Знову отримую запитання про те, чи зможуть депутати після легалізації крипти скористатися цим для узаконення сумнівних активів.

Не зможуть. І за будь-які подібні спроби (які точно будуть невдалими) — відповідатимуть перед законом. Крапка.

За 7 місяців обсяги зовнішньої торгівлі товарами склали 69,1 млрд. дол.

Такі оперативні дані наводить Держмитслужба.

Порівняно з аналогічним періодом минулого року товарообіг зріс на 12,0% (на 7,4 млрд. дол.).

Експорт – 23,2 млрд. дол. (+2,7% порівняно з січнем-липнем 2024 року).

Топ-3 експортних позицій (їх частка у загальному обсязі склала 76,7%):
• продовольчі товари – 13,0 млрд. дол. (56,0%);
• метали та вироби з них – 2,6 млрд. дол. (11,2%);
• машини, устаткування та транспортні засоби – 2,2 млрд. дол. (9,5%).

Топ-3 країн-споживачів українських товарів:
• Польща – 2,9 млрд. дол.;
• Туреччина – 1,9 млрд. дол.;
• Італія – 1,3 млрд. дол.

Імпорт – 45,9 млрд. дол. (+17,4% порівняно з січнем-липнем 2024 року).

Топ-3 імпортних позицій (їх частка у загальному обсязі склала 68,0%):
• машини, устаткування та транспортні засоби – 18,0 млрд.дол. (39,2%)
• продукція хімічної промисловості – 7,3 млрд. дол. (15,9%)
• паливно-енергетичні ресурси – 5,9 млрд. дол. (12,9%).

При митному оформленні зазначених товарів до бюджету надійшло:
• 112,7 млрд. грн.,
• 57,0 млрд. грн.,
• 105,5 млрд. грн. відповідно,
що складає 29%, 15% та 27% від усіх надходжень митних платежів.

Топ-3 країн-постачальників товарів до України:
• Китай – 9,9 млрд. дол.
• Польща – 4,4 млрд. дол.
• Німеччина – 3,7 млрд. дол.
 
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами за підсумками січня-липня склало 22,7 млрд. дол.

Ситуація продовжує погіршуватись – якщо у січні-травні 2025 року місячне збільшення від’ємного результату зовнішньої торгівлі вимірювалось приблизно у -2,9 млрд. дол., то за підсумками червня воно зросло до -3,9 млрд. дол. та -4,4 млрд. дол. у липні.

За такої динаміки вже у вересні ми можемо перекрити минулорічний історичний анти-рекорд (-29,0 млрд. дол.).

Постійно пишу про необхідність збільшення підтримки експортерів, нинішніх програм і обсягів якої вочевидь недостатньо, якщо з місяця в місяць баланс зовнішньої торгівлі товарами погіршується.

Рецепти для виправлення ситуації загальновідомі (аудит усіх бюджетних програм на предмет їх результативності та актуальності з переспрямуванням вивільнених ресурсів на такі проекти підтримки економіки, які дадуть більш швидкий та ефективний результат; підвищення доступності кредитування для пожвавлення виробничої активності в експортно-орієнтованих галузях; масштабування роботи ЕКА; запуск страхування воєнних ризиків для активізації залучення інвесторів).

Ми на законодавчому рівні також готові пропонувати рішення, які підтримають розвиток реального сектору економіки (днями писав про рух законопроектів 13414 та 13415, спрямованих на залучення інвестицій та підтримку переробної промисловості, що дозволить заміщувати сировинну складову нашого експорту продукцією з вищою доданою вартістю).

Розраховую на активізацію роботи нового складу Уряду в частині підтримки вітчизняних товаровиробників та експортерів з метою скорочення негативного сальдо зовнішньої торгівлі.
 

Фармацевтична галузь: детінізація, яка сповільнилася

Позитивні тенденції в галузі оптової торгівлі фармацевтичними товарами у 2025 році
дещо сповільнилися, а деякі – розвернулися у зворотному напрямку.

У січні–червні 2025 року галузь сплатила 5,71 млрд грн податків, що на 1 млрд грн більше, ніж у 2024 році (4,7 млрд грн). Але:
▪ 0,6 млрд грн цього приросту пояснюються інфляцією та підвищенням ставки військового збору;
▪ отже, реальне чисте зростання – лише 0,4 млрд грн.

