яких перші дні в школі починаються із визначення місця розташування укриття та найшвидших маршрутів до нього. Які вчаться вчитися в будь-яких умовах. Попри складнощі – пізнають світ, розвиваються і формують майбутнє нації.
Всі ми протистоїмо ворогу. Українська освіта теж показує волю, силу і стійкість українців, що б там не було. Кожен український школяр – від першокласника, й до випускника та студента, кожен працівник освіти – від вчителів та викладачів, і до адміністративних працівників. Кожен на своєму місці рухають вперед українську освіту.
Дуже сподіваюсь, що наступний перший дзвоник в українських школах уже лунатиме під мирним небом. Що нарешті наші учні зможуть відчути, яке воно – безтурботне дитинство, без тривог і обстрілів. Що вчителі, разом з дітьми й батьками зможуть спокійно спати вночі та вранці приходити до школи відпочилими. Що школи отримають весь необхідний для розвитку ресурс, освітяни – гідні зарплати, а учнів щороку ставатиме більше.
Так буде. З вірою в краще, з вірою в українських захисників.
Легкого навчального року!
👍36❤6😢5👏1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Відбудова – це не тільки про те, що чекає на нас десь в майбутньому, після досягнення миру.
Вже сьогодні ми працюємо над цим завданням. І через пошук джерел фінансування, і через формування передумов для повоєнного розвитку економіки.
Зокрема й у форматі стимулювання розвитку галузей, які здатні дати поштовх іншим. Приклад – створення законодавчої бази для впровадження спецрежиму Defence City, який значно розширить можливості української оборонної промисловості. Ще раз хочу подякувати всім причетним до реалізації цього важливого кроку для української економіки.
Водночас зрозуміло, що одним із ключових питань відбудови є залучення значних ресурсів.
За даними Світового банку, на відбудову України потрібно щонайменше 524 мільярди доларів протягом наступного десятиліття (оцінка станом на грудень 2024 року). Для порівняння – це трохи менше як три ВВП України.
Бачу, що саме цифра в понад пів трильйона доларів на вихідних активно розійшлася в ЗМІ та соцмережах. Попри те, що дані оприлюднені ще пів року тому, вони дійсно вражають. Адже відбудова України – надмасштабний проект сучасності. Жодних аналогів з часів Другої світової й Плану Маршалла.
Вже сьогодні ми працюємо над цим завданням. І через пошук джерел фінансування, і через формування передумов для повоєнного розвитку економіки.
Зокрема й у форматі стимулювання розвитку галузей, які здатні дати поштовх іншим. Приклад – створення законодавчої бази для впровадження спецрежиму Defence City, який значно розширить можливості української оборонної промисловості. Ще раз хочу подякувати всім причетним до реалізації цього важливого кроку для української економіки.
Водночас зрозуміло, що одним із ключових питань відбудови є залучення значних ресурсів.
За даними Світового банку, на відбудову України потрібно щонайменше 524 мільярди доларів протягом наступного десятиліття (оцінка станом на грудень 2024 року). Для порівняння – це трохи менше як три ВВП України.
Бачу, що саме цифра в понад пів трильйона доларів на вихідних активно розійшлася в ЗМІ та соцмережах. Попри те, що дані оприлюднені ще пів року тому, вони дійсно вражають. Адже відбудова України – надмасштабний проект сучасності. Жодних аналогів з часів Другої світової й Плану Маршалла.
👍25😢5❤3