🏥 Сьогодні коефіцієнт народжуваності в Україні став одним із найнижчих у світі — 0,8-0,9 при мінімумі для відтворення населення у 2,1-2,2.

Водночас у ході медричної реформи було встановлено норму кількості народжень, і ті пологові будинки, які не «дотягують» до неї, ризикують залишитися без державного фінансування. Як наслідок — третина таких медзакладів закрилася.

▪️ Чи дійсно консюмеристська логіка медреформи — «гроші ходять за пацієнтом» — сприяє покращенню якості та доступності пологових?
▪️ Як зниження фінансування впливає на навантаження медичного персоналу і безпеку породіль?
▪️ Чи є альтернативи скороченню пологових?

Про ці проблеми медичної реформи в Україні та їхні наслідки для жінок і медсестер розповідає соціологиня Олена Ткаліч у своєму дослідженні. Читайте її висновки у статті для «Спільного».

🧑‍🔧 Ви ремонтуєте свої ґаджети чи купуєте нові?

Найчастіше ми просто позбавлені цього вибору. Адже великий бізнес створює барʼєри для можливості ремонту: відсутність інструкцій, запчастин та інструментів змушує нас купувати нове, навіть коли старе можна полагодити.

💡 Проте, згідно з дослідженнями, багато людей готові витратити час на ремонт, аби не викидати старі, ще цілком працездатні прилади.

У новій статті читайте про важливість права на ремонт, історію руху за нього та те, як він може змінити нашу взаємодію зі світом електроніки. Зокрема, ви дізнаєтесь:

▪️ чому нам потрібно право на ремонт;
▪️ як технологічні гіганти перешкоджають ремонту та змушують нас витрачати більше грошей;
▪️ як рух за право на ремонт допомагає долати екологічні та соціальні виклики.

У статті автор також обговорює потенціал розвитку ремонтних майстерень в Україні та те, як такий підхід може стати осердям нашої інноваційної економіки.

Читайте матеріал і приєднуйтеся до руху, який змінює правила гри у світі технологій.

«Подивіться, як держава ставиться до репродуктивних прав — і зрозумієте, наскільки вона демократична».

В Україні аборт — легальна медична послуга в межах перших 12 тижнів вагітності. Але між «правом» і реальним доступом — прірва:

🔺 більшість препаратів для медикаментозного аборту — лише за рецептом;
🔺 кожен крок супроводжується тиском, стигмою і відчуттям сорому;
⚠️ і нарешті рубрика «дожилися»: місцеві депутати Івано-Франківська вирішили «боротися з демографічною кризою» і 27 червня звернулися до Верховної Ради з пропозицією повної заборони абортів.

То все-таки як це — мати небажану вагітність в Україні?

У новому випуску «Ось бачиш!» — історії жінок, які пережили аборт, а також голоси активісток з ініціативи Pro-Abort, що підтримують їхнє право на вибір.

31.08. Континент бунту: історія лівих рухів Латинської Америки

Країни Латинської Америки не раз ставали лабораторією для суспільних експериментів. У XX столітті в них відбулась низка знакових лівих революцій та правих переворотів. Останні встановили тут військові диктатури, які першими здійснили антисоціальні неоліберальні реформи, які згодом поширилися світом — власне, ми живемо у створеній тими реальності

І саме тут у ХХІ столітті почався зворотній процес — так званий «лівий поворот», коли на виборах перемагали сили лівіше центру різного ступеню радикальності. Але вже за десятиліття здавалося, що ця хвиля відступає: економічні кризи, корупційні скандали, правий реванш і нові форми авторитаризму змінили карту регіону. Разом із тим, нові соціальні протести проторували лівим шлях до влади навіть у тих латиноамериканських країнах, які видавалися цитаделями реакції

Від сапатистів до чавістів, від бразильського безземельного селянства до чилійського студентства, від ліворадикальних священників до збирачок коки, від колишніх партизан до безпринципних опортуністів — політолог й активіст «Соціального руху» Денис Пілаш розгляне ліві рухи та партії регіону, головне, що варто про них знати, їхні успіхи та провали від країни до країни

💥Як рухи корінних народів, феміністки й профспілки кинули виклик старим елітам і чого досягли?
💥Який досвід може бути корисним і для нас, а в якому проявилась обмеженість альтернативних моделей розвитку?

