Згадую Констаху, аж плакати захотілось. Ми туди їздили, посилки відправляли. Дуже хочеться ще там побувати у майбутньому

Ви могли бачити в мережі заклики: "якщо вам здається, що війна далеко, то візьміть назву свого населеного пункту і додайте слово "напрямок". Стало страшно? Донатьте"

Багато хто легковажно до цього ставиться, скоріш як до жарту. Ну от "та який "Львівський напрямок", не смішіть"

У тому й річ. Якщо ви не можете додати до свого населеного пункту слово "напрямок", то має бути страшно, а не смішно. Навіть більш страшно, ніж якщо можете додати. Адже якщо ви не можете уявити таку ситуацію - то у разі підходу ворога до вашого населеного пункту - України уже просто не існувало б як держави і це був би не фронт, а хаотичний спротив.

Тож так, турбуйтесь про кожну частинку України так, наче ви там живете все життя, навіть якщо ніколи не бували

І донатьте, звісно:

https://send.monobank.ua/jar/JEThzeN97

(для Айдару на зарядну станцію)

Виходжу значить біля КиївМлину, а вивіску "КиївМлин" кудись прибрали. Зате зробили краще. Дивіться що готується: https://obolon.kyivcity.gov.ua/news/v-ukraini-ziavytsia-persha-pidpyska-na-viisko

Тудоооо 🤩

Поки що це анонс, але думаю, скоро запрацює, якщо повісили на видному місці

11 травня світ святкує день матері.

Можна було б сказати щось пафосне. Культурологічне чи езотеричне. Але нащо?

Мама - це найперша і, мабуть, найважливіша людина в житті кожного з нас.

Мама - це тепло, ніжність , дім, опіка.

Мама - це любов.

Щоб не сталося, ким ми не були, але ми завжди знаємо, що мама буде нас чекати. Завжди прийме. Підтримає. Втішить.

Можливо пожурить, але тільки тому, що щиро переживає за нас.

Бути матір'ю - це не просто народити дитину. Це щось більше, що так легко і складно пояснити, але що відчувається інтуїтивно.

У цей день ми вітаємо всіх нащих матерів з цим днем. І кажемо: "Дякую тобі, мамо, що ти в мене є"

Знайшли варіант дешевше і якісніше. Власне, вже завтра воно поїде до місця призначення.

Так що, всім дякуємо за такий швидкий та оперативний збір.

Залишилося - 354 грн. Адміни скинуться, докинуть трохи і куплять тактичні окуляри, які відправоять по запиту нашого друга, що проходить службу там же

Там туйво, дропнули делегацію мутних русачків на переговори (яких не буде). Ще з того моменту, як пішла перша заява, що пиня не приїде особисто (так ніби могло бути інакше), почалась якась дизмораль на цю тему, що от бачте, йому можна морозитись, а ми мусимо слухатися і приїздити.

Давайте я вам трошки роз’ясню цю тактику (яка є частиною більшої стратегії росії), чого від нас очікують:

- Ви маєте відчути себе неважливими, бо з вами навіть говорити ніхто не буде на рівних. Відправляються всякі пішаки, можливо, з розрахунком, що на Україну натиснуть і змусять говорити з ними. Умовно, прирівняти президента України у статусі до руснявих ноунеймів, показати, на якому рівні ми для них знаходимось, зневажити Україну та українців загалом.

- Ви маєте відчути відчай. Вкиди, що путін приїде лише до Трампа і то, наступного дня, а з українцями зустрічатись не буде і супровідні меседжі, що «всіх це влаштовує, окрім України, отже все нормально». Тобто розраховується, що ми відчуватимемо беззмістовність опору.

- Ви маєте повірити, що всі ваші жертви марні, боротьба не має сенсу, вас ніхто не почує. Типовий хід, бо здавалося б, дійсно, якщо Трамп готовий тиснути на Україну, на Європу і при цьому базарити з путіним, то про яку геополітичну боротьбу може йти мова. Виходить, що справді, от ми уже більш як три роки боремось, а воно все ніяк не йде.