Рівень сплати податку на прибуток у І кварталі 2024 року досяг 1,32%, що перевищило
довоєнний рівень (0,76%) на 0,56 в.п. Але вже у І кварталі 2025 року – падіння до 1,13%, тобто мінус 0,19 в.п. при зростанні доходів.

Рівень сплати ПДВ у галузі склав 0,75% – лише на 0,06 в.п. більше, ніж у 2024 році. При цьому 64% платників мають рівень сплати нижчий за середньогалузевий, 23,6% платників зменшили рівень сплати ПДВ порівняно з минулим роком, 8,6% платників при зростанні постачань зменшили суми ПДВ до сплати.

У 2025 році середня зарплата виросла до 20,7 тис грн, але:
▪ 20,7% платників – знизили рівень зарплат;
▪ на 10,5% зросла кількість компаній з ≤10 працівників – що може вказувати на
неофіційну найману працю;
▪ Діапазон зарплат – від 250 грн до 309,9 тис грн – свідчить на нерівномірність і
приховану тінь.

У результаті – детінізація гальмує, а бюджет втрачає.

Вчора писав про успішну операцію БЕБ з ліквідації підпільного виробництва та продажу електронних сигарет.

Проте яка загальна ситуація в цій сфері? Катастрофічна. Бо весь ринок електронних сигарет зараз перебуває в тіні.

Для розуміння: у 2023 році було придбано майже 7 млн акцизних марок на ці товари, а в 2025 – 0 (!).

Втрати бюджету – до 5 мільярдів гривень щороку.

Детально про тіньові схеми з продажу е-сигарет розповів у новій Розпаковці – раджу переглянути.

Адже поки тіньовики збагачуються, бюджет і армія недоотримують. Та є ще одна сторона, і вона чи не найстрашніша.
Збагачуються тіньовики значною мірою за рахунок здоров’я дітей – за даними досліджень, кожен п’ятий український підліток вживає електронні сигарети. Чи міг би він купити їх у продавця, який дотримується законодавства? Точно ні. А от тінь не перебирає, ці ділки готові труїти дітей, як і готові оббирати державу – головне для них власна нажива.

Тому очікуємо від правоохоронних органів, зокрема і БЕБ, активніших дій для боротьби з тіньовиками. Сподіваюсь, що вчорашні новини будуть тільки початком масштабної кампанії, результатом якої стануть ліквідація незаконних виробництв та каналів збуту й реальні вироки для злочинців.

Друзі! Нагадую, що триває збір підписів під петицією щодо ліквідації кланових спецпенсій.

Ваші підписи – це голос суспільства, що зупинить пенсійну несправедливість!

Розповсюджуйте, долучайте близьких та знайомих – https://itd.rada.gov.ua/petitions/Petition/Index/13071

Трохи гарних новин. Попри те, що аналіз показників за півріччя в деяких галузях показує сповільнення детінізації, є і позитивні приклади.

Еva — один з них.
2,5 млрд гривень податків за перше півріччя 2025-го.

Дякую українському бізнесу, який свідомо обирає лише «світлу» сторону – працює, вкладає ресурси у розвиток та сплачує податки, а отже допомагає робити нашу країну сильнішою🇺🇦
https://rau.ua/novyni/novini-partneriv/rezultati-roboti-eva-u-1-pivrichchi-2025/

Сьогодні о 21:00 поговоримо про:

• очікування в зовнішній політиці
• що відбувається в економіці рф
• відкритий банкінг та міфи, які з ним пов’язані
• переробну галузь в аграрному секторі
• петицію щодо скасування кланових спецпенсій
• тінь на ринку алкоголю
• БЕБ і оцінки його ефективності
• перезавантаження митниці
• вдосконалення та прискорення закупівель для оборони

Дивіться. Буде цікаво: https://youtu.be/mfO8f4OwDpg

Хлопчики з персиками.

За величезним обсягом роботи не помічаєш важливі дати. А тиждень тому – 1 серпня – виповнилося два роки від позбавлення Нацбанком ліцензії банку «Конкорд» за відмивання грошей для грального бізнесу. Нагадую, обсяг підозрілих фінансових операцій – майже 113 мільярдів гривень. Мільярдні збитки державі.