Коли: 31 серпня (неділя) о 17:00
Де: Київ, вул. Ярославська, 35а
Реєстрація за посиланням

📚 Вітаємо з Днем знань!

У цей день традиційно всі повертаються за парти й до робочих завдань (сподіваємося, з новими силами та наснагою). Проте наш сайт вирішив інакше 🙄

Найближчі кілька тижнів сайт «Спільного» не працюватиме через технічні роботи. Але вже зовсім скоро ми повернемося з новими матеріалами.

Тому, аби не гаяти час, ми вирішили поексперементувати, згадавши про альтернативні способи поширення текстів. Спеціально до 1 вересня ми зробили маленький журнал із добіркою статей про освіту, які публікувалися на «Спільному». Там ви знайдете:

🔸 огляд реформ станом на 2021 рік від Олексія Гавриленко «Новації та “системний гаплик”: куди йде українська освіта після 30 років реформ»;
🔸статтю однієї з наших випускових редакторок Марії Соколової «Освітні “послуги”, їх “споживачі” і королева-конкуренція: університет у тіні грантової реформи»;
🔸 переклад від нашого іншого випускового редактора Максима Шумакова статті Крістіана Шадковського «Марксизм, (вища) освіта та спільне».
🔸 А для тих, хто зараз має труднощі з письмом, відчуває спокусу або відразу до стерильних текстів ChatGPT, ми додали статтю Джонатана Ніла з провокативною назвою «Чому радикальним науковцям складно писати та що з цим робити» (переклав Роман Дрямов). В цьому тексті не лише поради, але й думки автора з приводу того, чому університети змушують активістів почуватися дурними, як вони це роблять і як із цим впоратись.

Нагадуємо й про наш YouTube-канал. Там ви знайдете добірку відео про важливість доступної освіти:
🎥 Чому варто вимагати доступну освіту.
🎥 Репортаж про вчителів і вчительок, які впроваджують анархо-педагогіку.

Як читати «Спільне», якщо у нашого сайту досі канікули?

Завантажуйте наш першовересневий журнал!

🏚 Лекція про бездомність у післярадянській Україні.

Цієї п’ятниці в Українському Домі відбудеться розмова з нашою редакторкою та соціологинею Анастасією Рябчук. Від початку 2000-х вона досліджує явище бездомності й цього разу розповість про контекст його формування у післярадянській Україні.

▪️ Хто такі «діти вулиці» і чому вони з’явилися саме у 1990-х?
▪️ Як криза інституцій турботи та радикальні економічні й соціальні злами визначили масштаби дитячої безпритульності?
▪️ Чому суспільство й досі розв’язує соціальні проблеми через моральні оцінки — хто «заслуговує» на допомогу, а хто ні?

Ця лекція буде цікавою всім, хто досліджує історію 1990-х, інституції турботи, ринок житла й праці, а також неоліберальні реформи, що вплинули на життя тисяч людей.

📍 Подія відбудеться в межах публічної програми виставки Олександра Глядєлова «І побачив я».
📝 Реєстрація
ℹ️ Деталі заходу — у події.

📢 Ми вже повідомляли (та й ви, напевно, самі помітили), що сайт «Спільного» останнім часом працював не надто добре. Протягом найближчих двох тижнів він буде на технічному оновленні: ми лагодимо його й паралельно працюємо над тим, щоб зробити сайт зручнішим і швидшим.