Коротше, мова про знецінення, нас намагаються змусити повірити у те, що ми нікчемні.

Ніт, ми не нікчемні. Переговори – той етап, де більше психологічно важко. Тут «хто кого переграє»: ми робимо свій хід, русня робить свій, США – свій, ЄС – свій і т.д. Це дуже складний рівень, відверто. Однак, ми уже бачили достатньо, щоб розуміти, що цей хід – не останній для нас.

Все що нам потрібно робити – це відкинути емоції, але реагувати на події, орієнтуючись на себе. Життя саме по собі – не має сенсу, людина сама його надає або відбирає. Від того, що ми спробуємо заперечити ідею «все проти нас», звісно, усе не обернеться «за нас», але Україна бореться, це процес.

Тож просто не даєте себе психологічно зламати і все, руснява тактика на вас не спрацює 🤷

15 травня Україна святкує день вишиванки.

Все що на вищиванці, не просто так. Кожен символ, поєднуючись разом з іншими створює оберіг. Власне, про це знали ще наші пращури, тому і робили.

Так і історія, як ця захисна вишивка, візерунком долі формує нашу ідентичність. Саме тому ворог сприймає її як загрозу, намагається знищити, заборонити або зневажити. Відкрите носіння вишиванки і той факт, що українці продовжують це робити - уже саме по собі виклик світові "ми тут, ми існуємо і будемо існувати далі"

Вишиванка - це приналежність та неперервний зв'язок лінії долі України. Це відповідальність перед самим собою і перед цією лінією, з якими намірами ти до неї доєднуєшся, що даєш та що береш.

Власне, не забудьте сьогодні її вдягнути :) але з чистими намірами

Цікаво, що це буде🤔
Поки що тексту законопроекту немає, його тільки-но зареєстрували

Отож, з чим можна поєднати вишиванку:

- крайка
- шаровари
- берці
- мантія середньовічного бомжа
- овечка
- кольчуга
- маленький шмат обладунку

Етнографи можуть вас за це вдарити, але водночас може бути весело🌚

Не подумайте, що це погано, якщо що. Суть у тому, що загалом ви можете підбирати вишиванку і решту одягу під свій стиль, навіть якщо це не зовсім правильно з історичної точки зору. Знаю, що є ті, хто обирає не носити вишиванку, бо просто вишиванка і штані/спідниця - "не трушно", треба цілий справжній етнографічно правильний костюм конкретно свого регіону, а це насправді доволі дорого. Наше покоління все ж є тими, хто не лише отримує щось старе, але й вносить нові сенси, тому вважаю, що можемо трохи експериментувати і цим навіть робити вишиванку більш привабливою як елемент живої традиції

Треба якось сходку на Косівському нічному базарі 🤔

Об'єкт додано до багажу

Апд: об'єкт відігрівся трохи і полетів сам

Машини, на які ви донатите, в дії виглядають приблизно так

Мені тут нашепталі, що мене вже на вулиці ідентифікують і кличуть, а я йду геть

Якщо ви це читаєте, то туйво, не ображайтесь, я вас не ігнорю, я просто глуха і мене треба чіпати, щоб привернути увагу. На звук я не зреагую, навіть якщо він буде жесть який гучний😅

Бити не бажано

Плюс одне спостереження:
Ви не можете повноцінно досліджувати світ і робити власні висновки, якщо вважаєте себе недостатньо розумними для цього. Йдеться, звісно, не про виховання егоїстичної позиції "я розумніше всіх" (це виключає дослідження насправді), а про викорінення думки на кшталт "я ніколи не зможу зрозуміти світ краще, ніж Х" (звідси і та меншовартість, що була в українців донедавна, типу "ну якщо американці сказали, що ми дурні, то певно ми дурні")