🏴󠁧󠁢󠁷󠁬󠁳󠁿 Сьогодні виповнюється 119 років від дня народження валлійського журналіста Ґарета Джонса.

Випускник Кембриджського університету, журналіст, поліглот, радник з міжнародних питань прем’єр-міністра Великої Британії Ллойда Джорджа.
Його ім’я може бути вам не достеменно відомим, але саме цей валлійський журналіст — перший, хто не побоявся розповісти про Голодомор у західній пресі.

У березні 1933 року Джонс, попри заборону більшовиків, таємно пробрався до України та провів серед голодних селян Харківщини десять днів. Цього було достатньо, щоб побачити наслідки Голодомору та разюче змінити його розуміння навколишнього світу.

Проте висвітлювати злочини червоного режиму — це ризик. Промосковські журналісти розгорнули інформаційну кампанію проти Ґарета Джонса, в тому числі й лауреат Пулітцерівської премії Волтер Дюранті. Їхньою метою було спростування заяв про геноцид.

У 1935 році він вирушив до північного Китаю, де був убитий за нез’ясованих обставин. Ґарет Джонс залишив по собі світлу пам’ять. Він був зразком людської моралі, професіоналізму і журналістської етики, а також людиною, яку, свого часу, назвали "неоспіваним героєм України.

За два роки після смерті журналіста, у 1937, Юджин Лайонс написав про нього: "Бідолашний Ґарет Джонс, мабуть, був найбільше здивований, коли факти, які він так старанно видобував з наших вуст, були засипані снігом наших заперечень". Ґарет просто потонув у запереченнях, а його репутація було зруйновано.

Його історія — це також наша історія. Історія людини, котра через свої моральні переконання та співчуття до пригноблених більшовиками народів, втратила своє життя. Він перший, хто розповів світу про нашу трагедію, про геноцид українського народу. Саме тому сьогодні через 119 років, ми згадуємо його пам'ять — людини, що розповіла про Голодомор.