Але! Правоохоронці досі не можуть завершити розслідування, злочинці не притягнуті до відповідальності. Навіть більше – власники намагалися оскаржити рішення НБУ, щоб знову повернутися в «бізнес».

Та буквально напередодні річниці справа дійшла до Верховного Суду. Уже є рішення – відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку «Конкорд» залишили в силі. Постанова Верховного Суду набрала законної сили, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Замість постскриптуму. Кейс «Конкорду» має стати одним із прикладів, як робити не можна і не варто. І цю справу точно потрібно довести до кінця, тут, повторюсь, справа за правоохоронцями. Шахрайство, відмивання коштів та інші сумнівні операції, що завдають мільярдних збитків державі – за ними завжди стоять конкретні люди, організатори, учасники, і вони мають нести відповідальність згідно з усією строгістю закону.

Зараз нас всіх більше за все цікавить питання миру. Якою може бути зустріч Президента США із очільником кремля, і чи принесе вона дипломатичний прорив у мирному врегулюванні? Мабуть це за раз питання номер №1, отже поділюся своїми думками.

По-перше, стало остаточно зрозуміло, що, всупереч прогнозам скептиків, Америка не збирається «виходити» та відсторонятись від мирного врегулювання війни в Україні. Це гарна новина, оскільки довгий час саме США були і залишаються найпотужнішим нашим союзником. Їх позиція украй важлива для миру в Україні.

По-друге, сам факт зустрічі я оцінюю позитивно. Здебільшого тому що вона дасть змогу остаточно прояснити позицію російської сторони щодо припинення вогню. Якщо на зустрічі вони знову спробують вести «дипломатичні маневри» замість продуктивних переговорів, це, найімовірніше, завершиться введенням жорстких американських санкцій. В тому числі, проти союзників росії, які змушені будуть платити свою частку за підтримку агресії. І навряд чи це їм сподобається.

І, головне, я не чекаю від зустрічі на Алясці остаточних рішень. Це важливий, необхідний, але тільки перший крок безпосередньо до мирного врегулювання. У будь-якому разі, остаточні умови припинення вогню та параметри майбутньої мирної угоди Україна буде визначати сама і обговорювати на двосторонніх переговорах. І тільки від цього формату потрібно чекати остаточних відповідей.

Що б не вирішили на Алясці, попереду велика робота і важкі дискусії. Пошук складних, можливо болісних, але життєво необхідних компромісів. І мова не тільки про кордони та території. Потрібно буде добиватись гарантій безпеки, визначити механізми реалізації цих гарантій. Чітко визначити, якими будуть наслідки, якщо і ці домовленості будуть порушені, якою буде реакція міжнародного співтовариства. Вести дискусію про розмір і порядок відшкодування збитків, спричинених агресією.
І ці питання можуть бути узгоджені тільки у двосторонньому форматі.

Дійсно, я сподіваюсь, що особливий стиль дипломатії Дональда Трампа все ж змусить російську сторону погодитись на реальне зупинення вогню, а не черговий «обмежений мораторій». Тоді прийде черга українських дипломатів. І я маю велику надію і мрію, що прокласти шлях до миру нам вдасться вже в цьому році.

Фіскалізація - одна з найскладніших реформ у впровадженні! Разом з цим показала свою ефективність та спроможність для виведення торгівлі з тіні.

Так, за перше півріччя 2025 року сума виторгів в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року зросла на 29,8% або +600,9 млрд грн.

Середньоденна сума виторгу за цей період зросла до 14,5 млрд грн на добу на 3,4 млрд грн або на 30,6%.

Відбулось зростання і кількості розрахункових документів (чеків) близько на 428,6 млн шт або на 9,4% в першому півріччі 2025 р відносно 2024р.

Дякую доброчесним платникам податків за високий рівень суспільної свідомості та розуміння того, що РРО – це просто та доступно, законно та на благо себе і держави.

Однак, не всі суб’єкти зрозуміли, що невідворотність змін вже настала, тому наполегливо рекомендую перейти в законне поле діяльності, це стосується в першу чергу реалізації підакцизної продукції, грального бізнесу, рітейлу, ресторанного та готельного бізнесу.