Тож поки триває ремонт, хочемо почути відгуки про ваш досвід користування нашим сайтом:

🔹 Наскільки зручно вам було користуватися сайтом?
🔹 Які елементи дизайну подобалися, а які дратували?
🔹 Чи вистачало варіантів пошуку та навігації?
🔹 Чи зручно вам читати — з телефона, компʼютера або планшета?
🔹 Які візуальні зміни хотіли б побачити у новій версії?

Ми хочемо, щоб «Спільне» залишалося простим, доступним і чесним у подачі матеріалів. Тож ваш досвід і поради справді допоможуть нам зробити сайт кращим. Пишіть їх у коментарях — усе уважно зберемо й врахуємо в роботі.

Дякуємо, що залишаєтеся з нами навіть у період технічної паузи ❤️

Запрошуємо на акцію солідарності з палестинським народом, яка відбудеться в найближчу суботу, 20 вересня.
Бомбардування цивільної інфраструктури, жорстока окупація, тортури полонених і штучно викликаний голод є щоденною реальністю для палестинок і палестинців. Ми, як нація, що пережила Голодомор, а зараз знову стикається з російською агресією, не можемо мовчати! Ми стоїмо в солідарності з палестинським народом, бо всі пригноблені народи мають бути вільними. Ми розділяємо біль через загарбану землю та втрачені життя. Держави-агресори Росія та Ізраїль застосовують подібні тактики пригнічення, і ми закликаємо єднатися проти всіх форм колоніалізму.
Приєднуйтесь 20.09 о 13:00 до акції, що відбудеться біля Національного музею Голодомору-геноциду.

EN
Join us at the demo on September 20 to express solidarity with the Palestinian people.
Bombing of civilian infrastructure, brutal occupation, torture of prisoners, and artificially induced famine are the daily reality for Palestinians. We, as a nation that survived the Holodomor and is now facing another Russian aggression, cannot remain silent! We stand in solidarity with the Palestinian people, because all oppressed peoples must be free. We share the pain of the occupied land and the lost lives. The aggressor states Russia and Israel use similar tactics of oppression, and we call for unity against all forms of colonialism.
Join the demo near the National Museum of the Holodomor-Genocide on September 20 at 13:00.

Text by united.action.de

🏢 Орендуєте житло в Києві? Тоді долучайтеся до Спілки орендарів та орендарок!

Запрошуємо на презентацію київського осередку Спілки — зустріч про те, як зробити оренду справедливою й регульованою.

Протягом заходу обговорюватимуть типові умови договору, практичні кроки захисту прав, механізми колективного представництва й формування спільноти взаємопідтримки.

Відразу після дискусії буде організована ініціативна група для посилення київського осередку.

📍 Українсько-данський молодіжний дім, Київ, вул. Володимирська, 5Б
🗓 21 вересня, 12:00
💸 Участь безкоштовна за попередньою реєстрацією.
🔍 Деталі в події.

Також нагадуємо, що на нашому YouTube-каналі є фільм про ситуацію з орендою в Україні та досвід ВПО.

👆 Так зараз виглядає урядовий палац Сінгха Дурбар у Непалі… Ось що буває, коли молоді забороняють користуватися соцмережами 🔥

Нещодавно ми стали свідками, як слідом за Шрі-Ланкою та Бангладеш ще в одній південноазійській країні знесли владу. Загинуло щонайменше два десятки протестувальників. Згоріла будівля парламенту. Прем'єра К. П. Шарму Олі скинуто. Президент Рам Чандра Паудел подав у відставку, але потім це спростував. Офіси урядових партій розгромлено. Маєтки багатьох можновладців спалено. Дружина одного з колишніх прем'єрів померла після атаки протестувальників на помешкання.

Чи справді «бунт зумерів» зруйнував стару систему? І що стоїть за цим вибухом?

Пояснити усе це ми попросили нашого редактора Дениса Пілаша. Читайте, що він розповів про Непал у картках.