Я питала чи варто робить презентацію книги про ЛГБТ-ветеранів у Львові і мені писали в лічку, що у Львові багато бруківки. Напевно мали на увазі, що мені буде зручно ходити?
Приходьте. Я прийду.

Реєстрація обовʼязкова:
https://forms.gle/7JtsFSPnMCrqqYA58

Воно! Вийшло!111
Дивіться, як я ходила на батл з паном “Останнім Капіталістом” Валентином Краснопьоровим. Вгадуйте разом зі мною навіщо існує пушка, яка стріляє замороженими курчатами і дізнайтесь хто переміг:
https://youtu.be/fGn3SheDnXA?si=mi97Ih0r2usIWByl

В четвер, в самому серці Галичини презентуємо книжку про ЛГБТ💫🥳
Підкажіть, як у Львові правильно вітатись?

Посилання на реєстрацію:
https://forms.gle/7JtsFSPnMCrqqYA58

Від війни у мене болить живіт. Коли я дивлюсь на їхні портрети, на їх дітей, таких схожих і таких вразливих без батька. Болить, ніби війна у мене в шлунку. То холодна, то дуже гаряча.

Від війни в мене терпнуть два пальці на лівій руці - мізинець і безіменний. Особливо, коли я бачу їх очі на чорно-білих фото. Іноді доводиться розминати ці пальці іншою рукою, це допомагає, але всього на кілька хвилин.

Від війни у мене іноді піднімається температура до 38. Зазвичай коли гине хтось із близьких, хтось з роти вогневої підтримки 207-го батальйону. У моїх близьких зʼявилась звичка гинути. Тоді я відчуваю холод. І біль в животі.

А серце в мене не болить. Серця в мене нема. Я лишила його тобі на збереження вдома, в нашій квартирі, в деревʼяній коробці в тумбочці під вікном. Якби в мене було серце, я би не змогла жити далі від болю за них - за Зиму, Шульця, Сокола, Туриста, Щура та Яву.

Тому мені не болить серце. Просто іноді болить живіт, терпнуть пальці, піднімається температура. От як сьогодні.

За цей текст мене б насварив мій вчитель з художнього письма, сказав би що в ньому забагато абстракцій. Але в ньому взагалі немає абстракцій.

Завтра.
Для мене це буде можливо найголовніша подія року.
Приходьте.

Запрошую 20 вересня на нашу премʼєру у Львові

Приходьте в четвер 4 вересня (сьогодні) на ветерансько-волонтерський стендап в Офензиву. Поржать, побути в колі своїх, поговорить в мікрофон або послухати, зібрати на такмед.

📢 Важлива інформація про акцію «Ні дискримінації військових»

Друзі, прочитайте, будь ласка, правила безпеки нашого мирного зібрання сьогодні, 5 вересня о 20:00 на Майдані Незалежності. Акція триватиме до 21:30.

🔹 Це мирна акція.
🔹 Уникаємо голосних звуків та вогню - фаєрів, колонок, гучномовців.
🔹 Слідкуємо за безпекою і всі разом запобігаємо провокаціям.
🔹 Якщо бачите підозрілий плакат або групу людей, що візуально відрізняється від інших учасників - негайно повідомляйте організаторам.
🔹 Акцію погоджено з військовою адміністрацією та КМДА. Поліція діалогу допоможе нам стежити за безпекою на зібранні.

⚠️ У разі повітряної тривоги прямуємо до підземних переходів та на станцію метро «Майдан Незалежності».

Наші вимоги:
1. За закон про військового омбудсмана
2. Проти законопроєкту №13260 (СЗЧ)
3. ⁠Проти законопроєкту №13452 (Непокора)

Дякуємо 💙💛

Ранок не добрий? Все заїбало? Пропоную отримати трошки дофаміну - задонатити на нашу патронатну службу, яка дбає про поранених:

https://send.monobank.ua/jar/439L7jZQBs

Пенелопея - ПЕРША премʼєра на мій текст в репертуарі великого драматичного театру і писати цей анонс для мене це уіііііііііі, тобто суцільний захват.

Вистава про жінок, які чекають з війни.
Премʼєра 20-21 вересня, Львів. Квитки: https://teatrlesi.lviv.ua/event/penelopeya/

Сьогодні вівторок.
Цьому оголошенню вже рік. Ми продовжуємо зустрічатися і говорити англійською.
Реєструйтесь в https://balakun.org і пишіть мені в особисті, додам в клуб.

Балакун для всіх українців які лишаються в Україні, але в першу чергу для сил безпеки та оборони і ветеранів.

хто раптом буде в Києві- приходьте на виставу, вам сподобається

Подаруйте квиток на цю виставу знайомій у Львові, яка чекає коханого з війни або з полону.
Або тій, хто втратила коханого (якщо вона зможе/захоче дивитись виставу на тему чекання).

https://teatrlesi.lviv.ua/event/penelopeya/

Якщо раптом хтось хоче підтримати мій шлях до письма, то ось тут можна підписатись на 100, 200 чи 500 грн на місяць. Там зʼявляються нові тексти, але головне - ви допоможете мені писати ВСІ нові мої тексти, книжки і пʼєси https://base.monobank.ua/p/202509192eJJcfjuavonZq

Безкоштовно англійська з носіями мови для ветеранів та військових. Тепер ще французька, іспанська та німецька.
Плюс розмовний клуб англійською щовівторка.
Долучайтеся!
balakun.org

Пані та панове волонтери. Ви марно так емоційно реагуєте на «дивні» збори на айфон красивій дівчині, або лікування тварини. Вам менше донатять не через них. Ось три основні причини:

1. Нажаль і на щастя люди не логічні. Вони часто донатять конкретній людині на просту, ДОСЯЖНУ і зрозумілу мету. Найважче в зборах на армію, що ми не можемо показати швидкий і яскравий результат. Частина людей донатять виключно «на лікування котика», бо хочуть вже зараз побачити хепі енд.

2. Люди втрачають роботу, близьких та свій дім. В країні менше грошей і менше людей. Війна. Тому щороку люди донатять менше.

3. Частина людей донатить на армію, щоб отримати перемогу або безпеку. Прямо зараз ми не виграємо війну, це сумний факт. Безпеки в тилових містах немає через повітряний терор. Тому частина людей не донатять. Якщо би раптом завтра наша армія почала стрімко просуватись вперед, повірте, донати виросли б в десятки разів.

Нічого розумного, справедливого чи логічного в цих причинах немає. Така вже людська природа - несправедлива і нелогічна.

Тому, пані та панове волонтери:
- пишіть про свої збори від першої особи (через власну історію),
- ставте зрозумілу і досяжну мету,
- безкінечно і персонально дякуйте,
- не маніпулюйте,
- концентруйтесь на хепі енді, наскільки вдасться його знайти.