Хочу вкотре нагадати, що фіскалізація – це не про податки, це, в першу чергу, про прозорість діяльності і цивілізовані правила ведення бізнесу.

Про мирні переговори. Україна готова до них. Мир – це те, до чого ми всі прагнемо, наша найголовніша мета.

Проте не варто очікувати, що переговори будуть легкими. Наше завдання – захистити майбутнє нашої країни. Тому тримаємо кулаки, і бажаємо, щоб Президенту вдалося досягнути домовленостей про справедливий мир для України.

Абсолютно нерівні умови для пенсіонерів – це те, що потрібно виправляти негайно.

Мова не йде про «зрівнялівку». Проте не може бути прірви, коли максимальна пенсія перевищує мінімальну в 165 разів, коли хтось може вийти на пенсію в 40 років і мати пенсію в сотні тисяч гривень. І все це навіть не про людей, які працювали в особливо небезпечних умовах.

Нагадую, що підписати петицію з вимогою негайно винести законопроект 12278 на розгляд у другому читанні можна за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/petitions/Petition/Index/13071
Приєднуйтесь!

Дякую ДПС за виявлення та припинення правопорушень, що, на жаль, не є поодинокими.

Звертаюся до підприємців, які попри все продовжують використовувати схеми. Припиніть зловживання! Якщо у вас не вистачає совісті не ухилятися у війну, можливо спрацює інстинкт самозбереження.
https://www.tgoop.com/tax_gov_ua/5090

Продовжується робота із розробки системи державної підтримки економічної реінтеграції ветеранів у цивільне життя.

Нещодавно Комітет з питань соціальної політики рекомендував до першого читання проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення механізму працевлаштування та збереження рівня доходу учасників бойових дій (включаючи осіб, які мають статус особи з інвалідністю внаслідок війни) після демобілізації». Він був підготовлений Комітетом як альтернативний до законопроєктів № 13180 та № 13180-1 (останній був раніше ініційований мною).
 
Основні пропозиції щодо змін в законодавстві:
 
1. Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»: доповнення положенням про сприяння працевлаштуванню демобілізованих ветеранів; запровадження можливості отримання щомісячної стипендії демобілізованими ветеранами протягом двох років за умови працевлаштування в державному, комунальному або приватному секторі; закріплення механізмів економічної підтримки під час переходу з військової служби до ринку праці.

2. Закон України «Про державну службу»: встановлення пріоритетного права ветеранів на зайняття посад у разі рівних результатів конкурсу; скасування обов’язкової співбесіди як фактору суб’єктивної оцінки; скасування вимоги щодо знання іноземної мови для ветеранів, які проходили службу під час воєнного стану.

3. Закон України «Про правовий режим воєнного стану»: на період дії воєнного стану впроваджується механізм автоматичного призначення ветеранів на вакантні посади у разі відповідності освіті та наявності заяви.

Дякую Комітету за врахування одного із ключових принципів, пропонованих у законопроекті мого авторства: люди, які захищали та захищають нашу державу, повинні мати можливість нею керувати.

Вважаю цю законодавчу ініціативу важливим кроком назустріч нашим захисникам, які повертаються до мирного життя. Проте попереду ще багато роботи, щоб забезпечити максимально дієві інструменти економічної реінтеграції ветеранів.

Коли намагаєшся змінити систему, щоб вона нарешті почала працювати на суспільство, а не на її власний інтерес, опір іде шалений. Ми чітко це бачимо на прикладі митниці.

Кланова корупційна система тривалий час опиралася. Опиралася так, наче це питання життя та смерті. Хоча насправді так воно і є. Бо ціна питання – 120 мільярдів гривень втрат держбюджету щороку. Це гроші, які не отримує бюджет, натомість вони осідають в кишенях окремих чортів, що паплюжать професію митника та абсолютно зневажають закон.
Тому тут підхід має бути однозначним: винищувати корупцію докорінно, без церемоній та поблажок. В цьому власне й полягає ідея перезавантаження митниці.

Продовжуємо уважно слідкувати за перебігом конкурсу на Голову Державної митної служби.
Нагадаю, до кінця року у нас має бути новий керівник митниці, як це передбачено одним з маяків МВФ. Далі – переатестація всіх працівників.